24 червня 2024 року м. Харків Справа № 917/1498/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий, суддя-доповідач Попков Д.О.
судді секретар судового засідання за участю представників: від позивача від відповідачаСтойка О.В., Медуниця О.Є. Лутаєва К.В. Пономаренко В.І. на підставі посвідчення офіцера УК №148973,витяг з наказу №52 від 19.02.2020, довіреність №220/62Д від 18.01.2024; Колода Л.В. на підставі свідоцтва серія ПТ №2361 від 16.10.2018, довіреність б/н від 27.11.2023;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України, м. Київ
на рішення господарського суду Полтавської області
ухвалене 24.01.2024 (повний текст підписано 05.02.2024)
у справі №917/1498/23 (суддя Мацко О.С.)
за позовом Міністерства оборони України, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп Євротрейд», Полтавська обл., м. Кременчук,
про стягнення 4 096 185,00 грн.
І.Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:
1. Міністерство оборони України, м. Київ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп Євротрейд», Полтавська обл., м. Кременчук (далі - Відповідач) з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп Євротрейд», Полтавська обл., м. Кременчук штрафних санкції у розмірі 4096185,00грн. за порушення строків поставки товару за договором №286/3/22/361 від 23.09.2022.
2. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.08.2023р. відкрито провадження у справі в загальному позовному провадженні з викликом сторін.
3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024 (повний текст підписано 05.02.2024) у справі №917/1498/23 позовні вимоги задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп Євротрейд» на користь Міністерства оборони України 691842,50грн. пені, 1356250,00 грн. штрафу, 61442,77грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
4. Означене рішення суду обґрунтоване тим, що Позивачем доведено, а Відповідачем фактично визнано факт прострочення поставки товарів, передбачених умовами договору, саме п.7.3.2 договору сторони передбачили стягнення штрафу за прострочення понад 30 днів - 7 % вказаної у п.2.1 ціни договору.
Місцевий суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування, проведених позивачем, виходячи саме з ціни договору - 38750000,00грн., оскільки невиконання стороною прийнятих на себе зобов'язань має наслідком визначену відповідальність, яку сторони мали передбачити при укладенні Договору за загальними засадами справедливості, добросовісності, розумності, а тому наслідки невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором покладаються на нього в тому розмірі, який було добровільно та заздалегідь погоджено ним при укладенні договору.
Щодо клопотання Відповідача зменшити розмір штрафних санкцій на 90%, суд першої інстанції зазначив, що вказані Відповідачем обставини не є підставою для звільнення останнього від відповідальності за порушення зобов'язання, однак повинні бути враховані судом при вирішенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
Отже, врахувавши всі обставини справи у сукупності, повне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань та поставку позивачу товарів належної якості, незначний період прострочення виконання зобов'язань, значну суму нарахованих санкцій, вид господарської діяльності Відповідача та статус Позивача, стимулюючий, а не каральний характер штрафних санкцій, суд дійшов висновку про необхідність і доцільність зменшення заявлених до стягнення санкцій на 50%.
ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:
5. Міністерство оборони України, м. Київ, не погодившись з ухваленим рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024 у справі №917/1498/23, звернулось з апеляційної скаргою на означене рішення суду (в частині відмови у задоволенні позову), разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та просило рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024 року по справі № 917/1498/23 за позовом Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп Євротрейд» в частині відхилених позовних вимог скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги Міноборони у повному обсязі. Також Апелянт просив покласти судові витрати на Відповідача.
6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає:
6.1. Судом першої інстанції зменшення розміру пені та штрафу було здійснено без урахування вимог ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, а також без урахування принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності.
При цьому оскаржуване рішення суду в частині наведених у ній обґрунтувань зменшення розміру пені та штрафу, що підлягають стягненню з Відповідача на користь позивача на 50% містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судом враховано інтереси обох сторін, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що є підтвердженням неналежного розгляду справи по суті.
6.2. Судом першої інстанції взагалі не враховано, що Відповідачем виконані зобов'язання щодо поставки товару з простроченням за укладеним між сторонами контрактом з метою забезпечення відсічі і стримування збройної агресії РФ, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини, а отже рішення суду першої інстанції щодо зменшення розміру штрафних санкцій є безпідставним та необґрунтованим.
