Справа № 320/5946/22 Суддя (судді) першої інстанції: Харченко С.В.
11 червня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Грибан І. О., Карпушової О. В.
за участю секретаря: Рожок В. В.
позивача ОСОБА_1 , представника позивача Петришака А. Я., представника відповідача та третьої особи Іващенко О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 11.12.2023) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказів в частині, поновлення на посаді, -
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказів в частині, поновлення на посаді, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ посадової особи Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 27.05.2022 №319 в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ посадової особи Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 07.06.2022 №831о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України поновити позивача на службі в поліції на посаді командира взводу № 2 роти № 6 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.
Апелянт зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що дисциплінарне стягнення накладено із порушенням строків. Крім того, судом не надано оцінки фактичним обставинам справи, не досліджено належним чином дотримання чинного законодавства при проведенні службового розслідування та не надано належної оцінки фактичним обставинам справи.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Відповідачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено.
Також, до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли пояснення третьої особи. Управлінням патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матерів справи, ОСОБА_1 наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 12.01.2021 № 132 о/с призначений по управлінню патрульної поліції в Харківській області командиром взводу № 2 роти № 6 батальйону № 3, установивши посадовий оклад у розмірі 2500 грн та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 45 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби, звільнивши з посади інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Харківській області.
Відповідно до Положення про УПП в Харківській області ДПП, затвердженого наказом ДПП від 07.11.2015 № 1/5, УПП в Харківській області ДПІ є територіальним (відокремленим) підрозділом ДПП та згідно з законодавством України реалізовує свої повноваження на території Харківської області.
Відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває і надалі.
Як вказує у відзиві відповідач особовий склад УПП в Харківській області ДПП був негайно викликаний до місця дислокації та залучений до виконання завдань територіальної оборони міста Харкова.
З наданих доказів та пояснень наданих у судових засідання слідує, що позивач до місця дислокації прибув та проходив службу до березня 2022 року.
Т.в.о. заступника начальника ВМАЗ УППв Харківській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_2 та заступником начальника управління - начальником ВМАЗ УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , у приміщенні тимчасового перебування УПП в Харківській області ДПП, розташованого за адресою: місто Харків, вулиця Пушкінська, 2А, у присутності начальника УПП в Харківській області ДПП капітана поліції ОСОБА_4 , т.в.о. заступника начальника управління - начальника ВЧС УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Приходька І.В. складено акти про відсутність ОСОБА_1 на службі 04.03.2022, 08.03.2022 та 12.03.2022 .
Відповідно до наказу УПП в Харківській області ДПП «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 16.03.2022 № 109 за фактом можливого порушення ОСОБА_1 службової дисципліни проведене службове розслідування, за результатами якого прийнято рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції згідно наказу ДПП від 16.03.2022№ 189.
Відповідно до вимог частини сьомої статті 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та з урахуванням змін до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, внесених Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану», що набули чинності 01.05.2022, накази ДПП «Про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення» скасовані.
Зокрема, наказ ДПП від 16.03.2022№ 189 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції скасовано наказом ДПП від 13.05.2022 № 785 о/с.
На підставі наказу начальника ДПП «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» від 14.05.2022 № 579 розпочато службове розслідування стосовно можливого порушення окремими працівниками УПП в Харківській області ДПП службової дисципліни в тому числі і у відношенні ОСОБА_1 ..
Під час проведення службового розслідувана Дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_1 був відсутній на службі 04.03.2022, 08.03.2022 та 12.03.2022, ці обставини зафіксовані та підтверджуються відповідним Актами.
Так, ОСОБА_1 засобами електронної комунікації 14.05.2022 № 313з/41/14/02-2022 направлено виклик про необхідність прибуття о 10.00 18.05.2022 за адресою: АДРЕСА_1 для надання відповідних письмових пояснень в рамках проведення службового розслідування, призначеного наказом ДПП «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» від 14.05.2022 № 579.
18.05.2022 лейтенант поліції ОСОБА_1 в зазначений час не з'явився, про наявність поважних причин свого неприбуття дисциплінарну комісію не повідомив, про що складено відповідний акт № 266вн від 18.05.2022.
Дисциплінарною комісією був опитаний командир роти № 6 батальйону № З УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції Дондік Віталій Вікторович , який пояснив, що командир взводу № 2 роти № 6 батальйону № З УПП в Харківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 24.02.22 заступив на службу, проте більше до 16.03.2022 не з'являвся. Після 24.02.2022 направився в бік західної України з метою евакуації сім'ї та повертаючись повідомив, що у місті Дніпро зламався автомобіль.
