04 червня 2024 рокуСправа №160/34423/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Тернопільської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару UA403070/2023/000209/2 від 30.10.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ'єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року (суддя Куликов А.В.) відкрито провадження по справі 160/34423/23 на підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
03.04.2024 року , у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді за його поданням заяви про відставку, ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 26.03.2024 року № 886/0/15-24, на підставі розпорядження В.о. керівника апарату суду №142д від 03.04.2024 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2024 справа № 160/34423/23 була передана судді Вроні О.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 року відкрито провадження у справі №160/34423/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
08.04.2024 від Тернопільської митниці надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними і необґрунтованими з наступних підстав.
При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
За результатами опрацювання документів встановлено наступне. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 05.12.2022 № СF/14. Комерційна пропозиція від 03.07.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, що обмежує конкурентність, ціни дійсні до 31.08.2023. Прайс-лист від 03.07.2023 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, що обмежує конкурентність, ціни дійсні до 31.08.2023. Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів. В наданих банківських платіжних документах, що стосується товару від 25.07.2023 № 204, від 02.08.2023 № 221 в графі №70 зазначено специфікацію від 30.06.2023 №2023- 2, від 25.07.2023 №2023-2-1 яка не подана до МД. Враховуючи вищезазначене, відповідачем піддано сумніву дійсність вказаних документів.
На думку відповідача наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.
Позивачем надана до суду відповідь на відзив.
Позивач вважає позицію відповідача хибною і необґрунтованою, виходячи з того, що передбачене частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
05.12.2022 між компанією JIANGSU CHANGFA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD, Китай (Продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №CF/14 , за яким Продавець продає, а Покупець купує товар, в асортименті, кількості, та за цінами, вказаними в Специфікаціях (Додатках), які є невідбємною частиною даного контракту.
За п. 2.1 контракту поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією.
Відповідно до пунктів 4.1.,4.2. контракту ціна на товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього контракту. За домовленістю сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки. Зміна ціни оформлюється додатковою угодою після чого Продавець повинен надати Покупцю коригуючу Специфікацію та інвойс. У ціну товару включена вартість упаковки і маркування.
12.07.2023 сторонами контракту підписано Специфікацію (Додаток) №2023-3, якою погоджено поставку тракторів ДТЗ 5244 НР, ДТЗ 5244 НРХ, ДТЗ 5354НРХ, ДТЗ 5404, ДТЗ5404К на наступних умовах:
строк поставки вересень-листопад 2023;
виробник товару JIANGSU CHANGFA AGRICULTURAL EQUIPM ENT CO., LTD, Китай;
умови поставки FOB Шанхай, Китай;
оплата 100 передплата.
На виконання зовнішньоекономічного контракту, Специфікації № 2023-3 від 12.07.2023 було здійснено поставку товару.
Представником позивача до Тернопільської митниці подано електронну митну декларацію (ЕМД) №23UA403070004923U7 від 27.10.2023.
На підтвердження митної вартості товарів за митною декларацією до митного органу було надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № CF/14 від 05.12.2022; Специфікація №2023-3 від 12.07.2023; рахунок-фактура №CF2023-3A від 06.08.2023; пакувальний лист від 06.08.2023; сертифікат країни походження №23С3204В0702/00109 від 04.09.2023; платіжні інструкції в іноземній валюті №204 від 25.07.2023, №206 від 01.08.2023, №221 від 02.08.2023; заяви на купілю валюти №219 від 25.07.2023 та №235 від 02.08.2023; список номерів шасі та технічні характеристики від 12.07.2023.
Транспортні витрати до кордону України були підтверджені наступними документами: договір №84 від 04.01.2023; коносамент №ZJSM23080505 від 03.09.2023; рахунок 2023/PF/207 від 17.10.2023; залізничні накладні №№002608, 006204, 006205, 006206, 006207, 006221, 006223, 006224, 006226, 006228, 006229 від 13.10.2023; акт виконаних послуг №31/1 від 26.10.2023; довідка про транспортні витрати від 17.10.2023; заявка на перевезення №30 від 27.08.2023; розрахунок транспортних витрат від 26.10.2023.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, товариству було направлено електронне повідомлення наступного змісту:
«У зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось). Прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо рахунок сплачено; - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи».
Листом вих. №111 від 30.10.2023 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» додатково надало митниці: виписку із банківського рахунку декларанта за липень, серпень 2023, комерційну пропозицію та прайс-лист від 03.07.2023, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
30.10.2023 року Тернопильською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA403070/2023/000209/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів № 1, №2, №3 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод.
