ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11036/24
провадження № 1-кс/753/1774/24
"18" червня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу підозрюваного ОСОБА_4 , подану у кримінальному провадженні № 42023102100000004 в порядку статті 206 КПК України,
05 червня 2024 року до Дарницького районного суду м. Києва засобами поштового зв'язку від надійшла скарга ОСОБА_5 , подана в межах кримінального провадження № 42023102100000004 в порядку ст. 206 КПК України, в якій він просив забезпечити додержання прав підозрюваного ОСОБА_5 шляхом його переведення з Ізолятора тимчасового тримання ГУ НП у м. Києві до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
На обґрунтування скарги ОСОБА_5 зазначив, щ незаконне тримання його в ІТТ ГУНП у м. Києві порушує його права, оскільки ІТТ належним чином для довготривалого утримання не обладнаний, відсутні лікарі, тому він позбавлений можливості звернутися за належною йому медичною допомогою.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 05 червня 2024 року, скаргу передано слідчому судді ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 06 червня 2024 року було відкрито провадження за скаргою підозрюваного ОСОБА_4 , поданою в межах кримінального провадження № 42023102100000004 в порядку статті 206 КПК України та призначено розгляд скарги на 10 червня 2024 ркоу на 13:00 год. Окрім того, даною ухвалою суду було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про його доставку з ізолятора тимчасового тримання ГУНП у м. Києві до зали судових засідань Дарницького районного суду м. Києва для особистої участі в розгляді скарги та зобов'язано уповноважену особу ізолятора тимчасового тримання ГУНП у м. Києві забезпечити участь ОСОБА_4 в розгляді скарги 10 червня 2024 року на 13:00 год. в режимі відеоконференції між Дарницьким районним судом м. Києва та ізолятором тимчасового тримання ГУНП у м. Києві.
Судове засідання призначене на 10 червня 2024 ркоу на 13:00 год. не відбулося, у зв'язку із неможливістю встановлення відеоконференцзв'язку з ізолятором тимчасового тримання ГУ НП в м. Києві.
Ухвалою суду від 10 червня 2024 року було зобов'язано уповноважену особу ізолятора тимчасового тримання ГУНП у м. Києві забезпечити участь ОСОБА_4 в розгляді скарги 18 червня 2024 року на 12:00 год. в режимі відеоконференції між Дарницьким районним судом м. Києва та ізолятором тимчасового тримання ГУНП у м. Києві.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції 18 червня 2024 року скаржник повідомив суду, що оскільки ІТТ належним чином для довготривалого утримання не обладнаний, відсутні лікарі, він позбавлений можливості звернутися за належною йому медичною допомогою. Вказав, що у нього був інфаркт, у нього проблеми з серцем, а в камерах дуже багато людей палять цигарки, йому важко дихати, він задихається, вікна не відчиняють, він постійно викликає швидку допомогу, але вони або знеболюють, або колять глюкозу. Також вказав, що має проблеми із статевими органами, проте належний лікар його не оглядав, бо в ІТТ немає лікарні. Просив скаргу задовольнити та перевести його з ізолятора тимчасового тримання ГУ НП у м. Києві до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо неналежного утримання ОСОБА_4 , зазначив, що він має всі необіхні умови для перебування в ІТТ ГУ НП в м. Києві, проводилась за його скаргами перевірка та не було встановлено будь-яких порушень щодо його утримання. Також зазначив, що підозрюваного возили до лікаря в Олександрівську клінічну лікарню м. Києва, де лікар-уролог проводив його огляд та будь-яких суттєвих хвороб, запалень, тощо встановлено не було. Також вказав, що у підозорюваного є щонайменше 3 адвокати, які також постійно пишуть подібні скарги до Шевченківського районного суду м. Києва, а також сам підозрюваний постійно пише аналогічні скарги до Дарницького районного суду м. Києва, та є ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні аналогічної скарги. У задоволенні скарги просив відмовити.
Від слідчого надійшла заява про розгляд скарги без його участі, у якій він просив долучити до скарги копії матеріалів, якими обґрунтовується утримання ОСОБА_4 в ІТТ ГУНП у м. Києві.
Заслухавши пояснення скаржника та прокурора, дослідивши матеріали скарги та додані за клопотанням слідчого копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до статті 11 КПК України під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.
Згідно зі статтею 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.
Аналогічна позиція міститься у статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.
Відповідно до частин першої-другої статті 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
Підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про попереднє ув'язнення»).
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 березня 2024 року (справа № 761/11599/24, провадження № 1-кс/761/7993/2024) до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання від вартою. Строк дії ухвали встановлено в межах строку досудового розслідування, тобто до 26 травня 2024 року включно. Визначено заставу в розмірі 3 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 9 069 000,00 грн.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 травня 2024 року (справа № 761/18591/24, провадження № 1-кс/761/12230/2024) підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання від вартою до 27 червня 2024 року включно. Визначено заставу в розмірі 3 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 9 084 000,00 грн.
Відомостей про внесення застави не надано.
Отже, ОСОБА_6 не є особою, яка позбавлена свободи через відсутність відповідного судового рішення чи не звільнена з-під варти після внесення застави в порядку, який установлений КПК України.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.
Статтею 1 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» визначено, що забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні кримінальних правопорушень, а також у судовому розгляді кримінальних проваджень, - це здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров'я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.
Як передбачено частиною другою статті 3 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли виявленню, попередженню, припиненню злочинів.
Згідно з частини першої статті 19 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», безпека осіб, які перебувають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах або у місцях із спеціальним режимом тримання, забезпечується заходами, зазначеними у статтях 8, 11, 15, 16 цього Закону, за винятками, що випливають з вимог режиму їх тримання. Додатково до них можуть застосовуватися також такі заходи: а) переведення до іншої установи виконання покарань чи слідчого ізолятора або в інше місце із спеціальним режимом тримання; б) окреме тримання.
Постановою старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 29 березня 2024 року у межах кримінального провадження № 42023102100000004 застосовано щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заходи безпеки з утриманням його в Ізоляторі тимчасового тримання ГУНП у м. Києві у період з 29 березня 2024 року по 29 квітня 2024 року з моменту застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Постановою старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 26 квітня 2024 року у межах кримінального провадження № 42023102100000004 застосовано щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заходи безпеки 3 утриманням його в Ізоляторі тимчасового тримання ГУНП у м. Києві у період з 29 квітня 2024 року по 26 травня 2024 року з моменту застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Постановою старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 23 травня 2024 року у межах кримінального провадження № 42023102100000004 застосовано щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заходи безпеки з утриманням його в Ізоляторі тимчасового тримання ГУНП у м. Києві у період з 26 травня 2024 року по 27 червня 2024 року з моменту застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Постанови слідчого мотивовані тим, що від УКР ГУНП у м. Києві, які здійснюють супроводження кримінального провадження № 42023102100000004, надійшла інформація про те, що ОСОБА_4 у межах Київського СІЗО загрожує небезпека життю та здоров'ю.
Таким чином, підозрюваний утримується в Ізоляторі тимчасового тримання ГУНП у м. Києві у зв'язку із застосуванням щодо нього заходів безпеки на підставі постанови слідчого від 23 травня 2024 року у межах кримінального провадження № 42023102100000004, яка діє до 27 червня 2024 року.
Водночас, наявність приводів та підстав для застосування заходів безпеки до підозрюваного не належить до компетенції слідчого судді під час розгляду скарги в порядку статті 206 КПК України, оскільки таке питання вирішується слідчим суддею в окремому порядку, а саме при розгляді скарги за ст. 303 КПК України відповідно до встановленої законом підсудності, пунктом 6 частини першої якою передбачено можливість оскарження на досудовому провадженні рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки, тому суд відмовляє у задоволенні скарги.
Керуючись нормами ст. 206, 309, 376 КПК України, суд
скаргу підозрюваного ОСОБА_4 , подану у кримінальному провадженні № 42023102100000004 в порядку статті 206 КПК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1