ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
02 червня 2010 року 11:20 № 2а-3176/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Шейко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Закритого акціонерного товариства "Діавест +"
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
про визнання рішення № 0000572304 від 20.01.2009 р. про застосування штрафних фінансових санкцій недійсним.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позивач на задоволенні уточнених позовних вимог наполягає, при цьому останній вважає, що Відповідачем неправомірно, з порушенням Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(надалі -Закон про ДПС), 29.12.08 р. було проведено перевірку Відповідача з питань дотримання вимог законодавства. Посилається на те, що йому не було роз'яснено підстав її проведення та не надано копії наказу про призначення перевірки, як того вимагають приписи вказаного закону.
Відповідач у письмових запереченнях на позов повідомив, що проти позову заперечує. При цьому посилається на те, що норми Закону про ДПС визначають підстави та порядок здійснення перевірок пов'язаних з податковими відносинами і не мають відношення до перевірок суб'єктів господарювання, що застосовують реєстратори розрахункових операцій. Вказує на те, що перевірка Позивача проводилась в межах Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№1776 від 01.06.2000 р. (надалі -Закон про РРО) та Наказу ДПА України від 27.05.08 №355 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків».
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, суд -
Закрите акціонерне товариство «Діавест +»зареєстроване Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 22.01.1998 та присвоєно ідентифікаційний код юридичною особи 23585747, що підтверджується відповідним свідоцтвом серії А00 № 053009.
Згідно довідки АА № 269027 з ЄДРПОУ виданої ГУ статистики у м. Києві видами діяльності за КВЕД є: послуги з організації подорожувань; виробництво електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації; роздрібна торгівля побутовими електротоварами, радіо- та телеапаратурою; роздрібна торгівля офісним та комп'ютерним устаткуванням; ремонт і технічне обслуговування електронно-обчислювальної техніки; оптова торгівля офісною технікою та устаткуванням.
29.12.2008 року працівниками Олександрійської ОДПІ була проведена перевірка магазину що розташований за адресою: м. Олександрія, пр-кт Леніна, 91/3, який належить ЗАТ «Діавест +».
За результатами перевірки було складено акт № 0003/26/50/23 від 29.12.2008 р. в якому зафіксовано: «Незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в сумі 3626,71 грн….». В акті зазначено, що порушено п.9, п.13 ст. 3 Закону про РРО.
На підставі вказаного акту Відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С»від 20.01.09 р. № 0000572304 яким за зазначене порушення до Позивача на підставі п.11 ст. 11 Закону про ДПС та згідно з п.4 ст. 17, ст. 22 Закону про РРО застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 18813,55 грн.
Позивач, не погоджуючись з рішенням звернувся до суду за захистом своїх прав.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне:
Право податкових органів здійснювати контроль за дотриманням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачене ч.1 ст. 15 цього Закону, відповідно до якої контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
В силу ч 1. ст. 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.90р. №509-ХІІ (в редакції, чинній на момент перевірки), державні податкові адміністрації в областях виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також п. 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. Пункт 1 статті 8 до таких функцій відносить, зокрема, безпосереднє виконання роботи пов'язаної із здійсненням контролю за ... за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Порядок проведення планових та позапланових перевірок регламентований ст.ст.11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Частина 7 ст. 11-1 цього Закону про РРО перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»відносить до позапланових. Відтак, в силу ч.1 цієї ж норми, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби. Для таких перевірок передбачений порядок їх проведення, а саме: надіслання платнику податків не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки письмового повідомлення із зазначенням дати її початку та закінчення (ч.4 ст.11-1 Закону).
Спірна перевірка не стосується перевірки нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); зазначений Закон не містить імперативної вказівки про те, що право на проведення перевірки дотримання вимог Закону про РРО пов'язане з обов'язковим повідомленням про перевірку платника податків не пізніше ніж за 10 днів до дня її проведення.
За наведених обставин та норм законодавства, спірна перевірка проведена в межах повноважень податкового органу (Олександрійська ОДПІ), визначених Законом та не суперечить порядку проведення перевірок, що передбачений ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
До такого висновку суд прийшов ще й виходячи з того, що статтею 11-2 згаданого Закону передбачені умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, серед яких зокрема: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копія наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Відповідно до ч.2 цієї норми ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
За умов допущення до перевірки працівників Олександрійської ОДПІ, доводи Позивача про те, що йому не було надано копії наказу керівника податкового органу про проведення перевірки не можуть бути підставою для задоволення позову.
Так, відповідно до п.9 ст. 3 Закон про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Пунктом 13 вказаної статті передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності… зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Оцінюючі наявні в матеріалах справи документи, встановлене та зафіксоване податковим органом порушення Позивачем вказаних норм Закону про РРО суд проходить до висновку, що податковим органом було правомірно застосовано до Позивача штрафні (фінансові санкції).
Приписом ч. 3 ст. 2 КАС України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписом ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність своїх дій при прийнятті оскаржуваного рішення про застосування до Позивача штрафних санкцій.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.Г. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 30.06.10 р.