Також був опитаний заступник начальника управління - начальник ВЧС УПП в Харківській області ДПП каштан поліції Приходько І.В. , який у власному поясненні також підтвердив відсутність ОСОБА_1 на службі у період з 04.03.2022 до 16.03.2022.
Як вказано у висновку службового розслідування від 26.05.2022 інших обставин, що свідчать про поважність відсутності на службі 04.03.2022, 08.03.2022 та 12.03.2022 командира взводу № 2 роти № 6 батальйону № З УПП в Харківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 під час службового розслідування не встановлено. Жодних документів на підтвердження наявності поважних причин відсутності на службі Позивач до дисциплінарної комісії не надав.
Таким чином дисциплінарна комісія встановила, що лейтенант поліції ОСОБА_1 в період з 04.03.2022 до 12.03.2022 самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань, покладених на ДПП в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного на всій території України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
19.05.2022 засобами електронного зв'язку ОСОБА_1 направлено повідомлення про необхідність прибуття на службу 20.05.2022, Однак з 20.05.2022 до 25.05.2022 ОСОБА_1 був відсутній на службі, що відображену у розстановках сил та засобів відділу транспортного забезпечення УПП в Харківській області ДПП та зафіксовано Актами про відсутність на службі № 281 вн/41/14/01-2022 від 20.05.2022, № 323вн/41/14/01-2022 від 21.05.2022, № 343вн/41/14/01-2022 від 22.05.2022, № 391вн/41/14/01-2022 від 23.05.2022, №401 вн/41/14/01-2022 від 24.05.2022, № 454вн/41/14/01-2022 від 25.05.2022.
У тексті Висновку діяння/вчинок заявника за подією не виходу на службу без поважних причин 04.03.2022р., 08.03.2022, 12.03.2022, 20.05.2022р.-25.05.2022р. кваліфіковано Дисциплінарною комісією у якості вчинення дисциплінарного проступку - дискредитація честі держави, підрив авторитету Національної поліції України, невиконання вимог п.1 ч.3 ст.1, п.2 ч.3 ст.1, п.4 ч.3 ст.1, п.5 ч.3 ст.1, п.8 ч.3 ст.1, п.13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, складеної відповідно до ч.1 ст.64 Закону України «Про Національну поліцію» Присяги поліцейського, п.1 ч.1 ст.18, п.2 ч.1 ст.18, ч.2 ст.24 Закону України «Про Національну поліцію», абз.2 п.1 Розділу ІІ, абз.3 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських (затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016р. №1179) за рахунок безпідставної відсутності на службі без поважних причин в умовах запровадженого правового режиму воєнного стану.
Висновок містить пропозицію Дисциплінарної комісії з приводу застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
26.05.2022р. Висновок затверджений начальником Департаменту патрульної поліції.
27.05.2022р. начальником Департаменту патрульної поліції було видано наказ №319, яким до ОСОБА_1 з відображений у Висновку мотивів застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Скан копія витягу з наказу Департаменту патрульної поліції від 27.05.2022 № 319 про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарних стягнень надісланий ОСОБА_1 за допомогою мессенджеру Telegram о 23 год. 06 хв. про що складено акт від 30.05.2022 складений та підписаний посадовими особами УПП в Харківській області ДПП.
07.06.2022р. Департаментом патрульної поліції видано наказ №831 о/с, яким на реалізацію наказу Департаменту патрульної поліції №319 від 27.05.2022р. ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».
Календарна дата звільнення заявника зі служби у поліції припала на - 11.06.2022 року.
Скан копія наказу Департаменту патрульної поліції НПП від 07.06.2022 № 831 о/с про звільнення зі служби надісланий ОСОБА_1 за допомогою мессенджеру Telegram о 16 год. 52 хв. про що складено акт від 11.06.2022 складений та підписаний посадовими особами УПП в Харківській області ДПП.
Не погодившись із правомірністю накладеного дисциплінарного покарання, заявник ініціював даний спір.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд дійшов до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування наказу начальника Департаменту патрульної поліції «Про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарних стягнень» від 27.05.2022 № 319 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказу № 831 о/с від 07.06.2022р. начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції про з огляду на їх правомірність.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
Так, частиною першою статті 1 Закону № 580-VIII визначено, що Національна поліція України (поліція) це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 3 Закону № 580-VIII).
Згідно з частиною першою статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно зі статтею 24 Закону № 580-VIII виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом.
У разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.
Частинами першою та другою статті 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, серед іншого, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (частини друга статті 77 Закону № 580-VIII).
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі Дисциплінарний статут, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (пункт 1); знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки (пункт 2); поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень (пункт 3); безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону (пункт 4); знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку (пункт 8).
Відповідно до частин першої та другої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Частинами першою четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За змістом частини першої, пункту 1 частини дев'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право, зокрема, одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб
Згідно із частинами першою та другою статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.
Частинами першою та третьою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (частина сьома статті 19 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частин першої та другої статті 21 Дисциплінарного статуту Дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу (частина третя статті 22 Дисциплінарного статуту).
Пунктом 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2018 року № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 (далі Порядок №893, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 7 розділу V Порядку № 893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Відповідно до пункту 1 розділу VІІ Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Судовим розглядом встановлено, що наказом ДПП № 579 від 14.05.2022 року «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» ініційовано проведення службового розслідування щодо обставин можливого порушення службової дисципліни працівниками УПП в Харківській області ДПП, у тому числі і командиром взводу № 2 роти № 6 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1 , якого зобов'язано знаходитись на робочому місці.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції встановлено , що підставою службового розслідування слугували обставини того, що командир взводу № 2 роти № 6 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1 04.03.2022, 08.03.22 та 12.03.2022 самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань, покладених на ДПП в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного по всій території України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Наведене підтверджено представником відповідача та зазначено , що інших підстав для проведення службового розслідування , призначеного наказом ДПП № 579 від 14.05.2022 року у відношенні ОСОБА_1 не було.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що інформація щодо обставин можливого порушення службової дисципліни працівниками УПП в Харківській області ДПП, у тому числі і командира взводу № 2 роти № 6 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1 , а саме відсутності позивача 04.03.2022, 08.03.22 та 12.03.2022 на службі , якій надавалась оцінка підчас проведення службового розслідування в березні 2022 року, вдруге стала підставою для призначення службового розслідування та вдруге досліджувалась дисциплінарною комісією в травні 2022 року.
Так, начальником ДПП 26.05.2022 року затверджено висновок службового розслідування, проведеного з метою усебічної та об'єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни працівниками УПП в Харківській області ДПП, у тому числі і командирам взводу № 2 роти № 6 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенантом ОСОБА_1 , за результатом чого застосовано дисциплінарні стягнення у вигляді звільнення.
Правовою підставою зазначено порушення позивачем вимог п. п. 1, 2, 4, 5, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 2 чт. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», абз. 2, 3 п. 1 розд. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських.
Спір у цій справі виник у зв'язку із застосуванням до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за грубе порушення службової дисципліни, невиконання посадових (функціональних) обов'язків, недотримання вимог статей 1, 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статті 18 Закону № 580-VIII, Присяги працівника поліції у частині самоусунення 04.03.2022, 08.03.22 та 12.03.2022 від виконання службових обов'язків як поліцейського від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, без будь-якого погодження з керівництвом, території дислокації підрозділу.
З аналізу норм законодавства, яке регулює особливості проходження служби в поліції вбачається, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.
Суд враховує, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.
Судовим розглядом встановлено, що у березні 2022 року відносно ОСОБА_1 вже проводилося службове розслідування щодо ймовірного відхилення від служби позивача 04.03.2022, 08.03.22 та 12.03.2022, за результатами проведення якого був складений та 09.03.2022 затверджений висновок, згідно якого застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за порушення позивачем вимог п. п. 1, 2 і 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 2 ст. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», абз. 2, 3 п. 1 розд. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських.
Наказом № 626 о/с від 16.03.2022 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
Разом з тим, в подальшому, наказ № 626 о/с від 16.03.2022 скасовано наказом № 785 від 13.05.2022 року.
Однак, після скасування наказу про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення як незаконно прийнятого, відповідач повторно 14 травня 2022 року призначає службове розслідування з тих самих підстав та обставин, яким уже надавалась оцінка.
Наказом ДПП № 579 від 14.05.2022 року «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» ініційовано проведення службового розслідування щодо обставин можливого порушення службової дисципліни працівниками УПП в Харківській області ДПП, у тому числі і командиром взводу № 2 роти № 6 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтинантом ОСОБА_1 , якого зобов'язано знаходитись на робочому місці.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 Дисциплінарного статуту (в редакції, яка діяла до 01.05.2022 р.), дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Аналогічного змісту норми закріплені і в ст. 21 Дисциплінарного статуту (в редакції, яка діє з 01.05.2022 р.).
Враховуючи наведені вище норми Дисциплінарного статуту, колегія суддів дійшла до висновку, що днем виявлення дисциплінарного проступку, який вчинений позивачем та який полягав у відсутності позивача на службі 04.03.2022, 08.03.22 та 12.03.2022 є 16.03.2022 тобто день затвердження висновку службового розслідування, яке проводилося у березні 2022 року.
В свою чергу, наказ про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарних стягнень» № 319 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказ Департаменту патрульної поліції «По особовому складу» № 831 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції прийняті 27.05.2022 та 07.06.2022, тобто без дотримання місячного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.
При цьому, суд зазначає, що видання наказу № 626 о/с від 16.03.2022, згідно яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за дисциплінарний проступок, який полягав у відсутності позивача на службі 04.03.2022, 08.03.22 та 12.03.2022 та подальше скасування наказу № 626 о/с від 16.03.2022 згідно наказу № 785 від 13.05.2022 року, не перериває строки притягнення до відповідальності, оскільки обставини, які були предметом службових розслідувань, які проводилися у березні 2022 та у травні 2022 стосуються одних і тих же обставин.
Також, колегія суддів звертає увагу, що в порушення норм Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України № 893, в наказі про призначення службового розслідування від 14 травня 2022 року № 579 відсутні посилання на обставини, що стали підставою для проведення такого службового розслідування.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 7 ст. 14 ЗУ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що в порушення вимог чинного законодавства, відповідач не розпочав нове службове розслідування за фактом вчинення іншого дисциплінарного проступку, а саме невиходу без поважних причин на службу ОСОБА_1 у період з 20 травня 2022 року по 25 травня 2022 року.
В матеріалах справи відсутні з цього приводу заяви, рапорти, доповідні записки та інші докази які надавали підстави досліджувати дії позивача у цей період. При цьому, в порушення Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування у позивача не відбирались пояснення, стосовно відсутності його на службі в зазначений період.
Про невихід без поважних причин на службу у період з 20 травня 2022 року по 25 травня 2022 року виявлено та встановлено вже під час проведення службового розслідування щодо ймовірного відхилення від служби позивача 04.03.2022, 08.03.22 та 12.03.2022.
Колегія суддів зазначає, що порушення процедури при прийнятті рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalidact). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Тобто, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18.
Враховуючи те, що відповідачем не дотримано строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності і зазначене порушення не є таким, що носить суто формальний характер, враховуючи іншій наведені вище порушення , колегія суддів дійшла до висновку, що наказ начальника Департаменту патрульної поліції «Про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарних стягнень» від 27.05.2022 № 319 в частині притягнення командира взводу № 2 роти № 6 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1 лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказ начальника Департаменту патрульної поліції «По особовому складу» від 07.06.2022 № 831 о/с в частині звільнення командира взводу № 2 роти № 6 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1 зі служби в поліції є протиправними та підлягають скасуванню.
З урахуванням порушення процедури притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, в частині дотримання строків притягнення до такої відповідальності, інші доводи сторін, на вирішення цього спору не впливають.
Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
На підставі цього, вимога позивача про поновлення командира взводу № 2 роти № 6 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1 на посаді з 11.06.2022 підлягають задоволенню.
Також суд зазначає, що частиною другою статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно з пунктом 10.4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати, період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення.
Частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" №108/95-ВР від 24 березня 1995 року порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, підпунктом "з" пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року (далі Порядок № 100), встановлено, що вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу.
Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Відповідно до пункту 5 цього Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з пунктом 8 цього ж Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до довідки про середньомісячну заробітну плату позивача, заробітна плата за січень 2022 та лютий 2022 року становила 35 038,49грн.
Відповідно, середньоденна заробітна плата становить 593,87 грн.
Таким чином, період вимушеного прогулу з 11.06.2022 року по 11.06.2024 року складає 732 днів, а тому загальна сума середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 11.06.2022 року по 11.06.2024 року складає 434 712,84грн із утриманням із цієї суми обов'язкових податків та зборів, оскільки відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України та як страхувальник згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зобов'язаний виплатити позивачеві суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утримавши із нього при виплаті податки та інші обов'язкові платежі.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
В той же час, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, в той час як відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено правомірність прийняття спірних рішень.
З урахуванням викладеного, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки колегія суддів дійшла висновку про задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню та прийняттю нового рішення, згідно з яким позовні вимоги слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказів в частині, поновлення на посаді задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 27.05.2022 №319 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 07.06.2022 №831о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.
Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції, на посаді командира взводу № 2 роти № 6 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 11.06.2022 року.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 434 712,84 грн (чотириста тридцять чотири тисячі сімсот дванадцять гривень 84 копійки).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя О. В. Карпушова
Суддя І. О. Грибан
(Повний текст постанови складено 19.06.2024)