ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
23 червня 2010 року 16:40 № 2а-6891/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Шейко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва
про скасування податкових повідомлень-рішень 21 серпня 2009 року № 0009371704/0/37114, від 05 листопада 2009 року № 0016931704/1/48285; від 16 листопада 2009 року № 0022441704/49591; від 01 лютого 2010 року № 0009351704/2/3076; від 01 лютого 2010 року № 0000201704/0/3078; від 14.04.2010 року №0000201704/3/13327
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що здійснюючи діяльність у сфері оптово-роздрібної торгівлі на спрощеній системі оподаткування, вона не перевищила граничний обсяг виручки за 2007 р. на 25 000 грн., оскільки 10 000 грн. з них, були внесені як власні кошти, 15 000 грн. - як зворотна фінансова допомога. Вважає, що підстав для переходу на загальну систему оподаткування в неї не було.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що під час проведення перевірки було встановлено, що Позивач перевищила граничний обсягу виручки за 2007 р. на 25 000,00 гри., та на виконання вимог ст. 5 Указу Президента України від 03.07.1998, № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (надалі - Указ) вона повинна була з 01 січня 2008 р. перейти на загальну систему оподаткування. Відповідно до вищевикладеного встановлено, що ОСОБА_1 порушила вимоги пп.8.1.3 п.8.1 ст.8 та п.19.1 «а»ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-ІV із змінами та доповненнями, в результаті чого занизила оподатковуваний дохід за 2007 р. в сумі 18 750,00 грн., за 2008 р. в сумі 329 811,75 грн. та за І квартал 2009 року в сумі 76 812,00 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, суд -
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 зареєстрована у Дарницькій районні у місті Києві державній адміністрації. Свідоцтво про державну реєстрацію від 29.03.2006 р. №НОМЕР_2. Ідентифікаційний номер НОМЕР_1. Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію, місце знаходження суб'єкта господарської діяльності: АДРЕСА_1. У період, що перевірявся, Позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування і була платником єдиного податку. Вид господарської діяльності -оптова та роздрібна торгівля.
Відповідачем на підставі направлення від 27.07.09 р. № 645 була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2009 р.
За результатами перевірки було складено акт №3980/17/4/2882304221 від 12.08.2009 року.
На підставі вказаного акту були винесені податкові повідомлення-рішення:
№ 0009371704/0/37114 від 21 серпня 2009 року яким за порушення п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. п. 4.1.4 «а»п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ із змінами та доповненнями (надалі -Закону № 2181) нараховано податкове зобов'язання за основним платежем у сумі 108432 грн. та 56766 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
№ 0022441704/49591 від 16 листопада 2009 року яким, за порушення п.1, п. 2, п. 3 та п.5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР із змінами та доповненнями (надалі -Закон про РРО) до Позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 3252990,00 грн.;
№ 0009351704/0/37116 від 21 серпня 2010 року, яким Позивачу за порушення п.п.8.1.3., п.8.1., ст.8, п.п.18.1. «а»ст. 18, п.п.19.1 «а»ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 №889-ІV та ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. нараховано податкове зобов'язання у сумі 63 806,04 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковими повідомленнями-рішеннями Позивач оскаржила їх у адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг Відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:
№ 0016931704/1/48285 від 05 листопада 2009 року відповідно до якого за порушення п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону про ПДВ Відповідачу нараховане податкове зобов'язання за основним платежем 108432 грн. та 54216,00 грн. -штрафних (фінансових санкцій) санкцій (зменшено у часині 2550,00 грн.);
№0009351704/2/3078 від 01.02.2010 р. яким за порушення п.19.1 «а»ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 №889-ІV та ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. нараховано податкове зобов'язання у сумі 63 806,04 грн.
Не погоджуючи з вище зазначеними податковими повідомленням-рішеннями Позивач звернувся з позовом до суду та просить їх скасувати.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст.1 Указу обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у фізичної особи - платника єдиного податку за рік не повинен перевищувати 500 тис. грн.
В Указі передбачено, що під поняттям виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів робіт послуг).
Згідно Указу, платник єдиного податку має вести Книгу обліку доходів та витрат.
Для платника єдиного податку - фізичної особи форму книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення затверджено наказом ДПА України від 29.10.99 р. № 599, зареєстрованим у Мін'юсті України 02.11.99 р. за № 752/4045. У графі «Сума виручки (доходу)»відображається фактично отримана сума виручки за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Як вбачається з акту перевірки Позивач вела Книгу обліку доходів та витрат, зареєстровану у ДПІ Дарницького району м. Києва 29.03.2006 за № 751/06.
У грудні 2007 р. на власний розрахунковий рахунок №НОМЕР_3 в ВАТ КБ «Хрещатик»у м. Києві Позивач поклала 25 000 грн.
З наданих ОСОБА_1 пояснень та документів вбачається, що кошти у сумі 10 000 грн. -слід вважати зворотною фінансовою допомогою, яку остання отримала від ФОП ОСОБА_2 25.12.2007 року на підставі Договором №1 про надання поворотної фінансової допомоги.
Також 25.12.07 р. Позивачем укладено договір позики № 1/1 з ОСОБА_2 згідно якого ОСОБА_3 було надано 15 000 грн. позики, яку остання була зобов'язана повернути.
Отже, як зазначає Позивач, 15 000 грн. внесені нею на розрахунковий рахунок є власними коштами останньої. Позивач також просила суд врахувати, що призначення платежу «торгова виручка»у квитанції № 04 від 25.12.2007 р. є помилковим.
Відповідно до ст. 1.22 ст.1 Закону ОПП поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платникові податку у користування на певний термін відповідно до договорів, що не передбачають нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій як плату за користування такими коштами. Відповідно до Сума фінансової допомоги на поворотній основі не підлягає оподаткуванню ПДВ, тому що відповідно до пп. 3.2.5 Закону, операція з розміщення і повернення коштів за договорами позики не є об'єктом оподатковування ПДВ.
Згідно п. 1 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637, готівкова виручка (виручка) - сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження; позареалізаційні надходження - надходження від операцій, що безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження.
Зазначені кошти не слід вважати виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), отже не включаються до граничного обсягу 500 тис. грн.
Також враховується, що згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідач не надав суду доказів, що договори, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, визнані судом недійсними, або є такими, що порушують публічний порядок (ст. 228 ГК України), а отже є нікчемними.
Зважаючи, що підставою прийняття оскаржуваних рішень було нібито перевищення Позивачем встановленого Указом обсягу виручки у 500 тис.грн., що не доведено Відповідачем та спростовано матеріалами справи, то податкові повідомлення рішення прийняті на підставі акту перевірки №3980/17/4/2882304221 від 12.08.2009 року належить визнати протиправними та скасувати.
Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень: від 05 листопада 2009 року № 0016931704/1/48285, від 16 листопада 2009 року № 0022441704/49591, від 01 лютого 2010 року № 0009351704/2/3076, від 01 лютого 2010 року № 0000201704/0/3078 та від 14.04.2010 року №0000201704/3/13327.
Щодо податкового повідомлення рішення від 21 серпня 2009 року № 0009371704/0/37114 слід зазначити слідуюче:
Відповідно до п. б пп. 6.4.1. п. 6.4. ст. 6 Закону № 2181 податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.
Згідно із ч. 1 п. 6.5. ст. 6 вказаного закону, у разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу зменшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).
Враховуючи, що податкове повідомлення-рішення від 21 серпня 2009 року № 0009371704/0/37114 відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є відкликаним, у суду не має правових підстав визнати його недійсними (нечинними).
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 05 листопада 2009 року № 0016931704/1/48285 про сплату суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій 162 648,00 грн.(сто шістдесят дві тисячі сто шістсот сорок вісім гривень 00 копійок).
3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 16 листопада 2009 року № 0022441704/49591 про сплату суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій 3 252 990,00 грн. ( три мільйона двісті п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень 00 копійок).
4. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 01 лютого 2010 року № 0009351704/2/3076 про сплату суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій 63 806,04 грн. ( шістдесят три тисячі вісімсот шість гривень 04 копійки).
5. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 01 лютого 2010 року № 0000201704/0/3078 про сплату суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій 32 532,00 грн. (тридцять дві тисячі п'ятсот тридцять дві гривні 00 копійок).
6. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 14.04.2010 року №0000201704/3/13327 про сплату суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій 32 532,00 грн. ( тридцять дві тисячі п'ятсот тридцять дві гривні 00 копійок).
7. В іншій частині позову відмовити.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.Г. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.06.2010 року.