У графі 33 оскаржуваного рішення митницею були зазначені наступні підстави для здійснення коригування: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні(перевізні) документи; - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ запропоновано надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи. За результатами опрацювання документів встановлено наступне. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 05.12.2022 № СF/14. Комерційна пропозиція від 03.07.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, що обмежує конкурентність, ціни дійсні до 31.08.2023. Прайс-лист від 03.07.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, що обмежує конкурентність, ціни дійсні до 31.08.2023. Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів. В наданих банківських платіжних документах, що стосується товару від 25.07.2023 № 204, від 02.08.2023 № 221 в графі №70 зазначено специфікацію від 30.06.2023 №2023-2, від 25.07.2023 №2023-2-1 яка не подана до МД. Враховуючи вищезазначене, варто піддати сумнівів дійсності цих документів. Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 Митного кодексу України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення: товар №2 - за ЕМД від 11.07.2023 № UA100440/2023/494204 на рівні 3,2818 дол. США/кг (4616,3 дол.США/ шт), товар №3 - за ЕМД від 11.07.2023 № UA100440/2023/494204 на рівні 3,2818 дол. США/кг(4410,1 дол.США/шт). Відповідно до п. 2. ст. 55 та глави 4 Митного кодексу України, декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня або до суду».
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 52 МК України підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД №23UA403070004959U5 від 30.10.2023р.
Загальна різниця митних платежів від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 481866.91 грн.
Позивачу відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2023/000326.
Позивач вважає, що зазначене вище рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та підлягає скасуванню у зв'язку з чим подав позовну заяву до суду.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу, встановлені ч. 1 ст. 7 Митного кодексу України.
Згідно п. 24. ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Пунктами 23, 24 ч. 1ст. 4 МК України визначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів ст.ст. 49,50 МК України).
За частинами 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин 1,2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу.
Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За змістом вищенаведених норм митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей.
Повідомляючи позивача про необхідність надати додаткові документи, митний орган не обгрунтував вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовідносинами, які склалися між позивачем і його контрагентом.
Витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті (ч. 3 ст. 54 МК України).
Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).
Відповідно до п. 4 ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57 Митного кодексу України.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Щодо обгрунтування відповідача обраного методу визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.
В спірному рішенні про коригування митної вартості товару відсутні відомості про порівняння умов поставки за наведеною відповідачем декларацією від 11.07.2023 №UA100440/2023/494204.
В рішенні відсутні порівняні характеристики оцінюваного товару, умови поставки товару, ціна, яку було взято за основу для коригування митної вартості за резервним методом, не зазначено інформацію і джерела, які були використані митним органом під час визначення митної вартості товару позивача.
Тобто, детальне дослідження митних декларацій, на підставі яких скориговано митну вартість товару і обрано метод для визначення вартості, відповідачем проведено не було.
За висновком Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17 формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом не передбачено.
Щодо зауважень відповідача у п. 33 спірного рішення.
Відповідач безпідставно посилається на ненадання товариством банківських платіжних документів по сплаченому рахунку, платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару і містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, виходячи з наступного.
Умовою оплати за специфікацією №2023-3 від 12.07.2023 є 100% передоплата в розмірі 983568 дол. США. Позивачем були надані завірені банком платіжні інструкції в іноземній валюті №206 від 01.08.2023, №221 від 02.08.2023 та №204 від 25.07.2023, які у свою чергу підтверджують факт передоплати за специфікацією №2023-3 від 12.07.2023. Разом з листом №111 від 30.10.2023 позивачем було надано виписку з банківського рахунку декларанта за серпень, липень 2023, прайс-лист та комерційна пропозиція від 03.07.2023.
В спростування твердження митниці про ненадання товариством транспортних документів, суд встановив, що для підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємством ще під час декларування товару за ЕМД №23UA403070004923U7 від 27.10.2023 надано митниці: договір №84 від 04.01.2023; коносамент №ZJSM23080505 від 03.09.2023; накладні CMR № №002608, 006204, 006205,006206, 006207, 006221, 006223, 006224, 006226, 006228, 006229; рахунок №2023/PF/207 від 17.10.2023; акт виконаних робіт №31/1 від 26.10.2023; довідка про транспортні витрати від 17.10.2023;заявка на перевезення №30 від 27.08.2023; розрахунок транспортних витрат від 26.10.2023.