6.3. Відповідач щодо неможливості вчасно виконати зобов'язання посилається на істотну зміну обставин, яку сторони не змогли передбачити під час укладання договору.
Своєю чергою, п. 8.1. договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін і безпосередньо вплинули на виконання Договору, а саме знищення, в наслідок бойових дій, виробничих потужностей Виконавця, партії (партій) товару тощо. Однак, Договір № 286/3/22/361 був укладений сторонами 23.09.2022, а отже форс-мажорні обставини, на які посилається Відповідач уже існували на момент укладення, що не відповідає умовам зазначеного договору стосовно звільнення сторін від відповідальності, на що суд першої інстанції взагалі не звернув своєї уваги.
Також Відповідачем не надано жодних доказів повідомлення у строк, який визначений у пункті 8.2 Договору, у письмовій формі іншої сторони про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), а отже Відповідач позбавляється права посилатися на ці обставини та не звільняється від відповідальності, передбаченої розділом VII Договору.
Більш того, у відповідності до п. 8.4 Договору невиконання або неналежне виконання Постачальником п. 8.1 - 8.3 цього Договору позбавляє останнього права посилатися на обставини непереборної сили та не звільняє його від відповідальності за порушення зобов'язань.
6.4. ТОВ «Олімп Євротрейд» зазначав, що нібито неодноразово повідомляло Міністерство оборони України про неможливість своєчасного виконання Договору №286/3/22/361 від 23.09.2022 р. в частині поставки Товару в строк до 15.11.2022 року внаслідок ракетних ударів по об'єктам енергосистеми України, після чого почались проблеми в постачанні електроенергії. Відповідач просив погодити зміну строку постачання та укласти додаткові угоди щодо цього (Листи від 11.10.2022 р. вих. № 1-11/10/2022, від 21.11.2022 р. вих. № 01/21/11, від 24.11.2022 р. вих. № 1-24/11/2022). Однак, вищезазначені листи, які нібито ТОВ «Олімп Євротрейд» неодноразово надсилало на адресу Міністерства оборони України, під час розгляду справи надано не було та більш того, доказів надсилання таких листів з дотриманням строків, визначених п. 8.5 Договору № 286/3/22/361 від 23.09.2022 не зазначено та взагалі не надано під час розгляду справи, у зв'язку з чим Відповідач позбавляється права посилатися на такі обставини.
Суд першої інстанції зазначені обставини належним чином не дослідив та взагалі не надав будь-якої правової оцінки та безпідставно прийняв рішення про зменшення розміру штрафних санкцій, обґрунтувавши своє рішення такими обставинами.
ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи:
7. Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімп Євротрейд» в межах визначеного апеляційним судом строку наданий відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останнє проти її задоволення заперечує, зазначаючи, що суд з'ясував усі обставини справи та дослідив усі докази, надав їм належної оцінки, зокрема зазначаючи:
7.1. За період з 11.10.2022 року та по січень 2023 року за місцезнаходженням виробничих потужностей відповідача проводились відключення (погодинні та аварійні) електроенергії, що призводили до збоїв у роботі швейного обладнання Відповідача через відсутність у електромережі потрібного навантаження та періодичну зупинку швейного виробництва.
Листом № 118/01-33 від 17.01.2023 р. Кременчуцька районна військова адміністрація Полтавської області повідомила, що в наслідок ракетних атак на об'єкти енергетичної інфраструктури України, у період з 12 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року відбувалося зниження потужності в електромережі та застосовувалися графіки погодинного відключення споживачів (ГПВ), спеціальні графіки аварійного відключення та графіки аварійних відключень (ГАВ) на досить тривалий час, тому ТОВ «Олімп Євротрейд» не мало можливості використовувати виробниче швейне обладнання за адресою: вул. Строни, б. 3, м. Горішні Плавні.
Вказані вище обставини фактично з 10 жовтня 2022 року унеможливили виконання ТОВ «Олімп Євротрейд» своїх зобов'язань перед Міністерством оборони України у термін до 15.11.2022 року, що встановлений Договором № 286/3/22/361 від 23.09.2022 р.
7.2. ТОВ «Олімп Євротрейд» неодноразово повідомляло Міністерство оборони України про неможливість своєчасного виконання Договору № 286/3/22/361 від 23.09.2022 р. в частині поставки Товару в строк до 15.11.2022 року внаслідок ракетних ударів по об'єктам енергосистеми України, після чого почались проблеми в постачанні електроенергії. Відповідач просив погодити зміну строку постачання та укласти додаткові угоди щодо цього (Листи від 11.10.2022 р. вих. № 1-11/10/2022, від 21.11.2022 р. вих. № 01/21/11, від 24.11.2022 р. вих. № 1-24/11/2022), проте Міністерство борони України не відреагувало на повідомлення, запропонований Товариством строк поставки не погодило.
Отже, неможливість своєчасного виконання зобов'язання з поставки товару за договором виникло не через недобросовісну поведінку, а через поважні причини, які не залежали від волі ТОВ «Олімп Євротрейд», як Постачальника, і мали вплив на можливість своєчасного виконання зобов'язань за Договором №286/3/22/361 від 23.09.2022 р.
Товар поставлявся партіями з простроченням від 16 до 45 д., в цілому ж зобов'язання з поставки товару є виконаним на 100%, тому прострочення виконання зобов'язання незначним порівняно з сумою штрафних санкцій, яку просить стягнути позивач.
7.3. ТОВ «Олімп Євротрейд» вважає, що розмір заявленої до стягнення з відповідача на користь Міністерства оборони України максимально можливих розмірів штрафних санкцій (пені в сумі 1 383 685,00 грн. та штрафу в розмірі 2 720 500,00 грн.), суттєво підірве фінансовий стан відповідача та призведе до збитковості його діяльності, що, в свою чергу, негативним чином впливає на загальну спроможність товариства своєчасно виконувати в подальшому державні замовлення та навіть продовжувати вести господарську діяльність в цілому.
На сьогоднішній день підприємство продовжує успішну співпрацю з Міністерством оборони України. Укладено більше 10 договорів на постачання товару і на даний час претензій з боку Міністерства до нас по їх виконанню немає. У вкрай важких умовах Відповідач виробляє та постачає товар в «гарячі» точки за свій рахунок без передплати з боку Міністерства, а тому стягнення з останнього штрафних санкцій в повному обсязі може зробити неможливим своєчасне виконання зобов'язань по поставці товару оборонного призначення для забезпечення особового складу Збройних Сил України.
7.4. В той же час, Відповідач звертає увагу на те, що Позивач жодних збитків внаслідок несвоєчасного постачання продукції за договором, не зазнав, в позові про це не вказав, доказів цього до суду не надав. Відсутність збитків, понесених Позивачем та відсутність доказів понесення таких збитків, а також відсутність доказів, що свідчили б про можливе погіршення фінансового стану чи ускладнення в господарській діяльності для кредитора є, на думку Відповідача, можливою підставою для зменшення розміру неустойки.
IV. Щодо процедури апеляційного провадження:
8. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 11.04.2020р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В., Шевель О.В.
9. Ухвалою від 15.04.2024 вказана судова колегія, зокрема поновила Міністерству оборони України, м. Київ, пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024 (повний текст підписано 05.02.2024) у справі №917/1498/23 та відкрила апеляційне провадження у справі №917/1498/23 та зупинити дію рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024.
10. Розпорядженнями керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 30.04.2024р. «Щодо повторного автоматичного розподілу справ» у зв'язку із відставкою члена судової колегії - судді Шевель О.В., відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду її було замінено на суддю Медуниця О.Є., що також вбачається з витягів з протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2022р. у справі №917/1498/23.
11. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 вказана судова колегія призначила розгляд апеляційної скарги Міністерства оборони України, м. Київ на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024 (повний текст підписано 05.02.2024) у справі №917/1498/23 на "24" червня 2024 р. о 09:00 годині.
12. Враховуючи викладене в п.п.8, 10, 11 цієї постанови та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В. та Медуниця О.Є. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.
13. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та за допомогою відеозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.
14. У судовому засіданні 24.06.2024 Скаржник підтримав вимоги і доводи, викладені у апеляційній скарзі, надав додаткові пояснення на запитання суду.
Уповноважений представник Відповідача у судове засідання 24.06.2024 також з'явився, проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наголошуючи на законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення суду.
15. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:
16. Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено місцевим судом, між сторонами по справі 23.09.2022р. було укладено договір №286/3/22/361 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (далі-Договір) (за кошти державного бюджету України) (а.с.8-15 т.1).
16.1. Відповідно до п.1.1. Договору предмет договору - Сумки (18920000-4) (Сумка транспортна індивідуальна, тип 2 кольору «Olive green») (далі-Товар).
16.2. Згідно п.1.2. Договору Постачальник зобов'язується у 2022 р. поставити Замовнику Товар в асортименті, комплектності, у строки (терміни), вказані в цьому договорі, а замовник - забезпечити приймання та оплату Товару.
16.3. Згідно п.1.3. Договору номенклатура Товару, передбаченого до поставки за Договором, вимоги згідно яких виготовляється Товар, терміни виконання Договору, визначаються Специфікацією. Строк поставки визначається у специфікації до Договору.
16.4. Відповідно до п.2.1. ціна договору становить 77500000,00 грн., у тому числі ПДВ 00грн.00коп. (Платник єдиного податку III група за ставкою 2% (за загальним фондом).
16.5. Згідно п.2.2. ціна за Договором може змінюватися у порядку, визначеному ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».
16.6. Відповідно до п.3.2. Договору, розрахунки за фактично поставлений Товар проводяться шляхом поетапної оплати Замовником поставлених йому партій Товару протягом 10 банківських днів після пред'явлення Постачальником рахунку на їх оплату.
16.7. Відповідно до п.6.3.1. Договору Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку Товару у строки (терміни), встановлені Договором.
16.8. Відповідальність сторін передбачена розділом 7 Договору: Відповідно до п. 7.3.2. за порушення строків виконання зобов'язання Постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості несвоєчасно поставленого Товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної ціни Договору (пункт 2.1).
16.9. Згідно п.11.1. Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2022р.(включно)
17. Як вбачається з п.1.3 Договору (Специфікація) та Додатку №1 (а.с.23 т.1) до Договору - Рознарядка Міністерства Оборони України за Специфікацією, Товар мав бути поставлений у такі строки: 25000 сумок - до 15.11.2022р. включно; 25000 сумок - до 30.11.2022р. включно.
18. Додатковою угодою №2 до Договору (а.с.20 т.1) сторони внесли зміни до Специфікації в частині «Нормативні та/або технічні документи (Технічні умови), що встановлюють основні вимоги до товару та контрольний зразок; додатковою угодою №3 (а.с.21-22 т.1) внесено зміни до п.1.3 договору та додатку №1 до договору, передбачено поставку 25000 сумок до 15.11.2022р. на загальну суму 38750000,00 грн. Відповідно, внесено зміни до п.2.1 Договору та встановлено ціну договору - 38750000,00 грн.
19. Позивач зазначав, що обумовлений товар було поставлено належної якості та у обумовленій кількості, але з порушенням встановлених строків.
20. Позивачем було надано до справи Акти приймання-передачі військового майна:
- №177 від 02.12.2022 відповідно до якого було поставлено Товар у кількості 1000шт.(а.с.24-25 т.1),
- №185 від 09.12.2022 відповідно до якого було поставлено Товар у кількості 4100шт. (а.с.26-27),
- №200 від 16.12.2022 відповідно до якого було поставлено Товар у кількості 2680шт. (а.с.28-29 т.1),
- №230 від 23.12.2022 відповідно до якого було поставлено Товар у кількості 3000шт. (а.с.30-31 т.1),
- №234 від 26.12.2022 відповідно до якого було поставлено Товар у кількості 8100шт. (а.с.32-33 т.1),
- №241 від 28.12.2022 відповідно до якого було поставлено Товар у кількості 2800шт. (а.с.34-35 т.1),
- №251 від 31.12.2022 відповідно до якого було поставлено Товар у кількості 3320шт. (а.с.36-37 т.1).
20. 27.02.2023р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією (а.с. 38-40 т.1), у якій просив сплатити 4 096185,00 грн. пені та штрафу за порушення термінів поставки товару, нарахованих на підставі п.7.3.2 договору.
21. Враховуючи прострочення Відповідачем строку виконання зобов'язання відповідно до п.7.3.2. Договору №286/3/22/361 від 23.09.2022, Позивач звернувся до суду з відповідним позовом з вимогами про стягнення пені у розмірі 1383685,00грн. та 2712500,00грн. штрафу за прострочення поставки понад 30 днів.
22. Заперечуючи проти позовної заяви Відповідач надав до суду відзив (а.с.105-240 т.1), який був направлений Позивачу через систему Електронний суд (а.с.239-240 т.1), разом з клопотанням про зменшення штрафних санкцій, обґрунтовуючи тим, що неможливість вчасно виконати зобов'язання спричинена поважними причинами, такими як ракетні обстріли, які велися по території України восени 2022р. Вказані події спричинили перебої в електропостачанні, в т.ч. в Полтавській області, що є загальновідомим фактом. Зокрема, масований ракетний обстріл енергетичної структури відбувся 10.10.2022р. З 11.10.2022р. за рішенням НЕК «Укренерго» на Полтавщині були введені та застосовані графіки аварійного відключення споживачів електроенергії. (а.с.147-196 т.1).
22.1. У період з 11.10.2022р. за місцезнаходженням виробничих потужностей відповідача проводилися відключення (аварійні та погодинні) електроенергії, що неминуче призводили до збоїв у роботі швейного обладнання відповідача через відсутність у електромережі потрібного навантаження та періодичні зупинки швейного виробництва.
22.2. Листом від 17.01.2023р. №118/01-33 Кременчуцька районна військова адміністрація Полтавської області (а.с.144 т.) повідомила, що внаслідок ракетних атак на об'єкти енергетичної інфраструктури у період з 12.10.2022р. по 31.12.2022р. відбувалося зниження потужності в електромережі та застосовувалися графіки погодинного відключення споживачів,с спеціальні графіки аварійного відключення та графіки аварійних відключень на досить тривалий час, тому відповідач не мав можливості використовувати виробниче швейне обладнання за адресою: вул.Строни,3, м.Горішні Плавні.
22.3. Кременчуцьке відділення Полтавської торгово-промислової палати надало висновок №01/02-03 від 20.01.2023р. щодо унеможливлення виконання зобов'язань за Договором №286/3/22/361 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби від 23.09.2022р., спричиненого істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити(а.с.235-238 т.1)
22.4. Відповідач зазначав, що він неодноразово звертався до позивача та повідомляв про неможливість виконати умови договору у встановлений строк, просив внести зміни до Договору в частині зміни термінів поставки, однак дані звернення залишені без реагування. На підтвердження цієї обставини в матеріалах справи міститься лист за вих.№01/21/11 від 21.11.2022 (а.с.204-205 т.1) та лист №1-24/11/2022 від 24.11.2022 Повідомлення про настання обставин непереборної сили (а.с.208 т.1), які були направлені на електронну адресу Позивача (а.с.206-207 т.1)
22.5. Також Відповідачем надана до суду Доповідна записка - інформація щодо втрат робочого часу у зв'язку з оголошенням повітряних тривог в процесі виробництва партії швейного виробу по договору №286/3/22/361 від 23.09.2022р.(а.с.132 т.1 з обох сторін), згідно якої, у зв'язку з оголошенням у регіоні повітряної тривоги з 11.10.2022р. по 14.12.2022р. втрати робочого часу становлять 65 год.10 хв. (без врахування часу, який працівники витрачають на шлях до укриття та повернення на робоче місце). У підтвердження даних, використаних у довідці, Відповідач надає розгорнуту інформацію про час та тривалість оголошених у Полтавській області повітряних тривог у вказаний період (а.с.198-203 т.1), Наказ №1 від 28.06.2022р.(а.с.142 т.1) та Наказ №3 від 01.11.2022р. «Про дії працівників ТОВ «Олімп Євротрейд» (а.с.145 т.1) під час повітряної тривоги», Наказ №4 від 07.11.2022р. Про внесення змін у Правила внутрішнього трудового розпорядку (а.с.142 т.1) у зв'язку із аварійними і плановими відключеннями електроенергії в Україні, що є наслідком масованих ракетних атак на об'єкти інфраструктури з боку РФ та вимушеними перервами в роботі, зумовленими повітряними тривогами, з метою невідкладного виконання замовлення згідно договорів №286/3/22/361 від 23.09.2022р. та №286/3/22/377 від 25.10.2022р з Міністерством оборони України (а.с.142-206 т.1).
