ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
12 червня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/4951/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,
при секретарі судового засідання Колцун В.В.,
за участю представників:
від Фізичної особи-підприємця Фещенка Івана Миколайовича - участі не брали,
від Комунального підприємства "Парки Херсона" Херсонської міської ради - Шелудько С.М.,
розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Фещенка Івана Миколайовича б/н від 06.05.2024 (вх.№1667/24 від 06.05.2024) про ухвалення додаткового рішення до постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2024
у справі №916/4951/23
за позовом: Фізичної особи-підприємця Фещенка Івана Миколайовича
до відповідача: Комунального підприємства "Парки Херсона" Херсонської міської ради
про стягнення 1 312 334,46 грн
У листопаді 2023 р. Фізична особа-підприємець Фещенко Іван Миколайович звернувся з позовом до Комунального підприємства "Парки Херсона" Херсонської міської ради, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 1312334,46 грн, з яких: 1284141,84 грн основного боргу, 5782,99 грн інфляційних втрат та 22409,63 грн 3% річних.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 17.11.2023 відкрито провадження у справі №916/4951/23.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.01.2024 у справі №916/4951/23 (суддя Малярчук І.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Фещенко Іван Миколайович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Одеської області від 17.01.2024 у справі №916/4951/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 29.04.2024 задоволено апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Фещенка Івана Миколайовича; скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 17.01.2024 у справі №916/4951/23; позов Фізичної особи-підприємця Фещенка Івана Миколайовича до Комунального підприємства "Парки Херсона" Херсонської міської ради задоволено; стягнуто з Комунального підприємства "Парки Херсона" Херсонської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Фещенка Івана Миколайовича 1284141,84 грн основної заборгованості за договором №6 від 19.01.2023, 5782,99 грн інфляційних втрат, 22409,63 грн 3% річних, 19685,02 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 29527,53 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
06.05.2024 до суду апеляційної інстанції надійшла заява Фізичної особи-підприємця Фещенка Івана Миколайовича б/н від 06.05.2024 (вх.№1667/24 від 06.05.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4951/23, в якій останній просить стягнути на свою користь з Комунального підприємства "Парки Херсона" Херсонської міської ради витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 83116,72 грн.
Вказана заява мотивована доведеністю понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, у загальній сумі 83116,72 грн, з яких: 17500 грн - вартість наданих правових послуг та 65616,72 грн - "гонорар успіху".
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 вирішено розглянути заяву Фізичної особи-підприємця Фещенка Івана Миколайовича б/н від 06.05.2024 (вх.№1667/24 від 06.05.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4951/23 поза межами строку, встановленого частиною третьою статті 244 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану; призначено розгляд вказаної заяви на 12.06.2024 о 12:00, а також встановлено Комунальному підприємству "Парки Херсона" Херсонської міської ради строк для подання відзиву на зазначену заяву про ухвалення додаткового рішення до 23.05.2024.
20.05.2024 до суду апеляційної інстанції від Комунального підприємства "Парки Херсона" Херсонської міської ради надійшли письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення б/н від 20.05.2024 (вх. №472/24/Д3 від 20.05.2024), в яких відповідач просив зменшити розмір витрат Фізичної особи-підприємця Фещенка Івана Миколайовича на професійну правничу допомогу у даній справі до 1500 грн. Зокрема, відповідач наголошує на тому, що вказана позивачем вартість підготовки адвокатом апеляційної скарги у розмірі 15000 грн є значно завищеною, оскільки в ній повністю повторюються текст та нормативно-правове обґрунтування, що були наведені у позовній заяві, натомість під час апеляційного розгляду справи правова позиція Фізичної особи-підприємця Фещенка Івана Миколайовича залишилась незмінною, у зв'язку з чим вартість вказаної послуги має бути зменшена до 1000 грн. Крім того, відповідач зазначає про те, що представник позивача брав участь лише в одному судовому засіданні у даній справі, яке відбулося в суді апеляційної інстанції в режимі відеоконференції і тривало 17 хвилин, внаслідок чого заявлена Фізичною особою-підприємцем Фещенко Іваном Миколайовичем вартість участі адвоката у судовому засіданні у розмірі 2500 грн не відповідає критеріям розумності, є значно завищеною і, як наслідок, підлягає зменшенню до 500 грн. Відповідач також посилається на відсутність підстав для відшкодування "гонорару успіху", який позивач сплачує на користь адвоката в межах домовленості за умовами договору, оскільки такі витрати не мають характеру необхідних, неспівмірні з виконаною адвокатом роботою та не містять обґрунтувань фактичних дій представника позивача, а також на те, що Комунальне підприємство "Парки Херсона" Херсонської міської ради визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, при цьому покладення на дане підприємство, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, неспівмірних зі складністю справи витрат на професійну правничу допомогу може викликати труднощі з виплатою заробітної плати працівникам останнього у визначені законодавством строки.
У судовому засіданні 12.06.2024, проведеному в режимі відеоконференції, представник Комунального підприємства "Парки Херсона" Херсонської міської ради висловив заперечення проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та просив зменшити заявлену позивачем до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу; представник Фізичної особи-підприємця Фещенка Івана Миколайовича участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.ІІ а.с.102), при цьому позивачем було подано заяву б/н від 03.06.2024 (вх.№472/24/Д5 від 04.06.2024) про розгляд даної справи без його участі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Фещенка Івана Миколайовича б/н від 06.05.2024 (вх.№1667/24 від 06.05.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4951/23, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2023 між Адвокатським об'єднанням "Акторіс" ("Об'єднання") та Фізичною особою-підприємцем Фещенком Іваном Миколайовичем ("Клієнт") укладено договір про надання правової допомоги №19/10/23 (далі - договір №19/10/23 від 19.10.2023), відповідно до пункту 1.1 якого Об'єднання зобов'язується: надавати Клієнту консультації з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та податкового права; організовувати ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам, що підготовлені Клієнтом; надавати Клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (ведення справи); представляти інтереси Клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних органах та контролюючих органах.
За умовами пункту 1.2 договору №19/10/23 від 19.10.2023 Клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.
В силу пункту 4.1 договору №19/10/23 від 19.10.2023 вартість послуг Об'єднання (гонорар/винагорода), форма та строк оплати визначаються в додатку до цього договору.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2024 без автоматичної пролонгації (пункт 7.1 договору №19/10/23 від 19.10.2023).
06.02.2024 між Адвокатським об'єднанням "Акторіс" ("Об'єднання") та Фізичною особою-підприємцем Фещенком Іваном Миколайовичем ("Клієнт") укладено додаток №3 до договору №19/10/23 від 19.10.2023, згідно з пунктом 2 якого на виконання умов зазначеного договору Клієнт доручає Об'єднанню здійснити захист інтересів Клієнта, а саме: підготувати та подати апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 17.01.2024 у справі №916/4951/23, а також приймати участь у судових засіданнях при розгляді апеляційної скарги в Південно-західному апеляційному господарському суді.
У пункті 4 додатку №3 від 06.02.2024 до договору №19/10/23 від 19.10.2023 узгоджено вартість послуг, а саме: 15000 грн - за підготовку та подання апеляційної скарги; 2500 грн - за участь у судовому засіданні (відеоконференція); 4000 грн - за участь у судовому засіданні (безпосередньо в Південно-західному апеляційному господарському суді).
Пунктом 5 додатку №3 від 06.02.2024 до договору №19/10/23 від 19.10.2023 передбачено, що у разі задоволення (часткового задоволення) Південно-західним апеляційним господарським судом апеляційної скарги, скасування рішення Господарського суду Одеської області від 17.01.2024 у справі №916/4951/23 та прийняття рішення про задоволення (часткове задоволення) позовних вимог, Клієнт сплачує на користь Об'єднання гонорар успіху у розмірі 5% від суми, яка згідно з рішенням суду стягується на користь Клієнта.
Відповідно до підпунктів 5.2, 5.3 пункту 5 додатку №3 від 06.02.2024 до договору №19/10/23 від 19.10.2023 оплата наданих послуг з здійснюється після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг; гонорар успіху сплачується Клієнтом протягом 10-ти робочих днів з дати набрання рішенням Південно-західного апеляційного господарського суду про задоволення позовних вимог/часткового задоволення позовних вимог законної сили.
Положеннями пункту 10 додатку №3 від 06.02.2024 до договору №19/10/23 від 19.10.2023 визначено порядок приймання-передачі наданої правової допомоги, за змістом якого Об'єднання надає Клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, а Клієнт зобов'язаний протягом п'яти днів з моменту отримання цього акту підписати його або протягом вказаного строку надати письмове заперечення, в якому обґрунтувати причину відмови від приймання наданої правової допомоги та підписання відповідного акту.
В подальшому 30.04.2024 між Адвокатським об'єднанням "Акторіс" та Фізичною особою-підприємцем Фещенком Іваном Миколайовичем було підписано без зауважень акт приймання-передачі правової допомоги до договору №19/10/23 від 19.10.2023 (далі - акт приймання-передачі б/н від 30.04.2024), згідно з пунктом 1 якого на виконання умов зазначеного договору та додатку №3 від 06.02.2024 до нього Об'єднанням надано Клієнту правову допомогу, а саме: підготовлено та подано до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 17.01.2024 у справі №916/4951/23 за позовом Фізичної особи-підприємця Фещенка Івана Миколайовича до Комунального підприємства "Парки Херсона" Херсонської міської ради про стягнення заборгованості за договором №6 від 19.01.2023, а також взято участь у судових засіданнях при розгляді апеляційної скарги в Південно-західному апеляційному господарському суді. Зокрема, вартість підготовки та подання апеляційної скарги складає 15000 грн, а вартість участі у судовому засіданні в Південно-західному апеляційному господарському суді 29.04.2024 (в режимі відеоконференції) - 2500 грн. Загальна вартість наданих правових послуг становить 17500 грн.
У пункті 2 акту приймання-передачі б/н від 30.04.2024 вказано, що відповідно до умов пункту 5 додатку №3 від 06.02.2024 до договору №19/10/23 від 19.10.2023 сторони визначили, що у разі винесення судом рішення про задоволення (часткове задоволення) позовних вимог Клієнт сплачує на користь Об'єднання гонорар успіху, який становить 5% від суми, яка буде стягнута на користь Фізичної особи-підприємця Фещенка Івана Миколайовича, у зв'язку з чим, враховуючи те, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі №916/4951/23 було стягнуто з Комунального підприємства "Парки Херсона" Херсонської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Фещенка Івана Миколайовича грошові кошти у сумі 1312334,46 грн, то гонорар успіху становить 65616,72 грн (1312334,46 грн х 5% = 65616,72 грн).
Загальна вартість правової допомоги (послуг), наданої згідно з даним актом становить: 17500 грн - вартість наданих правових послуг та 65616,72 грн - "гонорар успіху", відтак загальна сума коштів, яка підлягає сплаті Клієнтом на користь Об'єднання, становить 83116,72 грн (пункт 5 акту приймання-передачі б/н від 30.04.2024).
Апеляційна скарга на рішення Господарського суду Одеської області від 17.01.2024 у справі №916/4951/23 від імені позивача підписана адвокатом Телющенком Павлом Петровичем, на підтвердження повноважень якого подано копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №7082/10 від 19.10.2018, посвідчення адвоката №7082/10 від 19.10.2018 та ордеру серії АІ №1448188 від 09.11.2023, виданого Адвокатським об'єднанням "Акторіс" на представництво даним адвокатом інтересів Фізичної особи-підприємця Фещенка Івана Миколайовича, зокрема, у Південно-західному апеляційному господарському суді.
У єдиному судовому засіданні у даній справі в суді апеляційної інстанції, яке відбулося 29.04.2024 в режимі відеоконференції, представництво інтересів позивача забезпечував адвокат Адвокатського об'єднання "Акторіс" - Телющенко Павло Петрович, що підтверджується протоколом відповідного судового засідання.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В силу приписів частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20 та від 01.09.2021 у справі №910/13034/20.
У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №923/1121/17 також вказано, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Як зазначалося вище, Комунальним підприємством "Парки Херсона" Херсонської міської ради до апеляційного господарського суду було подано письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення б/н від 20.05.2024 (вх. №472/24/Д3 від 20.05.2024), в яких відповідач, посилаючись на те, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції, не відповідає критеріям розумності та співмірності зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами, обсягом наданих послуг та витраченим адвокатом часом, просив зменшити розмір вказаних витрат Фізичної особи-підприємця Фещенка Івана Миколайовича до 1500 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справах "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, сьомою та дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, враховуючи частини п'яту-сьому, дев'яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Аналогічна правова позиція об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.
Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.
Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а тому відповідно до вимог чинного процесуального закону цілком достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
Такий висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.06.2021 у справі №922/2987/20, від 18.05.2021 у справі №923/121/20, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18 та від 26.02.2020 у справі №910/14371/18.
Крім того, частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Відтак, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.
При цьому чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.
Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.06.2021 у справі №906/698/20.
Колегія суддів вбачає, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в суді апеляційної інстанції та розміру останніх Фізичною особою-підприємцем Фещенком Іваном Миколайовичем було надано низку документів, а саме: копії договору про надання правової допомоги №19/10/23 від 19.10.2023, укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Акторіс", разом з додатком №3 від 06.02.2024 до нього; складеного на виконання даного договору акту приймання-передачі б/н від 30.04.2024, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №7082/10 від 19.10.2018, посвідчення адвоката №7082/10 від 19.10.2018 та ордеру серії АІ №1448188 від 09.11.2023, виданого Адвокатським об'єднанням "Акторіс" на представництво адвокатом Телющенком Павлом Петровичем інтересів позивача, зокрема, у Південно-західному апеляційному господарському суді.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, колегія суддів зазначає, що відповідно до додатку угоди №3 від 06.02.2024 до договору №19/10/23 від 19.10.2023 та акту приймання-передачі б/н від 30.04.2024, складеного на виконання вищенаведеного договору та вказаного додатку до нього, вартість правничої допомоги (гонорар) за супровід даної справи в апеляційному господарському суді включає в себе вартість послуги зі складення апеляційної скарги у фіксованій сумі 15000 грн, послуги з участі в одному судовому засіданні в режимі відеоконференції у фіксованій сумі 2500 грн та "гонорар успіху" у розмірі 5% від суми, стягнутої за судовим рішенням з відповідача на користь позивача (1312334,46 грн х 5% = 65616,72 грн), що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Під час вирішення питання щодо можливості зменшення витрат на правову допомогу суд враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах кожної з окремих інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Подібний правовий висновок Верховного Суду викладено у низці додаткових постанов останнього, зокрема, від 11.07.2023 у справі №916/2664/21, від 16.03.2023 у справі №927/153/22 тощо.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Телющенко Павло Петрович в якості представника позивача брав участь у розгляді даної справи місцевим господарським судом, відтак обізнаність адвоката щодо предмета спору, специфіки спірних правовідносин, судової практики у подібних правовідносинах, сталої правової позиції відповідача та ходу розгляду справи презюмується, у зв'язку з чим підготовка та подання апеляційної скарги не вимагали великого обсягу аналітичної та технічної роботи.
При цьому Південно-західний апеляційний господарський суд зауважує на тому, що сума винагороди адвоката за підготовку апеляційної скарги у даній справі у розмірі 15000 грн є очевидно неспівмірною зі складністю дослідження спірних правовідносин, оскільки останні стосуються наявності заборгованості відповідача лише за одним договором, а тому кваліфікація цих правовідносин об'єктивно не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства та судової практики, адже сфера регулювання спірних правовідносин не є широкою та фактично обмежується законодавством про договірне право - Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, на які, власне, і посилається Фізична особа-підприємець Фещенко Іван Миколайович як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі.
Зміст апеляційної скарги фактично зводиться до повторного відображення позовної заяви, тому доводи Фізичної особи-підприємця Фещенка Івана Миколайовича не зумовили збільшення джерел правого регулювання спірних правовідносин, збільшення доказової бази та обставин, які входять до предмету доказування, тим більше, що правова позиція позивача також залишилась незмінною, у зв'язку з чим, з огляду на наявність вже готових напрацювань, була відсутня потреба у докладанні значних зусиль з витратою великих обсягів часу на повторне викладення вказаної інформації в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, на переконання колегії суддів, розумна та співмірна вартість послуги зі складення апеляційної скарги, з урахуванням конкретних обставин цієї справи, складає 7500 грн, тобто 50% розміру вартості такої послуги, визначеної заявником.
Водночас посилання Комунального підприємства "Парки Херсона" Херсонської міської ради на необхідність зменшення вартості послуги з участі представника позивача у судовому засіданні апеляційним господарським судом оцінюються критично, адже сам по собі факт участі адвоката Телющенка Павла Петровича у судовому засіданні, яке відбулося в суді апеляційної інстанції, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду свідчить про реалізацію останнім відповідного права учасника процесу, передбаченого приписами статті 197 Господарського процесуального кодексу України, та жодним чином не спростовує наявності правових підстав для покладення на відповідача відповідних витрат Фізичної особи-підприємця Фещенка Івана Миколайовича на участь адвоката у судовому засіданні, оскільки умовами договору №19/10/23 від 19.10.2023 та додатку №3 від 06.02.2024 до нього вказаного адвоката не зобов'язано брати участь у судових засіданнях виключно у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду.
Щодо заявленого позивачем до стягнення "гонорару успіху" суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis vs. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 з урахуванням практики Європейського суду з прав людини не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. "Гонорар успіху" є складовою гонорару адвоката і належить до судових витрат, тому при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати, у тому числі, і "гонорар успіху" за критерієм розумності таких витрат, їх співмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для сторони справи.
У рішенні від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" Європейський суд з прав людини зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові з заявлених 3750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.
Таким чином, беручи до уваги те, що узгоджений позивачем та адвокатом гонорар успіху не є обов'язковим для стягнення його в повному обсязі з відповідача, колегія суддів, керуючись критеріями розумності, пропорційності та співмірності, виходячи з тих самих обставин, що і при зменшенні вартості послуги зі складання та подання апеляційної скарги, дійшла висновку про необґрунтовану надмірність заявленого до стягнення "гонорару успіху", що зумовлює необхідність його зменшення на 90%, а саме: до 6561,67 грн, що є справедливим розміром з урахування обставин цієї конкретної судової справи.
Крім того, під час розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу колегією суддів враховано, що згідно з розпорядженням начальника Херсонської обласної військової адміністрації №817 ДСК від 30.11.2023 Комунальне підприємство "Парки Херсона" Херсонської міської ради було визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, що підтверджується листом Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації №317-03-20-1705/23 від 05.12.2023.
За таких обставин, враховуючи суспільну значимість діяльності Комунального підприємства "Парки Херсона" Херсонської міської ради, яке визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період та відповідно до своїх статутних завдань в умовах запровадженого на території держави воєнного стану, зумовленого повномасштабною військовою агресією проти України, здійснює роботи з прибирання та благоустрою території міста, у зв'язку з чим виділені відповідачу бюджетні кошти, першочергово мають бути витрачені саме для забезпечення інтересів територіальної громади міста Херсона, яка постраждала від окупації та наслідків ведення бойових дій, Південно-західний апеляційний господарський суд за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Фізичною особою-підприємцем Фещенком Іваном Миколайовичем на правничу допомогу у зв'язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на обсяг виконаних робіт, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з їх неспівмірністю, що, в свою чергу, зумовлює наявність правових підстав для часткового задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Фещенка Івана Миколайовича б/н від 06.05.2024 (вх.№1667/24 від 06.05.2024) та, відповідно, стягнення з Комунального підприємства "Парки Херсона" Херсонської міської ради на користь позивача вказаних витрат у загальному розмірі 16561,67 грн (7500 грн за підготовку та подання апеляційної скарги + 2500 грн за участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції + 6561,67 грн "гонорару успіху" = 16561,67 грн), тим більше, що, виходячи з конкретних обставин справи, зазначена сума є справедливою, розумною та не має надмірний характер.
Керуючись статтями 129, 221, 232, 233, 240, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Заяву Фізичної особи-підприємця Фещенка Івана Миколайовича б/н від 06.05.2024 (вх.№1667/24 від 06.05.2024) задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Парки Херсона" Херсонської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Фещенка Івана Миколайовича 16561,67 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
У задоволенні решти заяви Фізичної особи-підприємця Фещенка Івана Миколайовича б/н від 06.05.2024 (вх.№1667/24 від 06.05.2024) відмовити.
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 17.06.2024.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.В. Поліщук