ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
01 вересня 2010 року 16:19 № 2а-10157/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкова Н.В при секретарі судового засідання Попадин О.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомЗаступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі: Київського міського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Контроль"
про стягнення адміністративно-господарських (штрафних) санкцій в сумі 5996,54грн.
за участю представників сторін:
від прокуратури: Костилєва Т.І.;
від позивача: Достова Т.В.; Храбан О.В;.
відповідача: не прибув;
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заступник прокурора Печерського району м.Києва в інтересах держави в особі: Київського міського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю " КС Контроль" про стягнення штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та пені на загальну суму 5996 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 54 коп.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2010у відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-10157/10/2670 та призначено справу до судового розгляду на 06 серпня 2010 року.
Суд відклав судовий розгляд 06 серпня 2010 року справи у зв'язку з першою неявкою відповідача.
В судовому засіданні від 01.09.10 р. представник відповідача вдруге не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду належним чином повідомлений, заяви про розгляд справи за його відсутності не надійшло. Позивач і представник прокуратури позов підтримали.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва ,-
Відповідно до ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менше, ніж установлена нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайнята інвалідом. У відповідності до частини другої ст. 20 зазначеного Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за кожний календарний день прострочення.
Згідно частини першої ст. 17 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року №875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, незабороненою законом.
Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - роботодавці), установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
У відповідності до ч.ч. 2, 3 вказаної статті Закону № 875-ХІІ та ч. 2 ст. 12 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ "Про охорону праці" роботодавці, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42 затверджена форма звітності № 10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкція щодо її заповнення (далі - Інструкція № 42).
Згідно із п. 3.1. Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до п. 3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30 листопада 2005 року № 1442/11722 (далі - Інструкція № 286). За таким же правилом визначається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.
Відповідно до п. 3.4. Інструкції № 42 дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).
Право інвалідів на працю їх працевлаштування реалізується шляхом створення спеціального робочого місця, адаптацією й додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
Відповідно до ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.
У лютому 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю “КС Контроль” подало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік, у якому зазначено: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу чисельність (рядок 01) - 8 осіб; середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02) - відсутній запис; кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03) - 1 особа. Отже, відповідач робоче місце для інваліда не створив, інваліда не працевлаштував.
Пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 встановлено, що звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Разом з тим, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року N 1251-XII "Про систему оподаткування", а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб'єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом N 875-XII заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
У частині 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Таким чином, створення робочих місць для інвалідів супроводжується обов'язком підприємства вжити всіх вище перерахованих заходів. У штаті відповідача відсутній працівник, якому відповідно до чинного законодавства визначена інвалідність, але товариство з обмеженою відповідальністю “КС Контроль” не надавало звіти за формою 3-ПН до Печерського районного центру зайнятості за період 2009 року, що підтверджується листом наданим позивачем від 18.05.10 р. № 2362-04.
Крім цього, судом встановлено факт визнання позову відповідачем, тому що ним сплачено частину коштів( 471,88грн ), тому залишкова сума до сплати становить 5 950,00 грн.
Згідно із ч. 3 ст. 18 Закону № 875-ХІІ роботодавці зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них у мови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що відповідачем не вчинено всі необхідні дії відповідно до вимог законодавства щодо створення робочого місця для інваліда, зокрема не подавалась до Печерського районного центру зайнятості відповідна звітність з інформацією про можливість працевлаштування інваліда , не створене робоче місце, не введена вакансія для інваліда з вини відповідача, не проінформовано органи працевлаштування про наявність вакантного місця для інваліда.
У зв'язку з тим, що в діях відповідача є склад правопорушення, на нього може бути покладена відповідальність.
Враховуючи викладене, товариство з обмеженою відповідальністю "КС Контроль" не вчинило всі, передбачені чинним на момент виникнення спору законодавством, заходи, спрямовані на працевлаштування інваліда на своєму підприємстві.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
1.Позов Заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КС Контроль" (ідентифікаційний код 33303344) стягнення штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та пені на загальну суму 5996 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 54 коп.
3. Судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.В. Клочкова
Постанову складено в повному обсязі та підписано 08 вересня 2010 року.