Крім того, позивачем разом з позовною заявою надана платіжна інструкція в іноземній валюті №508 від 04.12.2023 , яка у свою чергу підтверджує факт оплати рахунку №2023/PF/207 від 17.10.2023.
Оскільки страхування підприємством не здійснювалось, відповідні документи подані не були.
Щодо зауваження митного органу про відсутність копії митної декларації країни відправлення суд ззаначає таке.
Згідно ч. 2 ст. 53 МК України митна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
В пунктах 3.5, 3.6 контракту сторонами було погоджено, що продавець повинен передати засобами електронного зв'язку копії наступних документів: рахунок-фактуру (інвойс), пакувальний лист, морський коносамент, сертифікат походження. Протягом 10-ти календарних днів з моменту відвантаження кожної партії товару Продавець зобов'язаний вислати на юридичну адресу Покупця вказану в п. 11.2. контракта оригинали наступних документів англійською мовою: рахунок-фактуру (інвойс) на заявлену партію товару з підписом (підпис не є обов'язковим) і печаткою Продавця (3 оригінали); морський коносамент (3 оригінали) або телекс релиз; пакувальний лист з підписом (підпис не є обов'язковим) і печаткою Продавця (3 оригіналли); сертифікат походження (1 огригінал і копія).
Отже, умовами контракту передбачено надання певного переліку документів і товариство не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.
Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством України, не передбачено зобов'язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.
Щодо посилання митниці на відсутність висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією; та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписки з бухгалтерської документації, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 53 МК України надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов'язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. У декларанта відсутні означені митницею документи. Виходячи зі змісту ч.2 ст.53 МК України вказані документи не відносяться до документів, які повинні надаватись для підтвердження митної вартості товарів, тому вимоги митниці про їх надання є протиправними.
Суд не приймає зауваження митного органу стосовно комерційної пропозиції та прайс-листа від 03.07.2023 які містять інформацію щодо цін на товари виключно на умовах FOB, що обмежує конкурентність та ціни які дійсні до 31.08.2023.
Прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми комерційної пропозиції та прайс-листа. Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист та комерційна пропозиція мають містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Надані листом №111 від 30.10.2023 прайс-лист та комерційна пропозиція у повній мірі містять усі необхідні відомості для ідентифікації цих товарів та знайшли своє підтвердження у первинних документах: інвойсі №CF2023-3A від 06.08.2023, специфікації №2023-3 від 12.07.2023 та пакувальному листі від 06.08.2023, також містять інформацію стосовно продавця. Прайс-лист та комерційна пропозиція не можуться вважатися первинним документом і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі та комерційній пропозиції певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Вказане узгодується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі № 820/859/17, від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18.
Не приймаються судом до уваги твердження митниці стосовно наданих позивачем банківських платіжних інструкцій №204 від 25.07.2023 та №221 від 02.08.2023, в гр.70 яких зазначені специфікації №2023-2 від 30.06.2023, №2023-2-1 від 25.07.2023.
Митному органу, разом з ЕМД №23UA403070004923U7 від 27.10.2023 було надано Специфікацію №2023-3 від 12.07.2023, умовами оплати якої- є оплата в розмірі 983568 дол.США. Позивачем разом з вищезазначеною ЕМД було надано платіжні інструкції в іноземній валюті №204 від 25.07.2023, №206 від 01.08.2023, №221 від 02.08.2023 та заяви на купівлю валюти №219 від 25.07.2023 та №235 від 02.08.2023, у ході консультацій з митним органом, підприємством листом №111 від 30.10.2023 направлено виписку з банківського рахунку декларанта за липень, серпень 2023 року, вищезазначені документи підтверджують повну оплату за специфікацією №2023-3 від 12.07.2023. Надані підприємством заяви №235 від 02.08.2023 та №219 від 25.07.2023 дозволяють розмежувати витрати сплачені за специфікаціями.
Суд також зауважує, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Досліджені первинні документи, які були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.
При цьому, відсутність витребуваних додаткових не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Виходячи з наведеного суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішені про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обгрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
За ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений платіжною інструкцією №37286736 від 20.12.2023 судовий збір в сумі 7228,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (пр. Дмитра Яворницького, буд.70, приміщ 9, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46400, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару UA403070/2023/000209 /2 від 30.10.2023 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (пр. Дмитра Яворницького, буд.70, приміщ 9, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44830259) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46400, код ЄДРПОУ 43985576) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 7228 (сім тисяч двісті двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона