ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
12 червня 2024 року м. ОдесаСправа № 915/703/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Філінюка І.Г., Поліщук Л.В.,
при секретарі судового засідання: Колцун В.В.,
за участю представників:
від ОСОБА_1 - Бондаренко І.О.,
від ОСОБА_2 - Скалов С.Ю.,
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрленд" - участі не брали,
розглянувши заяву ОСОБА_2 б/н від 27.05.2024 (вх.№2023/24 від 28.05.2024) про ухвалення додаткового рішення до постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024
у справі №915/703/22
за позовом: ОСОБА_1
до відповідачів:
- ОСОБА_2 ;
-Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрленд"
про визнання недійсним рішення
У грудні 2022 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрленд", в якому просив визнати недійсним рішення ОСОБА_2 від 10.12.2018, оформлене протоколом №3-1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрленд".
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 02.01.2023 відкрито провадження у справі №915/703/22.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2023 у справі №915/703/22 (суддя Давченко Т.М.) у задоволенні позову відмовлено повністю; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти на відшкодування витрат на отримання професійної правничої допомоги адвоката в сумі 15000 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Філінюка І.Г., Поліщук Л.В. від 22.05.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2023 у справі №915/703/22 змінено шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови; в решті рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2023 у справі №915/703/22 залишено без змін; витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на ОСОБА_1 .
28.05.2024 до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_2 б/н від 27.05.2024 (вх.№2023/24 від 28.05.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №915/703/22, в якій останній просить здійснити розподіл судових витрат, понесених ним на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в апеляційному господарському суді.
Дана заява мотивована доведеністю понесення ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, у сумі 7000 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2024 вирішено розглянути заяву ОСОБА_2 б/н від 27.05.2024 (вх.№2023/24 від 28.05.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №915/703/22 поза межами строку, встановленого частиною третьою статті 244 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану; призначено розгляд вказаної заяви на 12.06.2024 о 13:00, а також встановлено ОСОБА_1 та Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрленд" строк для подання відзивів на зазначену заяву про ухвалення додаткового рішення до 06.06.2024.
У судовому засіданні 12.06.2024 представник ОСОБА_2 вищенаведену заяву підтримав; представник ОСОБА_1 висловив заперечення проти її задоволення; представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрленд" участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи.
10.06.2024 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення на заяву про розподіл судових витрат б/н від 10.06.2024 (вх.№763/24/Д1 від 10.06.2024).
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, що направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених процесуальним законодавством часових рамках.
Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз Господарського процесуального кодексу України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків, оскільки з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
При цьому необхідно враховувати, що чинний Господарський процесуальний кодекс України має на меті забезпечити своєчасний розгляд справ і правову визначеність, унеможливити зловживання процесуальними правами та підвищити ефективність судочинства в цілому, для чого встановлено точний порядок та конкретні строки вчинення процесуальних дій, визначено стадії судового процесу, запроваджено розумні обмеження, у тому числі щодо подання доповнень до апеляційної скарги. Саме тому всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно.
За умовами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на те, що письмові заперечення на заяву про розподіл судових витрат б/н від 10.06.2024 (вх.№763/24/Д1 від 10.06.2024) подані ОСОБА_1 поза межами строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі від 30.05.2024, а також те, що позивач не порушував питання про продовження вказаного процесуального строку з обґрунтуванням причин неможливості подання таких заперечень у визначений строк, протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 вищенаведені письмові заперечення було залишено без розгляду, у зв'язку з чим колегія суддів не надає оцінку викладеним у них доводам.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши заяву ОСОБА_2 б/н від 27.05.2024 (вх.№2023/24 від 28.05.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №915/703/22, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2021 між адвокатом Скаловим Сергієм Юрійовичем ("Адвокат") та ОСОБА_2 ("Замовник") укладено договір про надання правової допомоги №11 (далі - договір №11 від 29.09.2021), відповідно до пункту 1.1 якого Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Замовник зобов'язаний оплатити замовлення в порядку та строки обумовлені сторонами.
Адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень: надає Замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, органах прокуратури, Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України, державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанції, зокрема, у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, у тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб; представляє Замовника з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику; представляє інтереси Замовника у судах (пункт 1.2 договору №11 від 29.09.2021).
Згідно з пунктом 1.3 договору №11 від 29.09.2021 при виконанні зобов'язань, передбачених у пункті 1.2 договору, Адвокат керується національним законодавством України і цим договором.
В силу пункту 1.4 договору №11 від 29.09.2021 Замовник зобов'язується: своєчасно забезпечувати Адвоката всім необхідним для виконання доручень, передбачених цим договором, зокрема, документами та інформацією; оплачувати витрати, у тому числі судові, що необхідні для виконання доручень; своєчасно оплачувати послуги Адвоката.
У пункті 2.1 договору №11 від 29.09.2021 вказано, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань.
За умовами пункту 3.1 договору №11 від 29.09.2021 за правову допомогу, передбачену у пункті 1.2 договору, Замовник сплачує Адвокату винагороду (гонорар) у розмірі, що визначається додатковою угодою до цього договору.
Пунктами 4.1, 4.2 договору №11 від 29.09.2021 передбачено, що про виконання доручення за цим договором Адвокат надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг. Клієнт зобов'язаний прийняти та підписати акт прийому-передачі наданих послуг протягом 5-ти днів з дня його отримання або обґрунтувати відмову від прийняття наданих Адвокатом послуг.
14.11.2023 між адвокатом Скаловим Сергієм Юрійовичем ("Адвокат") та ОСОБА_2 ("Клієнт") укладено додаткову угоду б/н до договору про надання правової допомоги №11 від 29.09.2021 (далі - додаткова угода б/н від 14.11.2023), відповідно до пункту 1 якої сума (розмір) витрат Клієнта на професійну правничу допомогу в Південно-західному апеляційному господарському суді під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2023 у справі №915/703/22 складатиме 7000 грн, виходячи із погодженого між Клієнтом та Адвокатом фіксованого гонорару за надання послуг правової допомоги у даній справі в суді апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 додаткової угоди б/н від 14.11.2023 в межах юридичного супроводження справи та надання правової допомоги сторони домовились про наступний (не виключний) перелік робіт (послуг): ознайомлення з апеляційною скаргою та доданими до неї документами, первинна консультація Клієнта; ознайомлення з заявами/клопотаннями апелянта та інших учасників справи; опрацювання нормативної бази, актуальної судової практики з питань, що стосуються предмету спору; підготовка, складання та подання необхідних процесуальних документів (відзив, заперечення, пояснення, клопотання, інші необхідні процесуальні документи у справі); участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції; вчинення інших процесуальних дій, що необхідні/пов'язані з супроводженням справи Клієнта.
Оплата послуг Адвоката здійснюється Клієнтом протягом 30 днів з моменту ухвалення судом апеляційної інстанції відповідного судового рішення (пункт 3 додаткової угоди б/н від 14.11.2023).
В силу пункту 4 додаткової угоди б/н від 14.11.2023 ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та є невід'ємною частиною договору.
В подальшому 01.03.2024 між адвокатом Скаловим Сергієм Юрійовичем та ОСОБА_2 було підписано без зауважень акт приймання-передачі наданих послуг б/н до додаткової угоди б/н від 14.11.2023 до договору №11 від 29.09.2023, відповідно до якого Адвокатом надано Клієнту послуги з правової допомоги в Південно-західному апеляційному господарському суді під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2023 у справі №915/703/22, а саме: ознайомлення з апеляційною скаргою та доданими до неї документами, первинна консультація Клієнта, узгодження правової позиції щодо обрання ефективного захисту на стадії апеляційного розгляду справи; ознайомлення з заявами/клопотаннями апелянта та інших учасників справи; опрацювання нормативної бази, актуальної судової практики з питань, що стосуються предмету спору; підготовка, складання та подання необхідних процесуальних документів (відзив, заперечення, пояснення, клопотання, інші необхідні процесуальні документи у справі); участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції; вчинення інших процесуальних дій, що необхідні/пов'язані із супроводженням справи Клієнта під час розгляду справи в судів апеляційної інстанції. Загальна сума фіксованого розміру вартості послуг складає 7000 грн.
Заява про ознайомлення з матеріалами справи, відзив на апеляційну скаргу та заява про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів від імені ОСОБА_2 підписані адвокатом Скаловим Сергієм Юрійовичем, який діяв на підставі ордеру серії ВЕ №1049523 від 23.01.2023, виданого на представництво даним адвокатом інтересів вказаного відповідача у Південно-західному апеляційному господарському суді.
У судових засіданнях у даній справі в суді апеляційної інстанції брав участь представник ОСОБА_2 - адвокат Скалов Сергій Юрійович, що підтверджується протоколами відповідних судових засідань.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В силу приписів частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справах "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, сьомою та дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, враховуючи частини п'яту-сьому, дев'яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Аналогічна правова позиція об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.
Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.
Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а тому відповідно до вимог чинного процесуального закону цілком достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.06.2021 у справі №922/2987/20, від 18.05.2021 у справі №923/121/20, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18 та від 26.02.2020 у справі №910/14371/18.
Крім того, частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Відтак, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.
При цьому чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.
Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.06.2021 у справі №906/698/20.
Колегія суддів вбачає, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в суді апеляційної інстанції та розміру останніх ОСОБА_2 було надано низку документів, а саме: копії укладених між ним та адвокатом Скаловим Сергієм Юрійовичем договору про надання правової допомоги №11 від 29.09.2021 та додаткової угоди б/н від 14.11.2023 до нього; складеного на їх виконання акту приймання-передачі наданих послуг б/н від 01.03.2024, а також свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №562 від 20.10.2009 та ордеру серія ВЕ №1049523 від 23.01.2023 на представництво вказаним адвокатом інтересів даного відповідача у Південно-західному апеляційному господарському суді.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до додаткової угоди б/н від 14.11.2023 до договору №11 від 29.09.2021 та складеного на їх виконання акту приймання-передачі наданих послуг б/н від 01.03.2024 гонорар адвоката за надання ОСОБА_2 правової допомоги у даній справі в суді апеляційної інстанції встановлюється у фіксованій сумі та складає 7000 грн, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20 та від 01.09.2021 у справі №910/13034/20.
У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №923/1121/17 також вказано, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Колегія суддів наголошує на тому, що в межах встановленого апеляційним господарським судом строку клопотань стосовно зменшення заявленої ОСОБА_2 до стягнення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, від ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрленд" до суду не надходило.
Проаналізувавши опис робіт, які наведені в акті приймання-передачі наданих послуг б/н від 01.03.2024, апеляційний господарський суд зазначає про те, що відображена в ньому інформація про характер наданих адвокатом послуг відповідає матеріалам справи (зокрема, відзив на апеляційну скаргу підписаний адвокатом Скаловим Сергієм Юрійовичем, який також після подання останнім відповідного клопотання ознайомлювалася з матеріалами справи в електронному вигляді та брав участь у судових засіданнях з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції), при цьому жодного доказу на підтвердження того, що заявлена до стягнення сума витрат ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності та розумності, до суду не подано.
Отже, обставини щодо понесення заявником витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн у зв'язку з розглядом даної справи доведені останнім згідно з положеннями статті 74 Господарського процесуального кодексу України, документально обґрунтовані та відповідають критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи, внаслідок чого відповідна сума підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .
З огляду на вищевикладене, враховуючи документальне підтвердження ОСОБА_2 понесених ним у зв'язку з переглядом даної справи апеляційним господарським судом судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн, беручи до уваги, що зазначена сума є розумною та не має надмірний характер, а позивачем, в свою чергу, своєчасно не подано клопотань про зменшення розміру вказаних витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_2 б/н від 27.05.2024 (вх.№2023/24 від 28.05.2024).
Керуючись статтями 129, 221, 232, 233, 240, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Заяву ОСОБА_2 б/н від 27.05.2024 (вх.№2023/24 від 28.05.2024) задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 17.06.2024.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя І.Г. Філінюк
Суддя Л.В. Поліщук