28 травня 2024 року місто Київ
справа № 754/5273/23
апеляційне провадження № 22-ц/824/8995/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Осінчук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва у складі судді Скрипки О.І. від 1 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Київпастранс" про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КП "Київпастранс" про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 працює на посаді провідного інженера відділу технічного контролю транспортних засобів управління технічного контролю транспортних засобів та електротранспортної мережі КП "Київпастранс".
18 квітня 2023 року, після отримання відповідей на адвокатські запити, ОСОБА_1 дізналася, що наказом КП "Київпастранс" від 24 березня 2022 року № 33-к, виданого на підставі статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" та наказу КП "Київпастранс" від 24 березня 2022 року № 26 "Про заходи на виконання Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", призупинено дію ряду трудових договорів, зокрема, з позивачем.
У вказаних наказах не зазначено інформацію про причини призупинення дії трудового договору; не наведено обґрунтування про неможливість обох сторін виконувати свої обов'язки за трудовим договором; накази є вибірковими, оскільки дія трудових договорів припинена лише з певними особами.
Посилаючись на викладене, з урахуванням уточненого розрахунку, позивач просила суд визнати незаконними та скасувати накази КП "Київпастранс" від 24 березня 2022 року № 26, № 33-к в частинах, що стосуються провідного інженера ОСОБА_1 ; стягнути з КП "Київпастранс" середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 березня 2022 року по 19 липня 2023 року в розмірі 206 298 грн 44 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 1 лютого 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що оскаржувані накази узгоджуються із положеннями статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", а тому підстави для задоволення позову відсутні. Вимога про стягнення середнього заробітку є похідною ,а тому також задоволенню не підлягає.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Скаржник зазначає, що для призупинення дії трудового договору роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може її виконувати. У КП "Київпастранс" не було жодних об'єктивних підстав для призупинення дії договору з позивачем, що підтверджується матеріалами справи.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
КП "Київпастранс" у відзиві на апеляційну скаргу зазначає про безпідставність її доводів.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник КП "Київпастранс" - Горбач Г.В. в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечувала та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. З урахуванням положень частини 2 статі 372 ЦПК України її неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що з 14 червня 2021 року ОСОБА_2 працює в КП "Київпастранс" на посаді провідного інженера відділу технічного контролю транспортних засобів управління технічного контролю транспортних засобів та електротранспортної мережі.
24 березня 2022 року КП "Київпастранс" видано наказ № 26 "Про заходи на виконання Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".
Відповідно до пункту 1.2.1 вищевказаного наказу, з 24 березня 2022 року тимчасово призупинено дію трудових договорів працівників, посади яких передбачені штатними розписами, затвердженими додатками до наказів від 26 листопада 2021 року № 228, від 10 грудня 2021 року № 238, від 20 грудня 2021 року № 237, від 23 грудня 2021 року № 245, від 19 січня 2022 року № 5, крім посад передбачених штатними розписами, затвердженими пунктом 1 цього наказу та в разі потреби змінами і доповненнями до штатних розписів.
В той же день КП "Київпастранс", керуючись статтею 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" та наказом КП "Київпастранс" від 24 березня 2022 року № 26 "Про заходи на виконання Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", видано наказ № 33-к "Про призупинення дії трудових договорів", відповідно до пункту 1.1 якого з 24 березня 2022 року призупинено дію трудових договорів з керівниками, професіоналами, фахівцями, технічними службовцями Дирекції на період дії воєнного стану згідно з переліком, що додається.
Згідно з копією витягу з переліку працівників управління технічного контрою транспортних засобів та електротранспортної мережі, з якими призупиняється дія трудових договорів, що є додатком до наказу № 33-к від 24 березня 2022 року, призупинено дію трудового договору з провідним інженером ОСОБА_2 .
Відповідно до копії акту від 19 серпня 2022 року, складаного працівниками КП "Київпастранс": Юрко О.С. , Личко С.П. , Дем ' яненко О.В. , 19 серпня 2022 року ОСОБА_1 відмовилася від ознайомлення з наказом від 24 березня 2022 року № 33-к.
Факт ознайомлення позивача з наказом КП "Київпастранс" від 24 березня 2022 року № 26 матеріали справи не містять.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Статтею 43 Конституції України гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з пунктом 3 Указу у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39,41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною 1 статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
15 березня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136-ІХ, який набув чинності 24 березня 2022 року.
Згідно з частинами 2, 3 статті 1 Закону № 2136-ІХ на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Згідно зі статтею 13 зазначеного Закону встановлено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв'язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором. Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України
Міністерством економіки України на сайті міністерства було надано коментар до Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136-ІХ, і коментар до статі 13 вказаного Закону: "у зв'язку з призупиненням дії трудового договору працівник звільняється від обов'язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець звільняється від обов'язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення
трудових відносин, а також виконання інших обов'язків, передбачених трудовим договором".
З наведених норм слідує наступне: призупинення дії трудового договору може відбуватися лише в умовах воєнного стану; підставою призупинення дії трудового договору є військова агресія проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи; призупинення дії трудового договору є тимчасовим; призупинення дії трудового договору не зумовлює припинення трудових відносин.
Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 "Про деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією"місто Київ та Київська область були виключені із переліку територій на який ведуться (велися) бойові дії.
Тобто до 6 грудня 2022 року місто Київ та Київська область відносились до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, і у роботодавця було законне право на призупинення дії трудового договору з працівником.
Суд першої інстанції, установивши, що станом на дату винесення оспорюваних наказів місто Київ було віднесено до території, на якій ведуться бойові дії, дійшов правильного висновку про наявність у відповідача законодавчих підстав для призупинення дії трудового договору.
Посилання у апеляційній скарзі на те, що у КП "Київпастранс" не було жодних об'єктивних підстав для призупинення дії договору з позивачем, відхиляються колегією суддів.
Такі твердження скаржника ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що частиною 3 статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" передбачено, що у разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов'язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.
Тобто законодавцем чітко встановлено порядок дій працівника, якщо він не згоден із наказом роботодавця про призупинення дії трудового договору. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 зверталася із відповідною заявою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу.
Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги
висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 1 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: