ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
14 вересня 2010 року № 2а-11895/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформсервіс"
до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна"
треті особи: Закрите акціонерне товариство "Київгума"; Громадська організація "Фонд сприяння розвитку архітектури"
про визнання незаконним Рішення, скасування реєстраційного посвідчення від14.08.2009р. №009544
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним Рішення та скасування реєстраційного посвідчення від 14.08.2009р. №009544, яке видане відповідачем третій особі-2 як свідчення того, що об'єкт незавершеного будівництва житловий корпус №1 оздоровчого комплексу сімейного типу загальною площею 626,3 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 149, зареєстрований на праві власності за третьою особою-2.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 (далі за текстом -Тимчасове положення), Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»та зазначає, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства прийняв рішення про проведення державної реєстрації права власності на зазначений об'єкт незавершеного будівництва за третьою особою-2 та видав реєстраційне посвідчення від 14.08.2009р. №009544, так як на момент проведення державної реєстрації вже існувало зареєстроване за позивачем обтяження на даний об'єкт, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №24550270 від 02.09.2009р.
Відповідач та третя особа -2 проти позовних вимог заперечували в повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Третя особа -1 направила до суду письмові пояснення по справі та суд розглядати справу за її відсутності.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
В матеріалах справи наявні докази повідомлення всіх осіб, які беруть участь у справі, суду надані всі необхідні докази, якими позивач, відповідач та треті особи обгрунтовують свою позицію.
На підставі п. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмово провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, письмові пояснення та заперечення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Закрите акціонерне товариство «Київгума»є власником майнового комплексу -дитячий оздоровчий комплекс, загальною площею 4175,8 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 149 і до складу якого, згідно додатку до свідоцтва, входять 29 будівель і споруд. Право власності посвідчене Свідоцтвом про право власності від 20.08.2002 серії МК № 010005105 та реєстраційним посвідченням № 001749 від 06.11.2002, що видане Київським міським БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінформсервіс» 17.12.2004 уклало із Закритим акціонерним товариством «Київгума»договір № 17-12/04 про пайову участь у реконструкції оздоровчого комплексу сімейного типу, що розташований на земельній ділянці площею 9,4204 га по Столичному шосе, 149, в Голосіївському районі м. Києва та введення його в експлуатацію. Метою договору, згідно п. 2.1., було спільне будівництво та введення сторонами договору в експлуатацію таких об'єктів в комплексі: житлових корпусів за №№ 2-12, 14-34, 37-48; будівлі фітнесцентру; двох адміністративних корпусів; інженерних мереж та споруд. Відповідно до п. 9.4. даного договору про пайову участь, «З метою забезпечення Стороною-1 (ЗАТ «Київгума») своїх зобов'язань щодо передачі Стороні-2 (ТОВ «Укрінформсервіс») частини Об'єкта реконструкції у власність на умовах, визначених даним Договором, Сторона-1 передає у заставу Стороні-2 свої майнові права на земельну ділянку і споруджувані житлові корпуси, які входять до складу Об'єкту реконструкції. В зв'язку з чим Сторона-2 вносить обтяження в державний реєстр обтяжень прав на рухоме майно -майнові права, належні Стороні-1».
На виконання умов договору, 17.02.2005р. позивач вніс до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 1691496 про обтяження майнових прав на корпуси №№ 1-12, 14-21 (згідно проектної документації) реконструкція яких відбувається за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 149.
В свою чергу Закрите акціонерне товариство «Київгума»за два роки до підписання із позивачем договору № 17-12/04 про пайову участь у реконструкції, а саме: 29.04.2003р. уклало із громадською організацією «Відродження Києва»(далі - ГО «Відродження Києва») договір № 04/29 інвестування реконструкції Оздоровчого комплексу сімейного типу, відповідно до якого ЗАТ «Київгума»зобов'язувалось в строк до ІІ кв. 2004 року провести реконструкцію оздоровчого комплексу та передати у власність ГО «Відродження Києва»житловий корпус №1 тип «А»проектною площею 626,3 кв.м. за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 149. ГО «Відродження Києва»зобов'язувалось оплатити проведення реконструкції. ГО «Відродження Києва»оплатило виконані роботи по даному договору та відповідно до трьохсторонньої угоди відступлення права вимоги від 07.07.2004р. передало право вимоги по договору інвестування від 29.04.2003р. третій особі-2 -громадській організації «Фонд сприяння розвитку архітектури». Своїх зобов'язань по зазначеному договору інвестування ЗАТ «Київгума»не виконало, об'єкт в експлуатацію не ввело та ж/к № 1 не передало у власність третьої особи-2, що послугувало підставою для звернення третьої особи-2 до суду із позовом.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.08.2007р. по справі № 48/72 позов третьої особи-2 було задоволено і зобов'язано ЗАТ «Київгума»в місячний термін завершити реконструкцію, ввести в експлуатацію перший пусковий комплекс та передати ГО «Фонд сприяння розвитку архітектури»у власність житловий корпус №1 за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 149. Також, Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.05.2007р. по даній справі були вжиті заходи щодо забезпечення позову та прийняте рішення заборонити ЗАТ «Київгума»вчиняти будь-які дії по відчуженню, по здаванню в оренду, під заставу та передачу як внесок до статутного капіталу будь-яких підприємств зазначеного житлового корпусу №1, до моменту виконання рішення суду. Дане рішення суду вступило в законну силу, але підприємством ЗАТ «Київгума»не виконано.
В 2008 році третя особа-2 вдруге звернулась до суду із позовом до ЗАТ «Київгума»та Київського міського БТІ про розірвання договору інвестування, визнання права власності та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.12.2008р. по даній справі № 48/410 було вирішено: розірвати договір № 04/29 інвестування реконструкції оздоровчого комплексу сімейного типу від 29.04.2003р.; визнати право власності на об'єкт незавершеного будівництва житловий корпус №1 оздоровчого комплексу сімейного типу площею 626,3 кв.м. за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 149, за ГО «Фонд сприяння розвитку архітектури»; зобов'язати Київське міське БТІ провести обстеження та зареєструвати право власності ГО «Фонд сприяння розвитку архітектури»на житловий корпус №1 оздоровчого комплексу сімейного типу площею 626,3 кв.м. за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 149.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням від 30.12.2008р. по справі № 48/410 оскаржувалось ЗАТ «Київгума»в апеляційному та касаційному порядку і залишено судами без змін. 26.05.2009р. у зв'язку з чим Господарський суд м. Києва видав третій особі-2 наказ про примусове виконання вказаного рішення №48/410, на виконання якого, відповідач провів обстеження та технічну інвентаризацію об'єкту незавершеного будівництва ж/к №1, про що видав довідку № 19212 про відсоток готовності об'єкту від 15.05.2009р. На підставі рішення суду та матеріалів технічної інвентаризації відповідач зареєстрував за третьою особою-2 право власності на об'єкт незавершеного будівництва ж/к №1 за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 149, про що видав оскаржуване Реєстраційне посвідчення № 009544 за реєстровим № 744-з від 14.08.2009р.
Дослідивши матеріали справи, письмові пояснення та заперечення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В пункті 1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, що затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, зазначено, установити, що до створення єдиної системи органів державної реєстрації прав та формування Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) здійснюють державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.
Відповідно до п. 2.1. Тимчасового положення, для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.
Пункт 10 додатку №1 до Тимчасового положення, містить такі правовстановлювальні документи як рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.
Пункт 3.3. Тимчасового положення вказує, що у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення; об'єкт нерухомого майна розташований на території, реєстрацію прав власності на якій здійснює інше БТІ; із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно; право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження; відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; при укладенні договорів між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника.
Як вбачається з вищенаведеного, ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»та пункт 3.3. Тимчасового положення, встановлюють виключний перелік підстав для відмови заявнику в проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Вказані переліки не містять такої підстави для відмови в реєстрації, як наявність в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження майнових прав на об'єкти. Також, реєстратори прав не мають права витребовувати у заявника витяги із відповідних державних реєстрів, окрім випадку реєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі договорів іпотеки (п.2.2. Тимчасового положення).
Враховуючи те, що до відповідача за реєстрацією права власності на підставі рішення суду звернулась належна особа -ГО «Фонд сприяння розвитку архітектури», яка надала заяву встановленого зразка, оригінал рішення суду, що набрало законної сили, матеріали технічної інвентаризації і сплатила кошти за проведення реєстрації, у відповідача не було законних підстав відмовляти заявнику в державній реєстрації права власності, оскільки: заявлене право (право власності) підлягає державній реєстрації; житловий корпус №1 знаходиться по вул. Столичному шосе, 149, що в межах міста Києва; подані документи відповідають вимогам законодавства; заявлене право власності не зареєстроване в Державному реєстрі прав. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що державна реєстрація права власності за третьою особою-2 на зазначений об'єкт -житловий корпус №1 була проведена відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства і є законною. В той час як твердження позивача про незаконність проведення реєстрації права власності за третьою особою-2 на ж/к №1 не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», «У правочині, на підставі якого або у зв'язку з яким виникає обтяження, повинен визначатись опис предмета обтяження. У разі відсутності опису предмета обтяження чи якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним». Враховуючи те, що пункт 9.4. договору про пайову участь, укладений між позивачем та третьою особою-1 і на підставі якого позивач вніс до реєстру запис про обтяження майнових прав на корпуси, не містить докладного опису предмету обтяження, зазначено тільки «Сторона-1 передає у заставу Стороні-2 свої майнові права на земельну ділянку і споруджувані житлові корпуси…», суд вважає вказане обтяження таким, що не відповідає вимогам законодавства і відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»-є недійсним.
Згідно до п. 9.4. договору №17-12/04 про пайову участь у реконструкції від 17.12.2004, ЗАТ «Київгума»передає у заставу позивачу свої майнові права на земельну ділянку і споруджувані житлові корпуси. Відповідно до п. 5.1.1. зазначеного договору, «Під майновими правами Сторони домовились розуміти суб'єктивні права Сторони-1 та Сторони-2, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням об'єктами нерухомості, реконструкція та/або створення (будівництво) яких є предметом даного Договору, а також майнові права, що виникають між Сторонами з приводи цих об'єктів». Відповідно до п. 5.1.2. зазначеного договору, «Під майновими правами Сторони-1 (ЗАТ «Київгума») розуміється право отримання нею у власність об'єктів нерухомості, реконструкція та/або створення яких є предметом даного Договору…».
В пункті 2.1.1. зазначеного договору пайової участі, перелічені об'єкти нерухомості, які є предметом даного договору. Перелік об'єктів не містить житлового корпусу №1 типу «А», тобто належний ГО «Фонд сприяння розвитку архітектури» на праві власності ж/к №1 не є предметом договору між позивачем та третьою особою-1, а тому, враховуючи положення п.п. 5.1.1., 5.1.2. означеного договору, майнові права на нього не можуть бути обтяжені позивачем.
Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, і зокрема з листа від 25.08.2010р.(вих. №3228) Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерська архітектурна майстерня», що здійснювала проектування реконструкції оздоровчого комплексу по Столичному шосе, 149, згідно затвердженої проектної документації (стадія «проект»№67/2-2002, том-1) знесенню підлягали всі будівлі на споруди на земельній ділянці згідно додатку до Свідоцтва про право власності серія МК №010005105 від 20.08.2002, окрім будівлі клубу (літера Н) площею 730,9 кв.м., яка підпадала під реконструкцію, що зазначено на Генеральному плані М 1:500. Будівництво нових житлових корпусів у кількості 45 одиниць (в т.ч. типу «А»- 14 од., типу «В»- 11 од., «С»- 10 од., »- 10 од.) запроектовано частково на місці старих знесених будівель і споруд. Частина земельної ділянки, що згідно проекту відведена для будівництва житлового корпусу №1 (типу «А»), була вільна від забудови. На місці старої будівлі корпусу №1 (літера Л1) площею 217,6 кв.м., запроектовано будівництво житлових корпусів № 18 (тип «С»), № 19 (тип »). Як вбачається із наведено і що підтверджується матеріалами справи, належний третій особі-2 житловий корпус №1 тип «А»зведено на земельній ділянці вільній від забудови, а на місці знесеної будівлі корпусу №1 (літера Л1) площею 217,6 кв.м., зведені два нові житлові корпуси № 18 типу «С»та № 19 типу », що розташовані в іншій частині оздоровчого комплексу.
У наданому позивачем витягу №24550270 від 02.09.09р. з державного реєстру обтяжень рухомого майна, в графі «об'єкт обтяження»вказано: «Майнові права на корпуси за №№1-12, 14-21 (згідно проектної документації) реконструкція яких відбувається за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 149». Враховуючи вищенаведене, корпуси за №№1-12, 14-21, майнові права на які були обтяжені позивачем, на сьогоднішній не існують, оскільки згідно проектної документації вони, окрім будівлі клубу (за проектом реконструкції -це корпус №13 - фітнесцентр), не реконструювалися, а були знесені і ж/к №1 типу «А»- є новобудовою.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач довів правомірність винесених рішень, у зв'язку з чим позовні вимоги визнаються судом необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили у порядку і строки, що визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя В.І. Келеберда
Дата складення тексту рішення у повному обсязі - 14.09.2010