ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
13 квітня 2010 року 15:40 № 13/495
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Федоровій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Заступника прокуратури Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва
до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у сумі 841 534,82 грн.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач має несплачену заборгованість на суму 841 534,82 грн. Як зазначає Позивач, на час розгляду справи дана заборгованість в повному обсязі Відповідачем не сплачена.
Відповідач у письмовому запереченні повідомив, що проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому посилається на те що перевірка проводилась без його участі у той час, коли він перебував у лікарні. Зазначає, що суми задекларовані ним в деклараціях з ПДВ та з податку з доходів фізичних осіб були ним сплачені.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності і здійснює підприємницьку діяльність на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яке видане Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва 23 січня 2003 року про що зроблено запис в журналі реєстрації № 18720. Згідно вказаного свідоцтва Відповідач проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
03 вересня 2007 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було проведено планову документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.04.04 по 31.03.07 та складено Акт № 4096/17-2235217970 від 03.09.07 р.
В ході перевірки було встановлено, що Відповідач за період з 2004 по 2007 роки занизив оподаткований дохід на суму 1868906,22 грн. За порушення п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.03 № 889-IV на підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення № 0004161740/0 від 09.10.07, яким донарахована сума податку з доході фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності на загальну суму 244342,09 грн.
Також в ході перевірки було встановлено порушення вимог пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 № 168/97 із змінами та доповненнями та винесено податкові повідомлення рішення № 0004141740/0, № 0004151740/0, якими Відповідачу донараховано 615520,50 грн. та 170,00 грн. відповідно.
На вимогу ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.00 № 2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) (надалі -Закон № 2181) ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 30.10.07 р. надіслано Відповідачу першу податкову вимогу на загальну суму податкового боргу 861505,63 грн. (656119,32 грн. основного платежу + 205343,50 грн. штрафних санкцій + 42,81 грн. пені). Перша податкова вимога була вручена Відповідачу 06.11.07 р.
Оскільки сума податкового боргу Відповідачем погашена не була, Відповідач у відповідності до ст. 6 Закону № 2181 направив другу податкову вимогу від 18.12.07 на загальну суму податкового боргу 861505,63 грн. (656119,32 грн. основного платежу + 205343,50 грн. штрафних санкцій + 42,81 грн. пені).
У суду відсутні відомості про оскарження зазначених вище податкових повідомлень-рішень у адміністративному чи судовому порядку.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити виходячи з наступного.
Судом враховується, що пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначив, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №2181-111 встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.
Відповідно до ст.104 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Згідно Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами цього представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб (ч. 1 ст. 36 ). Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних або інших інтересів держави внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою (ч. 2 ст. 36 ).
Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. № 509-ХІІ з наступними змінами та доповненнями.
На підтвердження позовних вимог прокурором та позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості. У суду відсутні відомості про те, що на момент вирішення спору заборгованість погашена.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача зазначеної заборгованості відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181.
Враховуючи ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи Позивача, Відповідач суду не надав.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (УДК у Дніпровському районі м. Києва, Банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, код 26077906, МФО 820019, КБК 14010100, р/р 31114029700005) заборгованість у сумі 841534,82 грн. (вісімсот сорок одна тисяча п'ятсот тридцять чотири гривні 82 коп.).
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.Г. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 25.05.2010 р.