вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.06.2024м. ДніпроСправа № 904/85/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 29, офіс 504, ідентифікаційний код 32688148) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альб-Інвест" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сергія Єфремова, буд. 19, кв. 7, ідентифікаційний код 33324846) про стягнення 185 960,81 грн. заборгованості за теплову енергію, 32 111,32 грн. 3% річних, 163 910,86 грн. інфляційних втрат, 41 558,58 грн. пені
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від б/д про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альб-Інвест" заборгованості на загальну суму 433 541,57 грн., з яких:
- 195 960,81 грн. заборгованість за теплову енергію поставлену за період з листопада 2019 року по березень 2021 року;
- 32 111,32 грн. 3% річних за загальний період з 13.03.2020 по 06.12.2023;
- 163 910,86 грн. інфляційні втрати за загальний період з березня 2020 року по жовтень 2023 року;
- 41 558,58 грн. пеня за загальний період з 13.03.2020 по 06.12.2023.
Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у вигляді судового збору у сумі 6 503,12 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №030580 від 13.11.2019 про постачання теплової енергії щодо своєчасної та повної оплати за теплову енергію поставлену за адресою: м. Дніпро, вул. Ясельна, буд. 1, впродовж періоду з листопада 2019 року по березень 2021 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/85/24, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
За допомогою системи "Електронний суд" відповідачем до суду 15.01.2024 подано клопотання про перехід до розгляду справи №904/85/24 за правилами загального позовного провадження. Клопотання обґрунтовано тим, що прострочення сплати заборгованості у відповідача виникло внаслідок форс мажорних обставин, а саме внаслідок пожежі у будівлі відповідача, внаслідок чого вигорів цілий поверх приміщення та крівля. Крім того, з урахуванням невірного розрахунку та великої кількості даних відповідач буде просити суд призначити судову економічну експертизу для визначення вірної суми заборгованості. Також у відповідача є необхідність зібрати додаткові дані щодо неякісних послуг відповідача та заявити зустрічний позов.
За допомогою системи "Електронний суд" відповідачем до суду 16.04.2024 подана заява про зменшення розміру заявленої до стягнення пені до 5 000,00 грн. Заява обґрунтована тим, що розмір заявленої до стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних перевищує суму основного боргу більше ніж у 2 рази. ТОВ "Альб-Інвест" у 2020 році постраждало від сильної пожежі, що підтверджується Актом про пожежу від 15.08.2020, відповідно до якого на об'єкті ТОВ "Альб-Інвест", за адресою вул. Ясельна 1 (адміністративна будівля), пожежею було пошкоджено дах будівлі адміністративної, дерев'яне перекриття та офісні приміщення на третьому поверсі площею 1100 м.кв. Крім того, на підставі Розпорядження начальника обласної військової адміністрації від 07.11.2023 №408/0/527-23 (у редакції розпорядження начальника обласної військової адміністрації від 14.12.2023 №455/0/527/23), затверджено Перелік місць тимчасового проживання Дніпропетровської області, відповідно до якого в приміщені ТОВ "Альб-Інвест" було розміщено осіб на 40 ліжко-місць для тимчасового проживання, у зв'язку з військовим станом.
За допомогою системи "Електронний суд" позивачем до суду 24.04.2024 подані заперечення на заяву відповідача про зменшення розміру пені в яких зазначає, що не погоджується із заявою про зменшення розміру пені оскільки заборгованість у відповідача виникла за період з лютого 2020 року по березень 2021 року, відповідно до Виписки про рух коштів перші три часткові сплати за спожиту теплову енергію надійшли у 2020 році, а всі інші часткові сплати були здійсненні у 2023 році, що є підтвердження не виконання відповідачем умов договору. Відповідач порушив строки виконання зобов'язання, визначеного договором.
Також позивач зазначає, що основним різновидом господарської діяльності КП "Теплоенерго" є постачання теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню м. Дніпра, а тому господарська діяльність позивача є суспільно необхідною та відіграє особливу соціальну роль. Позивач користуючись своїм правом на захист своїх прав та законних інтересів, приймаючи до уваги, що до цього часу відповідачем добровільно заборгованість не була сплачена, а дії відповідача в свою чергу порушують інтереси підприємства, у КП "Теплоенерго" не залишилося іншої можливості, крім захисту порушеного права у судовому порядку, передбаченого ст. 25 Закону України "Про теплопостачання".
За допомогою системи "Електронний суд" позивачем до суду 07.06.2024 подана заява про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою 26.12.2023 відповідачем основного боргу у сумі 10 000,00 грн. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 423 541,57 грн., з яких:
- 185 960,81 грн. заборгованість за теплову енергію поставлену за період з листопада 2019 року по березень 2021 року;
- 32 111,32 грн. 3% річних за загальний період з 13.03.2020 по 06.12.2023;
- 163 910,86 грн. інфляційні втрати за загальний період з березня 2020 року по жовтень 2023 року;
- 41 558,58 грн. пеня за загальний період з 13.03.2020 по 06.12.2023.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,
13 листопада 2019 року між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі - теплопостачальна організація, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альб-Інвест" (далі - споживач, відповідач) укладено договір №030580 про постачання теплової енергії (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується одержати та сплатити теплопостачальній організації її вартість за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п. 2.1 договору, теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 доби); гаряче водопостачання - відповідно з виробничої програмою теплопостачальної організації; технологічні потреби - відповідно з виробничої програмою споживача; кондиціювання повітря - по мірі необхідності.
Споживач теплової енергії зобов'язується: додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягам які визначені в додатку 1; виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. На кінець опалювального сезону, календарного року проводити звіряння розрахунків з теплопостачальною організацією (п. 3.2.1 та п. 3.2.2 договору).
Обов'язки теплопостачальної організації: забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором (п. 4.2.1 договору).
Згідно правил користування тепловою енергією, споживачі зобов'язується встановити прилади обліку теплової енергії (п. 5.1 договору).
Відповідно до п. 5.2 договору, облік споживання теплової енергії проводиться по приладу обліку, встановленого на вводі житлового будинку за адр. вул. Ясельна, 1, чи розрахунковим способом.
Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку 2 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку (п. 5.4. договору).
Тарифи на теплову енергію, що споживається за договором встановлюється Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України. Згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) (п. 6.1. договору).
Тариф для розрахунків по договору складає: Теплова енергія - 1Гкал 1 305,02 грн. (без ПДВ), 1 566,02 грн. з ПДВ (п. 6.2. договору).
Згідно з п. 7.1 договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.
Відповідно до п.7.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) прийому-передачі теплової енергії по формі Додатку 4. Отриманий акт прийому-передачі теплової енергії споживач або представник споживача повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі десяти днів з дати отримання. Датою отримання акт вважається:
- при отримання нарочним - дата вручення представнику споживача;
- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку, поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту -3 дні, по області -5 днів, по Україні -7 днів). При поверненні підприємством зв'язку рекомендованого листа з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що споживач повідомлений про направлені документи.
У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту прийому-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у вищезазначений термін, акт вважається погодженим і є підставою остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
Споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати теплопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, за власним платіжним дорученням з зазначенням періоду, за який він сплачує (п. 7.3. договору).
Відповідно до п. 7.4 договору, остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку теплопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.
Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до "13" листопада 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов'язань (п. 11.1. договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (11.5 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, за період із лютого 2020 року по березень 2021 року, позивач поставив для опалення приміщення відповідача теплову енергію на загальну суму 343 835,07 грн., що підтверджується актами №030580, які підписані позивачем в односторонньому порядку:
- від 29.02.2020 прийому-передачі теплової енергії обсягом 48,21758 Гкал на суму 69 740,56 грн.;
- від 31.03.2020 прийому-передачі теплової енергії обсягом 3,24848 + 14,61816 Гкал на суму 25 413,86 грн.;
- від 30.11.2020 прийому-передачі теплової енергії обсягом 8,46903 Гкал на суму 11 133,70 грн.;
- від 31.12.2020 прийому-передачі теплової енергії обсягом 12,36334 + 37,88387 Гкал на суму 77 402,85 грн.;
- від 31.01.2021 прийому-передачі теплової енергії обсягом 36,62748 Гкал на суму 59 121,59 грн.;
- 28.02.2021 прийому-передачі теплової енергії обсягом 41,46386 + 41,46386 Гкал на суму 133 856,28 грн.;
- від 31.03.2021 прийому-передачі теплової енергії обсягом 48,70767 Гкал на суму 78 620,60 грн.;
- від 18.04.2021 прийому-передачі теплової енергії обсягом -9,673432 -4,823858 -0,712849 -8,701734 -1,949112 -0,393685 Гкал на суму -42 378,50 грн.;
- від 30.04.2021 прийому-передачі теплової енергії обсягом -37,88387 + 5,1588 Гкал на суму -52 822,58 грн.;
- від 30.04.2023 прийому-передачі теплової енергії обсягом -12,36334 Гкал на суму -16 253,29 грн.
На адресу відповідача виставлені рахунки №030580 на оплату на загальну суму 343 835,07 грн.
Зазначені акти та рахунки направлялись позивачем на електронну адресу відповідача - admyn@alb.dp.ua (а.с.54-58).
Розрахунок фактично спожитої теплової енергії згідно приладу обліку встановленого на адміністративну будівлю ТОВ "Альб-Інвест" за адресою вул. Ясельна, 1, підтверджується довідкою (а.с. 65).
Відповідач частково розрахувався за поставлену теплову енергію, сплатив на рахунок позивача 157 874,26 грн., отже відповідач має заборгованість у розмірі 185 960,81 грн.
Позивачем на адресу відповідача направлена досудова вимога з проханням оплатити суму заборгованості разом з актом звіряння взаємних розрахунків (а.с. 59-62).
Відповідач зазначені вище акти приймання не підписав, на адресу позивача не повернув, зобов'язання щодо оплати поставленої теплової енергії не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 185 960,81 грн., що є причиною виникнення спору.
Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 185 960,81 грн. заборгованості за теплову енергію поставлену за період з листопада 2019 року по березень 2021 року, 32 111,32 грн. 3% річних за загальний період з 13.03.2020 по 06.12.2023, 163 910,86 грн. інфляційні втрати за загальний період з березня 2020 року по жовтень 2023 року та 41 558,58 грн. пеню за загальний період з 13.03.2020 по 06.12.2023.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору про постачання теплової енергії, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, загальна вартість наданих за договором послуг, порядок оплати за надані послуги, наявність заборгованості за надані послуги, наявність оплати, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Відповідно до п. 7.4 договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку теплопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.
З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість поставленої теплової енергії:
- за лютий 2020 року (дата вручення рахунку - 06.03.2020) - не пізніше 11.03.2020, прострочка виконання настає з 12.03.2020;
- за березень 2020 року (дата вручення рахунку - 12.04.2020) - не пізніше 17.04.2020, прострочка виконання настає з 18.04.2020;
- за листопад 2020 року (дата вручення рахунку - 09.12.2020) - не пізніше 14.12.2020, прострочка виконання настає з 15.12.2020;
- за грудень 2020 року (дата вручення рахунку - 11.01.2021) - не пізніше 16.01.2021, прострочка виконання настає з 17.01.2021;
- за січень 2021 року (дата вручення рахунку - 08.02.2021) - не пізніше 13.02.2021, прострочка виконання настає з 14.02.2021;
- за лютий 2021 року (дата вручення рахунку - 05.03.2021) - не пізніше 10.03.2021, прострочка виконання настає з 11.03.2021;
- за березень 2021 року (дата вручення рахунку - 08.04.2021) - не пізніше 13.04.2021, прострочка виконання настає з 14.04.2021.
Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання з оплати вартості поставленої теплової енергії не виконав.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 185 960,81 грн. відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 Господарський процесуальний кодекс України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 185 960,81 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 8.4.3 договору передбачена відповідальність споживача в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пені у розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Позивач нарахував пеню у розмірі 41 558,58 грн. за загальний період з 13.03.2020 по 06.12.2023.
Закон України "Про житлово-комунальні послуги" регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Суд враховує, що 11.03.2020, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, була прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 (з подальшими змінами), якою з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, який Постановою Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 №651 був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України.
Також враховано, що 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.
Отже, оскільки у період за який нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню та до 01.07.2023 діяв карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та враховуючи норми Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020, приписи яких забороняють нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені не підлягають задоволенню, як такі, що нараховані позивачем за період з 13.03.2020 по 31.07.2023 задоволенню не підлягає.
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Відповідач у даній справі не відноситься до категорії населення, на яку розповсюджується дія вищенаведеної постанови Кабінету Міністрів України.
З урахуванням викладеного та вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України вимога про стягнення пені не задовольняється судом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі 32 111,32 грн. за загальний період з 13.03.2020 по 06.12.2023 та інфляційні втрати у сумі 163 910,86 грн. за загальний період з березня 2020 року по жовтень 2023 року.
Судом здійснено перевірку наданих позивачем розрахунків та встановлено, що нарахування відсотків річних та інфляційних витрат здійснено правильно.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг за поставлену теплову енергію у розмірі 185 960,81 грн. за період з листопада 2019 року по березень 2021 року, 32 111,32 грн. 3% річних за загальний період з 13.03.2020 по 06.12.2023 та 163 910,86 грн. інфляційні втрати за загальний період з березня 2020 року по жовтень 2023 року.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 684,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовна заява має майнову вимогу, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, у розмірі 423 541,57 грн. у зв'язку з чим розмір судового збору становить 6 353,12 грн.
Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6 503,12 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1410 від 19.12.2023.
Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 150,00 грн. (6 503,12грн. - 6 353,12 грн.), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.
Оскільки на час ухвалення рішення у справі клопотання особи, яка сплатила судовий збір, не подано, господарський суд при ухваленні рішення не вирішує питання про повернення судового збору з Державного бюджету.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача у сумі 5 729,74 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альб-Інвест" про стягнення 185 960,81 грн. заборгованості за теплову енергію, 32 111,32 грн. 3% річних, 163 910,86 грн. інфляційних втрат, 41 558,58 грн. пені задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альб-Інвест" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сергія Єфремова, буд. 19, кв. 7, ідентифікаційний код 33324846) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 29, офіс 504, ідентифікаційний код 32688148) 185 960,81 грн. заборгованості за теплову енергію, 32 111,32 грн. 3% річних, 163 910,86 грн. інфляційних втрат та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 729,74 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Е.М. Бондарєв