Справа № 161/4112/24 Провадження №33/802/434/24 Головуючий у 1 інстанції:Пахолюк А. М.
Доповідач: Денісов В. П.
18 червня 2024 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Морозова В.Ю., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2024 року щодо ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік,
Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 гривень 60 копійок судового збору.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 17.02.2024 року о 16 год. 14 хв., в с. Милуші по вул. Хутірській, керував мотоблоком «Zubr», б/н, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Drager-6820» при безперервній відеофіксації на нагрудну бодікамеру № 5, тест № 662, проба позитивна - 0,95 ‰.
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді незаконною. Посилається на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, за кермом була дружина. Вказує, що в матеріалах справи не міститься належного фрагменту відеозапису, а саме керування автомобілем. Зазначає, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав та порядку проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримували апеляційну скаргу і просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Так, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 002548 від 17.02.2024, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений та посвідчив власним підписом (а.с.1), рапортом поліцейського (а.с.2), чеком приладу «Drager Alcotest - 6820» з якого вбачається, що рівень алкогольного сп'яніння визначено у розмірі 0,95‰від 17.02.2024 (а.с.3), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому в графі «з результатами згоден» є підпис ОСОБА_1 та в якому зазначені ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , а саме: різкий запах алкоголю із порожнини рота (а.с.4), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.02.2024 (а.с.5), письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 17.02.2024 (а.с.6), рапортом «ІКС ІПНП» від 17.02.2024 (а.с.7), відеозаписами бодікамери та відео реєстратора поліцейського автомобіля, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом і при цьому перебував у стані алкогольного сп'яніння та що показник технічного засобу «Drager Alcotest - 6820» становить 0,95‰ (а.с.8), а також іншими матеріалами справи.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
А п.2.9 «а» ПДР забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП.
Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп'яніння в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання.
Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
А тому, оскільки у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, що вказані в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних приладів, а саме: різкий запах алкоголю із порожнини рота, працівник поліції мав право запропонувати водію пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп'яніння.
В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказують на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений належним чином.
Про застосування нагрудних бодікамер, а також про долучення до матеріалів справи відеозапису, вказано у протоколі про адміністративне правопорушення.
Не заслуговують на увагу доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а за кермом була дружина, оскільки вони повністю спростовуються наявними відеозаписами в матеріалах справи та поясненнями в місцевому суді свідка поліцейського ОСОБА_4 ..
Так, допитаний в судовому засіданні місцевого суду свідок старший сержант поліції ОСОБА_4 повідомив, що надійшла інформація, що за кермом мотоблока їде чоловік в стані алкогольного сп'яніння, прибувши на місце події, зупинив ОСОБА_1 , оскільки мав підстави вважати, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Водій сказав, що він не керував, керувала його дружина. Після чого, водію було запропоновано пройти огляд на місці зупинки, з результатом якого ОСОБА_1 погодився. Крім того, додав, що водію було запропоновано проїхати в медичний заклад для проведення огляду, однак останній відмовився.
Більше того, з відеозаписів чітко вбачається, що ОСОБА_1 керував мотоблоком, тримаючи самостійно кермо, а поруч біля нього сиділа дружина (16:28 час на відео). Також, його дружина повідомила, що далі вона буде за кермом і те, що вона сиділа поряд (16:19 час на відео) (а.с.8).
Отже, з огляду на наведене, голослівними є доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав та порядку проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння не заслуговують на увагу.
Як вбачається з відеозапису з бодікамер працівників поліції, ОСОБА_1 було роз'яснено. процедуру проведення огляду, роз'яснено його права (16:46 час на відео), перевірено цілісність та чистоту трубки газоаналізатора «Drager Alcotest-6820», після чого був проведений огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 . з результатами проведеного огляду ОСОБА_1 погодився (а.с.8).
Вказані відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Надані відеозаписи відображають обставини події адміністративного правопорушення та містять відомості про факт керування ОСОБА_1 , його поведінку на місці зупинки, процедуру проходження ним огляду на визначення стану сп'яніння та підтверджують вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги та повністю спростовують твердження в апеляційній скарзі захисника, що в матеріалах справи не міститься належного фрагменту відеозапису.
Суд першої інстанції критично оцінив та не взяв до уваги пояснення ОСОБА_3 , яка пояснила, що саме вона керувала транспортним засобом, оскільки такі пояснення повністю спростовуються відеозаписом (а.с.8) та поясненнями поліцейського ОСОБА_4 , який зазначив, що бачив як ОСОБА_1 перебував за кермом з ознаками алкогольного сп'яніння.
В даному випадку пояснення ОСОБА_3 - дружини ОСОБА_1 , апеляційний суд розцінює як намагання вигородити свого чоловіка ОСОБА_1 ..
Твердження сторони захисту про те, що мотоблок, яким керував ОСОБА_1 не є транспортним засобом, а тому ОСОБА_1 не може бути притягнути до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Пунктом 1.10 ПДР визначено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
В даному випадку, оскільки ОСОБА_1 використовував мотоблок для перевезення осіб, зокрема, своєї дружини ОСОБА_3 та самого себе, а також вантажу - дров, що повністю стверджується відеозаписом (а.с.8), тому він є транспортним засобом.
Підсумовуючи наведені обставини, в даному конкретному випадку, ОСОБА_1 , як особа, яка керує транспортним засобом, має нести відповідальність за невиконання п.2.9а ПДР.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Підстав для скасування оскаржуваної постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Морозова В.Ю. - залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов