Справа № 761/22398/24
Провадження № 1-кс/761/14527/2024
18 червня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Капітанівки Новомиргородського району Кіровоградської області, громадянина України, який є здобувачем освіти Академії патрульної поліції, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 1141 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000542 від 16.06.2024,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 1141 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000542 від 16.06.2024 року.
Дане клопотання обґрунтоване тим, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000542 від 16.06.2024 за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
В рамках даного провадження 16.06.2014 ОСОБА_4 затримано у порядку ст.ст. 208, 615 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
17.06.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Так, на переконання сторони обвинувачення, у ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Наголосив, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики існують, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього обов'язків.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні просив долучити свої письмові заперечення, з яких вбачається, що органом досудового розслідування неправильно кваліфіковані дії ОСОБА_4 . Так, вважає, що його дії підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 або ст. 296 КК України. При цьому, у сторони обвинувачення відсутні вагомі докази, що вказують на причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому злочину, оскільки наявні у матеріалах провадження протоколи допиту свідків та інші відомості суперечать одне одному. Також звернув увагу, що підзахисний самостійно прибув до Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві о другій годині ночі.
Також адвокат зазначив, що ризики, викладені у клопотанні та на які посилається прокурор у судовому засіданні - необґрунтовані. Відтак, ризик переховування, що обумовлений тяжкістю інкримінованого діяння, не може бути головною підставою існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, та виправдовувати застосування найбільш суворого запобіжного заходу, як тримання під вартою. Такі посилання сторони захисту не узгоджуються із практикою ЄСПЛ. Щодо ризику знищити чи спотворити речі і документи, що мають значення для провадження, зазначив, що даний ризик гіпотетичний, а матеріали провадження не містять доказів того, що ОСОБА_4 має такий намір. Відтак, існування ризиків, передбачених п.1,2 ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведено.
У свою чергу, ризик впливу на свідків з метою зміни ними показів чи відмови від наданих попередньо свідчень не підтверджується матеріалами провадження, а є лише припущеннями слідчого. Наведеним спростовується й «ризик» спілкування з іншим підозрюваним ОСОБА_9 та координацію його дій. Так само матеріали провадження не містять жодних відомостей про те, що ОСОБА_4 може перешкоджати провадженню іншим чином. Отже, ризики, передбачені п.3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні. Так само не є достатніми для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припущення слідчого щодо існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_4 є рядовим патрульним, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем навчання, має постійне місце проживання. На підтвердження зазначеного долучив відповідні документи до письмових заперечень.
Враховуючи наведене, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити розмір застави, що буде помірним для ОСОБА_4 .
Захисник ОСОБА_6 підтримав позицію колеги та додав, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання. Разом з тим, зазначив, що вважає затримання підзахисного незаконним. Так, описана у повідомленні про підозру подія сталася 16.06.2024 о першій годині ночі, однак затримано ОСОБА_4 було 16.06.2024 о сьомій годині ранку, тобто фактичне затримання особи відбулося не безпосередньо під час вчинення злочину. При цьому, сам протокол затримання ОСОБА_4 складено лише 17.06.2024 о другій годині ночі. Відтак, затримання підзахисного відбулося із порушенням вимог законодавства, що свідчить про необхідність негайного звільнення останнього з-під варти в залі суду.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав своїх захисників та зазначив, що він є курсантом Академії патрульної поліції, завершує навчання. 16.06.2024 разом з ОСОБА_8 та іншими колегами поїхали в бар. Після чого одна із колег підвезла їх додому. Так, він з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 підійшли до його авто, сіли в нього та почали слухати музику. Незабаром він побачив особу, яка підійшла до автомобіля, та по телефону почала комусь називати номер його авто, після чого вони вирішили піти додому і там продовжити відпочивати. Так, йдучи до під'їзду, вони підійшли до вказаного чоловіка, який сидів на лавці. Останній поставив питання про те, що вони роблять тут у комендантську годину. Далі, у ході спілкування з останнім виник словесний конфлікт, внаслідок якого він та його друг ОСОБА_8 завдали потерпілому декілька ударів в різні частини тіла. Після інциденту він втік. У подальшому із відділку поліції йому зателефонував ОСОБА_10 та попросив, щоб хлопці прийшли до нього. Також додав, що біля свого під'їзду під лавкою він знайшов телефон потерпілого. Так, попрямував до відділку поліції, однак по дорозі був зупинений працівниками СБ України. Зауважив, що вказаний чоловік назвався співробітником СБУ та показав службове посвідчення. За характером його запитань було зрозуміло, що він виконує службове завдання.
У вчиненому діяння розкаюється, зазначив, що зробив для себе відповідні висновки, запевнив, що подібного не повториться. Також вказав, що попередньо намагався зв'язатися із потерпілим, аби відшкодувати завдану шкоду, однак останній не виявив бажання спілкуватися з ним.
Вислухавши думку учасників провадження, ретельно дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, а також надані у судовому засіданні письмові заперечення захисника ОСОБА_7 , слідчий суддя прийшла до таких висновків.
Так, у ході судового розгляду клопотання встановлено, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000542 від 16.06.2024 за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
В рамках даного провадження 16.06.2014 ОСОБА_4 затримано у порядку ст.ст. 208 та 615 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
17.06.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Так, про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, зокрема показання свідків, медичні документи та інші матеріали.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Враховуючи конкретні обставини вчинення ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, вагомість доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні даного злочину, характер його вчинення, покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов висновку, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які зазначені у клопотанні слідчого та на які посилається прокурор у судовому засіданні.
Так, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, відповідно до якого ОСОБА_4 , усвідомлюючи наявність щодо нього підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення та можливість застосування щодо нього покарання у виді позбавлення волі у разі визнання його судом винуватим, може переховуватись від органів досудового розслідування на території України під час дії воєнного стану в країні, або залишити територію України поза межами пунктів пропуску з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Крім того, після даної події та прибуття співробітників патрульної поліції підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності самовільно залишив місце події та переховувався від правоохоронців, що також може свідчити про наявність даного ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Також наявний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи те, що на даний час не встановлено всіх речей (речових доказів) та документів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може знищити або сховати вказані матеріальні об'єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, згідно зі змістом підозри, ОСОБА_4 під час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення діяв спільно з іншим підозрюваним ОСОБА_8 , з яким, перебуваючи на свободі, зможе вільно спілкуватись та координувати свої дії щодо приховування слідів вчинення кримінального правопорушення, вчинення тиску на свідків, які ще не були допитані у кримінальному провадженні, з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань у кримінальному провадженні. Крім того, у зв'язку із тим, що наразі встановлюються інші свідки вчинення кримінального провадження, є підстави вважати, що підозрюваний в подальшому знаючи про таких осіб, може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на них.
Також слідчий суддя вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, перебуваючи на волі, будучи здобувачем освіти в Академії патрульної поліції, та будучи обізнаним у зв'язку з цим про форми та методи роботи слідчих органів і підрозділів, підозрюваний може вчиняти інші дії спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, в тому числі і шляхом спотворення відповідних доказів, підшукування свідків, які готові неправдиві вигідні йому свідчення.
Крім того, про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить характер та спосіб інкримінованих останньому дій, тяжкість вчиненого, відповідно до повідомлення про підозру, кримінального правопорушення, дають підстави вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, у тому числі шляхом підроблення документів тощо.
Таким чином, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, та визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргументи на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
У свою чергу, ч. 4 ст. 183 КПК України закріплює, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402, 405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Вказані вище обставини підозри у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, можливості впливати на свідків в рамках даного провадження, продовжити спілкування з іншим підозрюваним та координувати його дії, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати органу досудового розслідування шляхом знищення речей і документів, які можуть бути визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, вагомості наявних доказів підозри, особи підозрюваного, беручи до уваги, що інкриміноване кримінальне правопорушення пов'язане із застосуванням насильства, дають підстави слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Враховуючи наведене, а також беручи до уваги, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також позбавить орган розслідування можливості в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження, не убезпечить від здійснення ОСОБА_11 впливу на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності та перешкоджання вчиненню необхідних процесуальних дій та виконанню процесуальних рішень.
У свою чергу, доводи захисника ОСОБА_7 щодо неправильності кваліфікації дій підозрюваного не беруться слідчим суддею до уваги, оскільки на даній стадії провадження слідчий суддя не вирішує питання щодо правильності кваліфікації дій особи, оскільки наведене підлягає вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті, а лише на підставі наданих сторонами провадження доказів приходить до висновку про причетність особи до інкримінованого діяння.
Щодо доводів захисника ОСОБА_7 про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає наведене необґрунтованим. Так, на переконання слідчого судді, наявність постійного місця проживання та позитивна характеристика з місця навчання, відсутність судимостей не переважають наявних ризиків. При цьому, прохання сторони захисту щодо застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою - домашнього арешту чи визначення помірного для останнього розміру застави, не обґрунтовано. Так, не доведено, що інший запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 . Більше того, зважаючи на характер та тяжкість злочину, його суспільну небезпеку, слідчий суддя вважає, що на даний час більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, є неспівмірним з ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
Отже, слідчий суддя, вважаючи, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, а також ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Разом з тим, оцінюючи твердження захисника ОСОБА_6 щодо незаконного затримання ОСОБА_4 , слідчий суддя завертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення свободи особи.
Разом з тим, зі змісту долученого до матеріалів клопотання протоколу затримання ОСОБА_4 від 17.06.2024 вбачається, що його було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ст. 114-1 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, оскільки безпосередньо після вчинення злочину очевидець вказав, що саме ця особа щойно вчинила кримінальне правопорушення, а також виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
При цьому, вказаний протокол містить необхідні, визначені вимогами КПК України реквізити, та складений уповноваженою службовою особою - старшим слідчим в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_12 та, на момент розгляду клопотання слідчим суддею, є належною процесуально-правовою підставою для позбавлення ОСОБА_4 особистої свободи, оскільки його дія, відповідно з вимогами ч. 1 ст. 211 КПК України, поширюється в часі до моменту розгляду клопотання.
Що стосується доводів сторони захисту з приводу наявності ознак порушень норм закону при здійсненні затримання підозрюваного ОСОБА_4 , то слідчий суддя звертає увагу на таке.
Згідно положень п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України у разі введення воєнного стану та якщо наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу. ОСОБА_4 був затриманий 16.06.2024, тобто під час дії воєнного стану.
При цьому у протоколі затримання слідчим наведені підстави для затримання, передбачені п.2 ч.1 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, та наведені обставини, які дають підстави вважати про наявність таких підстав у цьому випадку. З такими доводами слідчого слідчий суддя погоджується і вважає, що у цьому випадку були законні підстави для затримання ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні злочину. Так, з матеріалів клопотання вбачається, що на момент затримання у слідчого були достатні підстави вважати, що можлива втеча ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, який з місця події втік, а саме затримання відбулось невдовзі після такої події неподалік від місця вчинення інкримінованого злочину при здійсненні пошукових заходів працівниками правоохоронних органів.
За таких обставин доводи захисника ОСОБА_6 про відсутність законних підстав для затримання ОСОБА_4 не заслуговують на увагу. Враховуючи наведене, слідчий суддя не вбачає доводи сторони захисту переконливими, а підстави для звільнення підозрюваного ОСОБА_4 наявними.
Отже слідчий суддя дійшов переконання про необхідність відмовити у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 на незаконне затримання та відповідно відсутність підстав для негайного звільнення підозрюваного.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 309, 369-372 КПК України, ч. 2 ст. 28 ч. ч. 1 ст. 114-1 КК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити до 14 серпня 2024 року включно.
Відмовити у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 на незаконне затримання.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисниками протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали оголосити 21 червня 2024 року о 12 годині 45 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1