ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
Вн. № 1/155
місто Київ
14 год. 46 хв.
17.09.2010 р. № 2а-12327/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н. В. при секретарі судового засідання Попадин О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом ОСОБА_1
до
Третя особа Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві
Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва
прозобов'язання вчинити дії
У судовому засіданні 17 вересня 2010 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
ОСОБА_1 (надалі -позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві (надалі -відповідач), за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору - Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (надалі - третя особа) та з урахуванням останньої редакції позовних вимог просить суд зобов'язати відповідача зареєструвати ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відмова відповідача про реєстрацію позивача за даною адресою: АДРЕСА_1 неправомірна та така, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.
Позивач в судовому засіданні зазначив, що з 2005 року постійно проживає разом з чоловіком - ОСОБА_2 за вищезазначеною адресою та своєчасно оплачують комунальні послуги за користування квартирою.
Вимогу відповідача надати додаткові документи та відмову відповідача щодо реєстрації за даною адресою позивач вважає такою, що суперечить законодавству України, яким регулюються спірні правовідносини.
Відповідач письмових заперечень не надав, через канцелярію суду 17 вересня 2010 року надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Представник третьої особи - Комунального підприємства по утримання житлового господарства Дніпровського району міста Києва , - в судовому засіданні не з'явився про дату час та місце був належним чином повідомлений, заяв про розгляд за його відсутності не надходило.
Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
20 грудня 2005 року зареєстрований шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що підтверджуються відповідним записом у книзі реєстрації за № 2586 від 20.12.05 та свідоцтвом про шлюб серії І-БК, № НОМЕР_1, копія якого наявна в матеріалах справи.
На підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету АК "Київенерго" від 02 лютого 2005 року ОСОБА_2 надана кімната розміром 12,19 кв.м, і був виданий ордер за № 640 від 10 лютого 2005 року на заняття жилої площі в гуртожитку, яке належало Акційній компанії "Київенерго" філіалу "Енергосервіс Київенерго" за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" ( надалі -Закон) реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Згідно зі статтею 6 Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Для реєстрації особа подає:
письмову заяву;
паспортний документ;
квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;
два примірники талона зняття з реєстрації.
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів. Заява особи про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2004 року № 985 «Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні»(надалі -Постанова) затверджено зразки документів, які необхідні для проведення реєстрації. У затвердженому зразку заяви про реєстрацію місця проживання наведений перелік підстав для реєстрації місця проживання заявника - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму ( піднайму, оренди) або інші документи.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 лютого 2009 року по справі № 3/725 (постанова набрала законної сили), позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково - зобов'язано Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві зареєструвати ОСОБА_2 на підставі ордеру за адресою: АДРЕСА_1, в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_2 є законним чоловіком ОСОБА_1, яка проживає на житловій площі чоловіка без реєстрації, доказом цього є довідки № 265від 23.09.09, № 08/253 від 13.10.09, які наявні в матеріалах справи.
29 липня 2010 року позивач звернувся до Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві із заявою про реєстрацією її місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.
"Новий тлумачний словник української мови " зазначає, що під поняттям прописки передбачено офіційну реєстрацію за місцем проживання; оформлення документів на проживання (відмітка в паспорті або іншому документі про офіційну реєстрацію за місцем проживання).
За загальним правилом один з подружжя набуває право користування жилим приміщенням, яке належить другому з подружжя, якщо він вселився і проживає з ним.
Відповідно до статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Підставою для відмови в реєстрації місця проживання позивача є вказівка начальника Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києва щодо надання розпорядження районної державної адміністрації про встановлення особистого рахунку. Але даний документ не міститься вичерпному переліку документів необхідних для реєстрації, тобто не є обов'язковим.
Згідно статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Суд звертає увагу на те, що усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суд вважає, що для цього відповідач повинен був ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.
Суд звертає увагу сторін на те, що суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд звертає увагу, що відповідач заперечень та доказів на підтвердження заперечення проти позову не подавав, в судові засідання систематично не являвся, хоча належним чином повідомлявся про них.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві посилання позивача є обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 17, 94, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві зареєструвати ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
3.Стягнути на користь ОСОБА_1 3,40 грн. судових витрат з Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н. В. Клочкова
Повний текст постанови виготовлено 24 вересня 2010 року.