22.6. Відповідачем також додано до матеріалів справи відповідь на претензію за вих.№1-04/04/2023 від 04.04.2023.(а.с.212-217 т.1)
22.7. Крім того, Відповідач стверджує про свій незадовільний фінансовий стан та надає відповідні підтверджуючі документи (фінансова звітність станом на 30.06.2023р.) (а.с.209-210 т.1).
28. Відносно означених обставин спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів законодавства, що регулюють відносини з поставки, застосування штрафних санкцій та загальних положень зобов'язального права.
VІ. Оцінка апеляційного суду:
29. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України правомірність і обґрунтованість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб'єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) застосованого способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.
30. Суть апеляційного перегляду полягає у перевірці законності і обґрунтованості застосованого місцевим судом зменшення розміру стягуваних штрафних санкцій за порушення Відповідачем зобов'язань щодо строків постачання Позивачеві замовленого товару у світлі заперечень проти цього останнього як Апелянта, що зводяться до такого: зменшення розміру неустойки здійснено без врахування вимог ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, а наведене судом обґрунтування є підтвердженням неналежного розгляду справи по суті (1); справа має для Позивача виняткове значення, оскільки негативно впливає на репутацію під час дії воєнного стану в Україні (2); посилання Відповідача на істотну зміну обставин щодо неможливості вчасного виконання зобов'язання є безпідставними, оскільки договір було укладено вже за існування відповідних форс-мажорних обставин, і Відповідач не надав доказів дотримання умов договору щодо настання обставин непереборної сили, а тому не звільняється від відповідальності за допущене порушення зобов'язання (3); Відповідачем не надано доказів звернення до Позивача стосовно погодження зміни строку постачання товарів, а тому він не може посилатись на вказані обставини, які врахував суд (4).
31. Порушене Апелянтом питання відносно правомірності зменшення судом розміру стягуваної неустойки унормовано приписами ст.233 Господарського кодексу України та ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, які і були застосовані місцевим судом в обґрунтування оскаржуваного зменшення розміру пені та штрафу:
31.1. У відповідності до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України можливість зменшення судом належних до стягнення штрафних санкцій узалежнено від надмірності їх розміру порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником (а); майновий стан сторін (б), які беруть участь у зобов'язанні: не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (в).
- «надмірність» штрафних санкції є оціночною, але відносною категорією, яка визначається у порівнянні із завданими порушенням кредитору збитками, що передбачає їх наявність;
- у світлі принципу змагальності (ст.13 Господарського процесуального кодексу України) та розподілу обов'язків з доведення обставин і подання доказів (ст.74 Господарського процесуального кодексу України) саме на відповідні сторони в силу їх природної зацікавленості у стягненні усього обсягу нарахованих штрафних санкцій (для Позивача) та максимальному зменшенні їх розміру (для Відповідача) покладається доведення/спростування наявності/відсутності умов для застосування зменшення неустойки та визначення його (зменшення) належного/збалансованого розміру.
31.2. Частина 2 ст.233 Господарського кодексу України передбачає можливість суду зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, враховуючи інтереси боржника, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.
31.3. Частина 3 ст.551 Цивільного кодексу України так само, як і ч.1 ст.233 Господарського кодексу України передбачає можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, але також визначає таку можливість і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
- на відміну від розглянутої у п.31.1. цієї постанови кількості параметрів, які мають враховуватися судом при зменшенні неустойки за вимогами Господарського кодексу України, законодавець у Цивільному кодексі України їх не конкретизував;
- водночас, ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України допускає можливість зменшення неустойки судом через невизначений перелік обставин, які взагалі не пов'язані із наявністю збитків та співвідношенням їх розміру з розміром неустойки, оцінка «істотності» яких як оціночна категорія є повноваженням суду.
32. Колегія апеляційного суду відмічає, що у розглядуваній справі зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки (штрафу та пені) було здійснено судом не з власної ініціативи (що само по собі не заборонено законодавцем), а внаслідок розгляду поданого Відповідачем відповідного клопотання разом із підтверджуючими доказами:
32.1. Порушення свого договірного обов'язку зі своєчасної поставки товару, виготовлювачем якого є Відповідач, останній пояснив застосованим у розглядуваний період обмеженнями електропостачання виробництва, запровадженими внаслідок масового обстрілу об'єктів енергетики, що відбувся 10.10.2022, а також тривалими повітряними тривогами, що об'єктивно вплинуло на фізичну можливість виробництва товарів. На підтвердження означених обставин Відповідачем були надані відповідні докази (а.с.123-203 т.1), загальновідомий у розумінні ч.3 ст.75 Господарського процесуального кодексу України та персоніфікований (у розрізі розглядуваних правовідносин) характер і зміст яких Скаржником не тільки не спростований, але й навіть не оспорювався ані у суді першої інстанції, ані в апеляційній скарзі.
32.2. Відповідач також звернув увагу на відсутність відомостей щодо завдання допущенним порушенням будь-яких збитків, а також на неприбутковість своєї господарської діяльності, підкреслюючи, що попри наявні труднощі зобов'язання з постачання було виконане повністю і без попередньої оплати. Означені обставини Позивачем за матеріалами справи також не оспорені та не спростовані.
33. Оцінюючи з урахуванням викладеного у п.п.31 і 32 цієї постанови аргументи Скаржника, апеляційний суд зазначає:
33.1. Відомості і міркування та обґрунтування необхідності зменшення розміру заявленої неустойки були доведені Відповідачем до відома Позивача 06.12.2023 (а.с. 239-240 т.1), однак останнім ані у судовому засіданні 13.12.2023 (а.с. 250-252 т.1), ані у продовж спеціально наданого судом розумного і достатнього строку для реагування на означені аргументи відзиву Відповідача (наступне засідання відбулося 23.01.2024 - а.с.258-261 т.1), попри присутність у судовому засіданні свого представника, не було викладено згадуваної у апеляційній скарзі позиції щодо неприйнятності і необґрунтованості застосування судом дискреційного повноваження зі зменшення неустойки. Неналежна (несвоєчасна) реалізація Позивачем наявних процесуальних прав щодо заперечення наявності підстав зменшення (та його розміру) не може ототожнюватися із необґрунтованим твердженням щодо допущеної судом неповноти встановлення обставин.
33.2. Розлогі міркування Апелянта щодо слушності стандартів доказування та неконкретизоване в аспекті оцінки оскаржуваного рішення цитування судової практики, утому числі - ЄСПЛ (яка взагалі полягає у захисті суб'єктів приватного права у їх відносинах з державою, а не навпаки) не змінюють тієї обставини, що Позивачем жодною мірою не спростовано та не заперечено ані впливу доведеного факту обмеження електропостачання виробництва Відповідача (вже після укладання договору) та тривалих повітряних тривог на об'єктивну можливість виконання зобов'язань, а також не надано доказів наявності і розміру завданих збитків тим обсягам часу прострочення поставок, які врешті були повністю виконані Відповідачем.
33.3. Відповідні обставини, значущі з точки зору застосовності ст.233 Господарського кодексу України та ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України у будь-якому форматі їх тлумачення були встановлені та враховані місцевим судом, що знайшло своє відображення у переглядуваному рішенні, яке відповідає вимогам достатньої належної обґрунтованості:
- матеріали справи містять звернення Відповідача до Позивача з листом №01/21/11 від 21.11.2022 (а.с. 204-205 т.1) щодо необхідності зміни умов договору (погодження нових строків виконання постачання) та листа №1-24/11/2022 від 24.11.2022 (а.с. 208 т.1) з повідомленням про аварійні відключення електроенергії та зменшення потужності у мережі, надіслані електронною поштою (а.с.206,207 т.1), доказів реагування на які не надано;
- місцевий суд врахував інтереси і Позивача, задовольнивши клопотання Відповідача лише частково і зменшивши розмір неустойки на 50%, тоді як жодного обґрунтування виключності у необхідності стягнення неустойки останнім у контексті вагомості викладених Відповідачем обставин, наведено не було;
- посилання Позивача на винятковість значення цієї справи через негативний вплив на репутацію під час воєнного стану за умов повного виконання Відповідачем всіх обов'язків з постачання без попередньої оплати має характер нічим не підтвердженого загального гасла, яке за своїм змістом навіть не віднесено законодавцем до кола обставин, які унеможливлюють застосування дискреційних повноважень суду зі зменшення розміру неустойки;
- вказівка Апелянта на очевидні у поточних умовах воєнного стану обставини пріоритетності використання фінансових ресурсів на здійснення оборонних заходів не має безпосереднього відношення до специфіки розглядуваних правовідносин із Відповідачем, адже за умовами договору товар передавався з наступною, а не попередньою оплатою і доказів іншого до справи не надано. Своєю чергою, правова природа неустойки, яка покликана стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та не може становити непомірний тягар для нього, не повинна у світлі викладеного рішення КСУ від 11.07.2013 №7-рп/2013 підходу розглядатися як спосіб забезпечення фінансування Позивача;
- у розглядуваній справі місцевий суд встановив як факт порушення з боку Відповідача договірних зобов'язань щодо строку постачання, так і належність арифметичного розрахунку заявлених позовних вимог, а тому застосоване зменшення розміру стягуваної неустойки взагалі не має нічого спільного із звільненням від відповідальності через форс-мажорні обставини як це вказує Скаржник, але і не здійснене (звільнення від відповідальності) місцевий суд у переглядуваному рішенні, адже ст.617 Цивільного кодексу України у такому випадку передбачає відхилення позовних вимог про застосування заходів відповідальності.
33.4. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 зазначила, якщо відповідальність боржника за неналежне виконання обов'язку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливий щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних трат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права зменшувати розмір відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий баланс між інтересам боржника та кредитора:
- зі змісту наданих Відповідачем документів убачається, що в умовах зниження потужності в електромережі і аварійних відключень (а.с.144 т.1), які об'єктивно унеможливлюють використання необхідного для виробництва обладнання (а.с.235-238 т.1), Відповідач з метою вжиття заходів для дотримання строків постачання пристосував режим роботи виробничого підрозділу (а.с. 142 т.1), одночасно передбачаючи нарахування працівникам 100% посадового окладу за період перебування в укритті від час тривалих повітряних тривог;
- Відповідачем було допущене прострочення поставки лише окремих партій товару, вартість яких за загальним правилом ч.2 ст.231 Господарського кодексу України і виступає базою нарахування штрафу у розмірі 7%, однак у розглядуваному випадку згідно п.7.3.2. договору №286/3/22/361 від 23.09.2022 базою для нарахування означеного стягуваного штрафу є загальна ціна договору (тобто і вартість своєчасно поставленого товару), що з урахуванням незначної тривалості прострочення поставки виглядає очевидно непропорційним та не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності (п.6 ст.3 Цивільного кодексу України), а тому потребує балансування шляхом зменшення розміру стягуваної неустойки судом;
- дійсно, договір між сторонами було укладено вже за умов запровадженого воєнного стану, а тому останній сам по собі не може сприйматися як виправдання для недотримання строків зобов'язань. Однак, у розглядуваному випадку ключову роль зіграли обставини, які з'явилися вже після укладання договору і початку його виконання - аварійні відключення електропостачання виробництва Відповідача та тривалі повітряні тривоги, які об'єктивно перешкоджали своєчасному виконанню зобов'язань, через що застосоване 50% зменшення розміру стягуваної неустойки (пені та штрафу) виглядає виправданим та збалансованим з точки зору інтересів Позивача і Відповідача.
34. Наведена оцінка апеляційного суду зумовлює відмову у задоволені апеляційних вимог та залишення переглядуваного рішення без змін. Такий результат апеляційного провадження згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України зумовлює віднесення на рахунок Апелянта понесених ним витрат зі сплати судового збору. Інших у розумінні ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судових витрат сторонами в порядку ч.ч.1,2 ст.124 цього Кодексу заявлено не було, що усуває потребу у вирішенні питання відносно їх розподілу у подальшому.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України, м. Київ на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024 (повний текст підписано 05.02.2024) у справі №917/1498/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024 (повний текст підписано 05.02.2024) у справі №917/1498/23 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Міністерства оборони України.
4. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 25.06.2024р.
Головуючий суддя Д.О. Попков
Суддя О.В. Стойка
Суддя О.Є. Медуниця