ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
30 червня 2010 року 11:00 № 2а-8106/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Шейко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Українсько-американсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канком"
до
третяособа Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк»
про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного ДПІ у Печерському районі м. Києва №0001172203/1 від 18.06.2010 року
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Уточнені позовні вимоги обґрунтовані тим, що порушення, які були зафіксовані Відповідачем за результатом проведення перевірки, не відповідають дійсності, а податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2010 року № 0001172203/1 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств є таким, що підлягає скасуванню з підстав, які викладені в позовній заяві.
Відповідач позов не визнав та виклав свої заперечення письмово. Вважає, що оскаржувані рішення винесені правомірно, у відповідності до чинного законодавства України. Просить у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті Окружний адміністративний суд м. Києва -
Українсько-Американсько-Швейцарське товариство з обмеженою відповідальністю «Канком» зареєстроване у Печерській районній у місті Києві державній адміністрації 23.07.1993 року, ідентифікаційний код 19367453.
ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, за результатом якої складений акт перевірки №52/22-03/19367453 від 22.02.2010 року.
В ході перевірки було виявлено, зокрема, порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону про «Оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон про ОПП) від 28.12.94 року № 334/94/ВР (із змінами та доповненнями), оскільки до валових доходів за 2 кв. 2009 року не віднесено суму поворотної фінансової допомоги, отриманої від фізичних осіб у розмірі 6 720 184 грн.
При цьому як фінансову допомогу відповідач оцінив факт, без відома Позивача, погашення перед третьою особою - публічним акціонерним товариством «Родовід Банк»шістьма фізичними особами заборгованості Позивача перед вказаним вище банком за кредитним договором №22.1/18-КЛТ-06 від 01 лютого 2006 року .
На підставі вказаних в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001172203/0 від 05 березня 2010 року на суму 3 122 763,00 грн., у тому числі донараховано зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 721 887,00 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 400 876,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене Позивачем до Відповідача листом від 18.03.2010 року № 339/03. За результатами розгляду даної скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняте рішення про її часткове задоволення та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.03.2010р. № 0001172203/0 в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 19 876,00 грн., яке надіслано Позивачу листом від 13.05.2010 року № 22564/10/25-011.
Відповідачем згідно приписів абз. 2 п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого ДПА України від 21.06.2001 року № 253 направлено Позивачу нове податкове повідомлення-рішення від 18.06.2010 року № 0001172203/1 (далі -оскаржуване рішення) про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 3 102 887,00 грн., у тому числі: основний платіж -1 721 887,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції -1 381 000,00 грн.
Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване рішення, звернувся до суду з вимогою про його скасування.
Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1 ст. 11 Закону «Про державну податкову службу України»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні виїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Щодо безпосередньо зафіксованого в акті перевірки порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п.5.3.2 , абз. 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 , п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого було, на думку Відповідача, занижено податок на прибуток на суму 1721887 грн. то судом враховується наступне:
01 лютого 2006 року Позивачем з ВАТ «Родовід Банк»було укладено Кредитний договір №22.1/18-КЛТ-06 (надалі -кредитний договір). Видача кредиту здійснювалась окремими траншами на підставі додаткових угод, що укладалися у відповідності до п.2.3. до Кредитного договору.
Як стверджує Позивач, за ініціативою ВАТ «Родовід Банк»та без згоди Позивача, 20 лютого 2009 року заборгованість Позивача по Кредитному Договору було повністю погашено за рахунок депозитних вкладів шести фізичних осіб - «майнових поручителів». Це дало підставу Відповідачеві зазначити в акті перевірки (стор. 8), що: «У разі якщо зобов'язання за кредитним договором боржника перед банківською установою були погашені поручителем згідно з укладеним договором поруки, то зобов'язання, що виникли у боржника перед поручителем (кредитом), уже не є фінансовим кредитом. Такі зобов'язання слід відображати у податковому обліку боржника за правилами, встановленими п. 1.22 cт. 1 та пп.. 4.1.6 п. 4.1 ст.4 Закону №334/94-ВР для відображення сум поворотної фінансової допомоги.
На думку суду - для описаного вище та викладеного в акті висновку Відповідача підстави відсутні.
Так, згідно з підпунктом 1.11.1 пункту 1.11 статті 1 Закону України «Про податок на прибуток»"фінансовий кредит" визначається як "кошти, які (1) надаються (2) банком-резидентом...(3) у позику (4) юридичній особі... (5) на визначений термін (6) для цільового використання та (7) під процент."
З огляду на визначання терміну "фінансовий кредит", заміна первинного кредитора не є кваліфікуючою умовою та не впливає на правовий статус вже наданого кредиту. Тобто, заміна первинного кредитора новим кредитором, яка відбулась після надання таким первинним кредитором позичальнику фінансового кредиту, не впливає та не змінює податкового статусу коштів, отриманих позичальником.
Це узгоджується, крім іншого, із статтею 553 Цивільного кодексу України якою передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. Приписами частин 2 та 3 ст. 556 ЦК України визначено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні … До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.
Належить звернути увагу, що відповідно до підпункту 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону України «Про податок на прибуток»поворотна фінансова допомога визначається як сума коштів, (1) передана (2) платнику податку у користування на (3) визначений строк (4) відповідно до договорів, які (5) не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами". При цьому Позивач з поручителями не укладав жодних договорів та поручителі не передавали Позивачу кошти у користування.
Отже, відступлення ВАТ "Родовід Банк" поручителям права вимоги за кредитним договором не є об'єктом оподаткування податком на прибуток, оскільки таке відступлення не може вважатися «валовим доходом», у зв'язку з тим, що, зокрема, відступлення права вимоги не призводить до збільшення власного капіталу Позивача. Крім іншого юридична природа зобов'язання Позивача за кредитним договором №22.1/18-КЛТ-06 у світлі ст. ст. 553 та 556 ЦК України не змінилась.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що Відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підстав в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0001172203/1 від 18.06.2010 р.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.Г. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 02.07.10 р.