ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
про закриття провадження у справі
15 вересня 2010 рокум. Київ№ 2/244
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., при секретарі судового засідання Литвиненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Сакської об"єднаної державної податкової інспекції
до Державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик" Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог"
про визнання недійсною угоди
Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання угоди недійсною, яка укладена між відповідачами на загальну суму 3270000 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2008 відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 18.12.2008 позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочиснтва України.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2010 Ухвалу суду від 18.12.2008 скасовано, справу направлено для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 20.05.2010 справу № 2/244 прийнято до провадження.
24.06.2010 до суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи без його участі.
15.09.2010 в судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо можливості розгляду та вирішення позовних вимог в порядку адміністративного судочинства, оскільки юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вимоги, заявлені позивачем про визнання угоди недійсною.
Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діалог" явку свого повноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час судовго розгляду справи.
Представник відповідача 1 вважає, що позовні вимоги належить розглядати за правилами встановленими Господарьким процесуальним кодексом України, а дана справа підлягає закриттю згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Статтею 17 КАС України визначена компетенція адміністративних судів, зокрема, компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
З вищезазначеної норми закону вбачається, що позивач наділений правом звернення до суду з вимогами про визнання угод недійсними та стягнення у зв'язку з цим коштів в доход держави.
Відповідно до ч.1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство. 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції. 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери. 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Так, вирішуючи питання про юрисдикцію позовних вимог, суд звертає увагу на предмет спору, характер спірних правовідносин.
Суд враховує, що об'єктом позову та відповідно, судового дослідження по даній справі є договірні зобов'язання та сам договір і, розглядаючи по суті вимоги позивача, суд зобов'язаний буде надати оцінку згаданому господарському договору, на здійснення чого у адміністративного суду відсутні повноваження.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна вимога Сакської об"єднаної державної податкової інспекції про визнання угоди недійсною, укладену між відповідачами на загальну суму 3270000 грн., повинна вирішуватись судом в порядку господарського судочинства.
Отже, дану позовну вимогу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки у даному випадку спір не має публічно-правового характеру, а чітко визначений в положеннях ГПК України.
Крім того, судом враховано позицію Вищого адміністративного суду України, виклалдену в оглядовому листі від 06.07.2009 № 982/13/13-09 "Про деякі питання практики вирішення справ за участю органів державної податкової служби". Так, зокрема Вищим адміністративним судом України встановлено, що органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатися до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність, якщо недійсність даного правочину не належить встановлювати в судовому порядку.
Пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі наведеного вище, керуючись ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Закрити провадження в адміністративній справі № 2/244.
2. Попередити Позивача, що повторне звернення з тією самою заявою не допускається.
3. Ухвалу направити сторонам.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки встановленні ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала відповідно до ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо ухвалу не було оскаржено.
Суддя В.І. Келеберда