Справа №591/2887/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/295/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - тримання під вартою
04 червня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми, матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 23 березня 2024 року, якою до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 23 березня 2024 року, на задоволення клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Сумській області, до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 17 травня 2024 року включно.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 23 березня 2024 року, постанови нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування своїх вимог захисник посилається на те, що слідчим суддею при прийнятті оскаржуваного рішення не в повній мірі було враховано те, шо ОСОБА_6 має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, що він є раніше не судимим і не має наміру ні переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, ні впливати незаконним шляхом на свідків.
Апелянт вважає, що у даному випадку ні слідчим, ні прокурором не було доведено, що виключно найсуворіший запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 , у зв'язку з чим у слідчого судді були підстави застосувати до останнього більш м'який запобіжний захід, а саме, у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Про призначення даного кримінального провадження до апеляційного розгляду його учасники були повідомлені завчасно у передбачений Законом спосіб.
Від прокурора надійшла заява про розгляд вказаної справи без його участі.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду з клопотання про здійснення судового засідання за його участі у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів - у підсистемі «Електронний суд», яке було задоволено, однак, у визначений день та час, на зв'язку захисник ОСОБА_7 був відсутній і неодноразові намагання підключити з останнім відеоконференцію виявились марними.
Колегія суддів зауважує, що ч. 6 ст. 336 КПК України встановлено, що ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв'язку тощо несе учасник кримінального провадження, який подав відповідне клопотання.
За наявності того, що з'єднання з захисником ОСОБА_7 не відбулося з причин останнього, враховуючи вищезазначені вимоги закону, а також те, що питання про погіршення становища в апеляційній скарзі не ставиться, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд кримінального провадження без участі його учасників, що узгоджується, також, і з ч. 4 ст. 405 КПК України.
Тому, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла такого висновку.
Так, відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Так, відповідно до ст.ст.177,178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
На думку колегії суддів при вирішенні питання щодо застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу, слідчим суддею вищезазначені вимоги Закону дотримані в повному обсязі.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що СУ ГУНП в Сумській області, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024200000000177, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, за фактом ДТП, яка мала місце 21 березня 2024 року, пов'язаної з зіткненням автомобіля «Хюндай», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 в стані сп'яніння, з велосипедистом ОСОБА_8 , внаслідок чого остання загинула.
21 березня 2024 року ОСОБА_6 був затриманий, у порядку ст. 208 КПК України, а 22 березня 2024 року останньому було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Звертаючись до слідчого судді з клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилався на обґрунтованість повідомленої останньому підозри та наявністю ризиків, передбачених п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким, шляхом застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів, неможливо.
При розгляді поданого слідчим клопотання, слідчим суддею було встановлено, що повідомлена ОСОБА_6 підозра ч. 3 ст. 286-1 КК Україниє обґрунтованою.
Крім того, перевіряючи вмотивованість доводів клопотання щодо існуючих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим суддею було встановлено їх наявність з врахуванням певних обставин, а саме, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні у тяжкого злочину, який призвів до загибелі людини та залишив при цьому місце пригоди, йому можуть бути відомі певні відомості пов'язані з цією подією, зокрема, можливі свідки у справі, а також інші необхідні для слідства відомості, обізнаність про які на цій початковій стадії розслідування може бути використана підозрюваним для негативного впливу на слідство. Також, слідчим суддею було враховано і те, що ОСОБА_6 притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, що зумовлено керуванням транспортом з ознаками сп'яніння та свідчить як про свідоме нехтування останнім правилами безпеки в суспільстві, так і про його здатність порушувати і встановлені процесуальні обов'язки.
Саме з врахуванням зазначеного, слідчий суддя і дійшов висновку про доведеність існування ризиків того, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків та потерпілих, та що доцільним буде застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що забезпечить його належну процесуальну поведінку під час досудового слідства та усуді.
З таким висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів, та ставити під сумнів його законність та обґрунтованість підстав не вбачає.
Що стосується посилань апелянта на те, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, що він є раніше не судимим і не має наміру ні переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, ні впливати незаконним шляхом на свідків, то вони не є тими беззаперечними обставинами, які свідчать про можливість застосування до останнього запобіжного заходу, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, як і не свідчать про те, що саме такий запобіжний захід забезпечив би його належну процесуальну поведінку.
Інших доводів, які не були враховані слідчим суддею та за яких клопотання слідчого не підлягало б до задоволення, захисником в апеляційній скарзі не наведено і таких обставин під час апеляційного розгляду встановлено не було.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому, вказане судове рішення слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст.404,407,418,419,422 КПК України,колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 23 березня 2024 року, якою до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4