Справа № 127/7952/24
Провадження № 2/127/980/24
17 червня 2024 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Шаміної Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 через свого представника адвоката Цокало Т.М. звернулась до суду з позовною заявою до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що 22.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. було вчинено виконавчий напис, за реєстровим №85486, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за Кредитним договором №05146-02/20221, укладеним 10.02.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Інвеструм», правонаступником якого на підставі договору факторингу №11082021 від 11.08.2021 є ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів». На підставі зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. 01.08.2022 відкрито виконавче провадження №69532521, у межах якого 18.05.2023 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Позивач зазначає, що нотаріусом не перевірено безспірності заборгованості боржника перед стягувачем. Крім того вказує, що виконавчий напис вчинений з порушенням умов вчинення виконавчих написів нотаріусами, в період часу, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, який не був нотаріально посвідченим. За таких обставин просить визнати вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути судові витрати.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.03.2024 забезпечено позов шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб, до участі у справі залучено як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В.
Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав.
Треті особи своїх пояснень не надали.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом установлено, що 22.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. було вчинено виконавчий напис, за реєстровим №85486, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», якому ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» на підставі Договору факторингу №11082021 від 11.08.2021 відступлено право вимоги за Кредитним договором №05146-02/20221 від 10.02.2021, за період з 11.08.2021 по 30.11.2021 на загальну суму 29487,50 грн, з якої: 7500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 21937,50 грн - заборгованість за відсотками, 50,00 грн - плата за вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Вказаний виконавчий напис перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича (постанова про відкриття виконавчого провадження №69532521 від 01.08.2022), в межах якого 18.05.2023 було звернуто стягнення на доходи боржника, які вона отримує у ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області (постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 18.05.2023 ВП №69532521).
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»).
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.
З моменту прийняття цієї постанови і до 10 грудня 2014 року була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.
10 грудня 2014 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі №826/20084/14 про визнання нечинним і скасування п.1 та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 визнано незаконним та нечинним, зокрема розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі №826/20084/14 залишено без змін.
Отже, оскільки у судовому порядку вказану вище постанову від 26 листопада 2014 року № 662 визнано незаконною та не чинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Даний висновок відповідає правовому висновку, висловленому Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 21 вересня 2021 року в справі №910/10374/17.
Тобто, оскаржуваний виконавчий написи було вчинено 22.12.2021, в період часу, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі №826/20084/14.
Суд бере до уваги, що позивачем надано копію підписаного ОСОБА_1 договору про надання фінансового кредиту №05146-02/2021, яку було надано нотаріусу для вчинення виконавчого напису. Нотаріально посвідченого договору, укладеного між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 , який було надано нотаріусу для вчинення виконавчого напису, матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено факт відсутності нотаріального посвідчення договору про надання фінансового кредиту №05146-02/2021 від 10.02.2021, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, що відповідачем не спростовувалось.
При цьому суд звертає увагу, що такий виконавчий напис міг бути вчинений лише на підставі нотаріально посвідченого кредитного договору.
Разом з тим, слід звернути увагу, що відповідачем не надано будь-яких заперечень, аргументів та доказів на спростування доводів позивача.
Щодо безспірності суми заборгованості, то суд звертає увагу, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
За змістом статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року №6-887цс17, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №320/8269/15-ц (провадження №14-83цс18), постановах Верховного Суду, зокрема від 14 березня 2019 року у справі №201/13708/16-ц (провадження №61-25811св18), від 31 січня 2018 року у справі №285/2975/16 (провадження №61-31641св18), які відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України повинні враховуватись при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Матеріали справи не містять копій документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, що позбавило можливостей перевірити безспірність заборгованості за кредитним договором.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, то суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно положень ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Положеннями частини 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03.10.2019 в справі №922/445/19, від 22.01.2021 в справі №925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02.12.2020 в справі №317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03.02.2021 в справі №554/2586/16-ц (провадження №61-21197св19), від 17.02.2021 в справі №753/1203/18 (провадження №61-44217св18).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються в разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем заявлено про врахування судових витрат понесених ним (професійна правнича допомога) при розподілі судових витрат між сторонами.
Позивач в підтвердження витрат на правничу допомогу надав договір №883 про надання правничої допомоги від 13.02.2024, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги №1 від 07.03.2024, детальний опис робіт (наданих послуг) від 07.03.2024, квитанцію №883 від 16.02.2024, а також ордер та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
07.03.2024 адвокатом Цокало Т.М. та ОСОБА_1 складено акт приймання-передачі наданої правничої допомоги №1, згідно якого адвокатом було надано правничу допомогу щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню на загальну суму 12500,00 грн, з яких: 1500,00 грн - надання усної консультації, 1000,00 грн - надання повторної усної консультації, 7000,00 грн - підготовка на написання позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, 3000,00 грн - підготовка на написання заяви про забезпечення позову.
Згідно квитанції №883 16.02.2024 ОСОБА_1 за договором №883 про надання правничої допомоги від 13.02.2024 сплачено гонорар у розмірі 12500,00 грн.
Надаючи оцінку вищезазначеним доказам суд зважає, що позивачем доведено обставину отримання професійної правничої допомоги в межах даної цивільної справи, при цьому суд враховує, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг досліджених доказів є невеликим, справа розглядалась в порядку спрощеного провадження без виклику осіб, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 6000,00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об'єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1574,56 грн (968,96 грн за подання позову та 605,60 грн за подання заяви про забезпечення позову).
Керуючись Законом України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за №1172, ст. 10-13, 76-89, 141, 259, 263-265, 279, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 22.12.2021, зареєстрований в реєстрі за №85486, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором №05146-02/2021 від 10.02.2021 у загальному розмірі 29487,50 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 1574,56 грн (одна тисяча п'ятсот сімдесят чотири гривні п'ятдесят шість копійок) судового збору та 6000,00 грн (шість тисяч гривень) у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ;
третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамару Миколаївну, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;
третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, місцезнаходження: вул. Героїв Крут, 4-В, прим. № 47, м. Вінниця, Вінницька область.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна