ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
07 вересня 2010 року № 2а-9553/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів під головуванням судді Келеберда В. І., суддів. Амельохін В. В., Скочок Т. О. при секретарі судового засідання Литвиненко Д.В. вирішив адміністративну справу
за позовом Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиравним та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2009 № 0009102310/0, від 10.02.2010 № 000910230/1 та від 16.04.2010 № 0009102310/2 про визначення суми податкового зобов'язання на загальну суму 288 906 910 грн, у тому числі за основним платежем у сумі 144 453 455 грн податку на прибуток та фінансових санкцій у розмірі 144 453 455 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач, вказує на те, що відповідач своїми діями порушує чинне законодавство України, а саме Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, оскільки при проведенні перевірки податковий орган дійшов до помилкового висновку щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства. Позивач стверджує, що Управління справами Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" (далі - Управління справами Укрзалізниці) не є юридичною особою, а виконання Управлінням справами Укрзалізниці своїх обов'язків із забезпечення діяльності апарату Державної адміністрації залізничного транспорту за дпомогою коштів, які отримані із централізованого розподільчого рахунку останньої - є витратами, а не доходами чи прибутком Управління справами Укрзалізниці, у зв'язку з чим податкове повідомлення -рішення має бути скасоване.
Відповідач - Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва, проти позову заперечує з огляду на те, що п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, передбачено, що структурні підрозділи підприємств залізничного транспорту є платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, а тому донарахування податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідає чинному законодавству України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ:
Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва була проведена планова виїзна перевірка Управління справами Укрзалізниці з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009.
За результатами перевірки був складений акт від 03.11.2009 № 667/23-10/14306033. Під час проведення перевірки податковим органом було встановлено наступні порушення:
- п. 4.1 ст.4 Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 156 104 231 грн.;
- п. 3.1 ст. 3, пп 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме підприємством не нараховано та відповідно не включено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ нарахованих на отримані кошти в розмірі 657 515 822 грн, на утримання апарату Укрзалізниці, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 137 935 901 грн.;
- пп. 1.1 п. 1.3 ст. 1, пп. "ї" п. 1.3 ст. 1, пп. "е" та пп. "г" п. 4.2.9 ст. 4, п. 7.3 ст. 7, пп. 9.11.3 п. 9.11 ст. 9, п. 17.1 ст. 17. пп. "а" п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого допущено порушення вимог податкового зваконодавства під час первірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету ва періоді, що перевірявся, на загальну суму 100 000 грн.
Під час розгляду заперечень до Акта перевірки, ДПІ У Печерському районі міста Києва залишила свої висновки без змін у частині нарахування податку на прибуток та винесла податкове повідомлення-рішення від 16.11.2009 № 0009102310/0 про визначення суми податкового зобов'язання на загальну суму 288 906 910 грн, у тому числі за основним платежем у сумі 144 453 455 грн податку на прибуток та фінансових санкцій у розмірі 144 453 455 грн.
Позивач не погодився із вказаним рішення відповідача та в порядку передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, оскаржив його в адміністративному порядку.
Рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 21.01.2010 за № 1722/10 скарга позивача залишена без змін.
На виконання цього рішення про результати розгляду повторної скарги Позивача та на підставі Акта перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення від 10.02.2010 № 0009102310/1 про визначення суми податкового зобов'язання на загальну суму 288 906 910 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 144 453 455 грн. податку на прибуток та фінансових санкцій у сумі 144 453 455 грн.
03.02.2010 за вих. № 15/84 Позивач оскаржив вищезазначене податкове повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження: до Державної податкової адміністрації у м. Києві (вх. ДПА у місті Києві № 418/10 від 03.02.2010).
Рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві від 01.04.2010 за № 1858/10/25-114 податкові повідомлення-рішення ДНІ у Печерському районі м. Києва від 16.11.2009 № 0009102310/0 та від 10.02.2010 № 0009102310/1 залишено без змін, а повторну скаргу від 03.02.2010 за вих. № 15/84 - без задоволення.
На виконання цього рішення про результати розгляду повторної скарги Позивача та на підставі Акта перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було винесено податкове повідоМлення-рішення від 16.04.2010 № 0009102310/2 про визначення податкового зобов'язання на загальну суму 288 906 910 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 144 453 455 грн. податку на прибуток та фінансових санкцій у сумі144 453 455 грн.
15.04.2010 за вих. № 15/828 Позивач оскаржив вищевказані податкові повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження до Державної податкової адміністрації України.
Рішенням Державної податкової адміністрації України від 11.06.2010 за вих. № 5582/6/25-0515 скаргу Позивача залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення -без змін.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволенню з наступних підстав.
Суд погоджується з посиланнями Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" щодо неправомірності донарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 288 906 910 грн. виходячи з наступного.
Як вказувалось вище, перевіркою було встановлено порушення вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 156 104 231 грн. Так, зокрема, Управління справами Укрзалізниці не відносило до складу валового доходу грошові кошти, отримані від ДП "Укрзалізниця" згідно з платіжними дорученнями, які в подальшому Управлінням справми Укрзалізниці були перераховані, як заробітна плата працівників, на закупівлю канцелярії, на придбання літератури, за помлуги перевезення автомобільним транспортом, охорону, рекламні послуги, послуги зв'язку та інші потреби апарата управління залізниці.
Як зазначено в акті переіврки вказані операції не є господарською діяльністю залічного транспорту у зв'язку з чим відповідач прийшов до висновку, що отримані кошти вважаються прибутком, одержаним не від господарської діяльності залізничного транспорту та відносяться до валового доходу.
Відповідно до вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Відповідно до п.п.2.2.2. п.2.2. ст..2 Закону України № 283/97-ВР, платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи. На думку суду, вказана норма закону допускає сплату податку на прибуток як безпосередньо підприємством залізничного транспорту так і його структурним підрозділом.
Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи:, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, у випадку, коли безпосередня участь особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти вказану діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента чи будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України" від 29.02.1996 № 262 державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) є органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Мінтрансзв'язку.
Вищевказаною Постановою визначено, що основна діяльність залізниць - діяльність усіх взаємопов'язаних відокремлених підрозділів, що входять до складу залізниць, спрямована на виконання і обслуговування єдиного перевізного процесу, тобто експлуатаційна (перевізна) та підсобно-допоміжна діяльність, пов'язана з обслуговуванням експлуатаційної діяльності; підсобно-допоміжна діяльність - діяльність відокремлених підрозділів, пов'язана з виконанням ряду допоміжних операцій та організацією виробництв, продукція (послуги) яких використовується переважно для потреб експлуатаційної діяльності залізниць.
Згідно п. 1 Положення про Управління справами Державної адміністрації залізничного транспорту України, затвердженого Наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України від 08.08.2008 № 361-Ц управління справами є відокремленим стуктурним підрозділом Державної адміністрації залізничного транспорту України.
Відповідно до Положення про Управління справами основними його завданнями є: господарське та матеріально-технічне забезпечення апарату Укрзалізниці, проведення фінансово-господарської діяльності, створення належних санітарно-технічних умов праці; дотримання кошторису витрат на утримання апарату Укрзалізниці; організація та матеріально-технічне забезпечення заходів, необхідних для функціонування Укрзалізниці тощо.
Саме для виконання вищевказаних функцій головне підприємство надає кошти з розподільчого рахунку своєму структурному підрозділу - Управлінню справами Укрзалізниці, який не є юридичною особою.
Відповідно до вимог п. 7.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до валових доходів кошти, отримані Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізницею), а також залізницями від підприємств, організацій та їх структурних підрозділів, які перебувають у функціональному підпорядкуванні Укрзалізниці та залізниць, що перераховуються ними за рахунок чистого прибутку, який залишається в розпорядженні таких підприємств за результатами звітного періоду після сплати всіх зобов'язань, у тому числі податків, зборів (обов'язкових платежів), строк погашення яких настав.
Положенням про порядок зарахування надходхжень з розподільчих рахунків залізниць і підприємств Укрзалізниці на централізований розподільчий рахунок Укрзалізниці, затвердженого наказом Міністерства транспорту від 16.08.2000 № 443, зареєстрованого в Мін'юсті України 04.09.2000 № 572/4793, передбачено, що Укрзалізниця має право перерахувати кошти з центрального розподільчого рахунку на поточні рахунки своїх відокремлених структурних підрозділів.
Аналіз вказаних положень свідчить про те, що кошти, отримані Управлінням справами Укрзалізниці під час виконання своїх обов'язків щодо забезпечення діяльності апарату Державної адміністрації залізничного транспорту за рахунок коштів, отриманих із централізованого розподільчого рахунку Укрзалізниці являють собою витрати Укрзалізниці, у зв'язку з чим визначення таких коштів в якості доходу або прибутку є необгрунтованим.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Акт державного або іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 16.11.2009 № 0009102310/0, від 10.02.2010 № 000910230/1 та від 16.04.2010 № 0009102310/2 про визначення суми податкового зобов'язання на загальну суму 288 906 910 грн, у тому числі за основним платежем у сумі 144 453 455 грн податку на прибуток та фінансових санкцій у розмірі 144 453 455 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки спірні повідомлення -рішення прийняті відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства та без врахування фактичних обставин справи.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 16.11.09 №0009102310/0, від 10.02.2010 № 0009102310/1, від 16.04.2010 № 0009102310/2 про визначення суми подакового зобов'зання з податку на прибуток та фінансових санкцій відносно управління справами державної адміністрації залізничного транспорту України.
Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, що встановлені ст. ст. 185-187 КАС України та набуває законної сили у порядку статті 254 КАС України.
Головуючий Суддя В.І. Келеберда
Судді В. В. Амельохін
Т.О. Скочок
Дата складення тексту рішення у повному обсязі - 23.09.2010.