Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/677/24
14.06.2024 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючий - суддя Кашуба А.В., секретар судового засідання Чернянчук К.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду в м. Виноградів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
На розгляд суду передано цивільну справу за вказаним позовом.
Позивач просить суд стягнути із відповідача заборгованість за Кредитним договором №5090282 від 19.11.2021 у розмірі 32125,90 грн, інфляційні втрати у розмірі 8384,85 грн, та три відсотки річних у розмірі 1848,34 грн.
Вимоги позову обґрунтовано тим, що 19.11.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено електронний Кредитний договір №5090282. Кредит споживчий. Згідно умов договору сума кредиту складає 11300 грн, строк кредиту 7 днів, дата повернення кредиту 26.11.2021. Позичальник виконав зобов'язання із надання кредиту шляхом зарахування 11300 грн на платіжну картку відповідача. Відповідно до п.1.5 договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація чи автопролонгація.
26.11.2021 відповідач не повернув кредит, не сплатив проценти, у зв'язку із чим договір було автопролонговано на 90 календарних днів. 01.12.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу №01.12/2022-Ф про відступлення прав вимоги за кредитним договором, в тому числі №5090282.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача складає 11300 грн по тілу кредиту, 20825,90 грн нараховані проценти, всього 32125,90 грн. Крім цього, позивач заявив вимогу про стягнення із відповідача на підставі ст.625 ЦК України інфляційних втрат за період із березня 2022 по грудень 2023 включно у розмірі 8384,85 грн, та три проценти річних за період із 25.02.2022 по 26.01.2024 у розмірі 1848,34 грн. Також позивач заявив про понесення судових витрат : судовий збір, сплачений при поданні позову, у розмірі 2422,40 грн, та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Відзив не подано.
Учасники справи не з'явилися на судовий розгляд справи, подали заяви про розгляд справи без їх участі.
Вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд вирішив наступне.
Суд встановив, що 19.11.2021 відповідач ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Авентус Україна» Договір кредиту №5090282.
Договір укладено та підписано у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Кредит споживчий. Згідно умов договору сума кредиту складає 11300 грн, строк кредиту 7 днів, дата повернення кредиту 26.11.2021. Позичальник виконав зобов'язання із надання кредиту шляхом зарахування 11300 грн на платіжну картку відповідача. Відповідно до п.1.5 договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація чи автопролонгація.
26.11.2021 відповідач не повернув кредит, не сплатив проценти, у зв'язку із чим договір було автопролонговано на 90 календарних днів.
Факт перерахування позивачем кредитних грошових коштів на вказаний у Договорі банківський рахунок, відкритий у АТ «Універсал Банк» на ім'я відповідача, підтверджено достатньою сукупністю належних та допустимих доказів, у тому числі письмовою відповіддю на запит суду від АТ «Універсал Банк» (а.с.27).
01.12.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу №01.12/2022-Ф про відступлення прав вимоги за кредитним договором, в тому числі №5090282.
За змістом наданого позивачем Витягу з реєстру боржників у Додатку до Договору факторингу №01.12/2022-Ф ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» отримало право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 5090282 від 19.11.2021.
Позивач стверджує, що Позичальник за Договором кредиту допустив прострочення грошових зобов'язань за Договором, унаслідок чого заборгованість за Договором кредиту складає 11300 грн по тілу кредиту, 20825,90 грн нараховані проценти, а всього 32125,90 грн..
Досліджені в ході судового розгляду наявні у справі докази на переконання суду у своїй сукупності є достатніми для підтвердження тієї обставини, що відповідач на підставі Договору кредиту №5090282 отримав у користування кредитні грошові кошти у розмірі 11300 грн та допустив прострочення грошових зобов'язань із повернення кредиту та сплати процентів за користування грошовими коштами. Достовірність цих доказів не викликає у суду сумнівів. Дані обставини не спростовано.
Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Тому, у частині вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за процентами за користування кредитними грошовими коштами позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просив стягнути із відповідача на підставі ст.625 ЦК України інфляційні втрати та три проценти річних, нараховані, починаючи із 24.02.2022.
Суд констатує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18.
Зокрема, наразі вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також, Законом № 2120-IX доповнено розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" пунктом 61.
Вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті.
Також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.
Тому, у задоволенні вимоги позивача про стягнення на підставі ст.625 ЦК України інфляційних втрат та трьох процентів річних у загальному розмірі 10233,19 грн, нарахованих із 24.02.2022 - слід відмовити.
При розподілі судових витрат суд враховує, що вимоги задоволено частково, у пропорції 75,84% на користь позивача.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
За подання позовної заяви майнового характеру позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с.1), з яких відшкодуванню підлягають 75,84% - 1837,15 грн.
Позивач надав документи, які у своїй сукупності підтверджують понесення витрат на правничу допомогу, надану адвокатом Столітнім М.М. у справі за позовом ОСОБА_1 на суму 10 тисяч грн. Виконуючи вимоги частини 3 ст.141 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що розмір таких витрат не є пропорційним до предмета спору та ціни позову. Так, подані у справі докази та документи - є письмовими доказами, які знаходяться у володінні позивача, спір, що виник у даних правовідносинах, є незначної складності та є типовим, а тому час, зазначений на збір та аналіз документів для подання заяви (три години) не є обґрунтованим. Аналогічні міркування суд має з приводу часу на складання позовної заяви (п'ять годин). Справа є типовою і незначної складності, а з огляду на зміст Договору про надання правничої допомоги, адвокат Столітній М.М. надає позивачу комплексні адвокатські послуги, складаючи однотипні позови для клієнта. Крім того, час, зазначений для подання позовної заяви (дві години) суд вважає також необґрунтованим, не пропорційним до складності справи. Суд вважає, що на розподіл витрат позивача на правничу допомогу слід віднести п'ять тисяч гривень, з яких відшкодуванню підлягають 75,84% - 3792 грн.
На підставі викладеного, згідно ст.ст.19, 27, 83, 175, 274-275 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03150, місто Київ, вул.Загородня, будинок 15, офіс 118/2, заборгованість за кредитним договором №5090282 від 19.11.2021 року у розмірі 32125,90 грн (тридцять дві тисячі сто двадцять п'ять гривень 90 коп), з яких 11300 грн (одинадцять тисяч триста гривень) заборгованість за кредитом, та 20825,90 грн (двадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять гривень 90 коп) заборгованість за процентами за користування кредитом.
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03150, місто Київ, вул.Загородня, будинок 15, офіс 118/2, судові витрати у розмірі 5629,15 грн (п'ять тисяч шістсот двадцять дев'ять гривень 15 коп).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття до Закарпатського апеляційного суду.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ГоловуючийА. В. Кашуба