14 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/10548/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В.(головуючої), Жайворонок Т. Є. та Малашенкової Т. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Діджітал Солюшнс" (далі - Товариство) і громадської організації "Смарт Сіті Хаб" (далі - Організація)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 та
матеріали касаційної скарги Товариства на
додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023
у справі № 910/10548/22
за позовом комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (далі - КП "ГІОЦ")
до: державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій";
Товариства
про визнання недійсним свідоцтва України №325675 на комбіновану торговельну марку "KYIV SMART CITY" та зобов'язання вчинити дії,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Організація,
Верховний Суд ухвалою від 23.01.2024, зокрема: закрив касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Діджітал Солюшнс" і громадської організації "Смарт Сіті Хаб" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 та за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Діджітал Солюшнс" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі №910/10548/22 відповідно до пункту 2 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс).
Товариство та Організація 15.05.2024 (через систему "Електронний суд") повторно звернулися з касаційною скаргою, в якій скаржники просять скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у цій справі залишити в силі.
Від Товариства також 19.05.2024 (через систему "Електронний суд") повторно надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, та ухвалити нове рішення, яким заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.
Разом з тим у касаційних скаргах скаржниками заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2024, касаційну скаргу Товариства та Організації на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 та касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Діджітал Солюшнс" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі №910/10548/22 залишено без руху, у зв'язку з тим, що скарги подані з пропуском строку на касаційне оскарження (понад 5 місяців), а підстави, наведені в обґрунтування поважності причин пропуску цього строку, визнані судом неповажними; надано скаржнику строк на усунення недоліків та роз'яснено наслідки неусунення у встановлений строк недоліків касаційної скарги.
Залишаючи касаційну скаргу без руху, Суд, зокрема, визнав неповажними наведені представником скаржників у клопотанні доводи щодо неправильного (на його думку) висновку Суду про непідтвердженність повноважень адвоката Купайгородського Е.О. на звернення з вперше поданими скаргами в порядку представництва Товариства та Організації у цій справі, оскільки вони (доводи) зводяться лише до незгоди скаржників з уваленим рішенням суду касаційної інстанції про закриття касаційного провадження та залежали від суб'єктивної волі скаржників, а не від об'єктивно існуючих обставин.
Копію ухвали Верховного Суду від 27.05.2024 про залишення касаційної скарги без руху надіслано в електронний кабінет скаржників та доставлено 27.05.2023 о 18:05, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет "Електронного суду", сформованою з автоматизованої системи документообігу.
Від представника скаржників - адвоката Купайгородського Е.О. 07.06.2024 (через систему "Електронний суд") на виконання вказаної ухвали від 27.05.2023 надійшла до Верховного Суду заява, в якій останній просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження, повторно обґрунтовуючи причини пропуску цього строку помилковістю ухваленого Судом рішення про закриття касаційного провадження у цій справі та необхідності у зв'язку з цим виправлення судових помилок, що, на його думку, відповідає умовам поважності причин пропуску строку на звернення з касаційною скаргою.
Додатково представник скаржників у поданій заяві посилається також на те, що останній ще на момент постановлення ухвали від 23.01.2024 отримав перелом обох рук та доволі тривалий час проходив лікування, про що свідчать додані до заяви докази, а саме - заключення лікаря ортопеда-травматолога, які датовані 07.02.2024 та 08.03.2024, у зв'язку з чим фізично не міг звернутися з касаційними скаргами повторно раніше, оскільки можливість повноцінно приступити до роботи отримав лише на початку травня 2024 року, а тому наведені обставини у взаємозв'язку з помилковим закриттям провадження у цій справі, на думку представника скаржників, є поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.
Розглянувши подану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку про її необґрунтованість огляду на таке.
Відповідно до частини першої та другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.
Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 20.11.2023 (повний текст підписаний 27.11.2023), а тому строк на її оскарження закінчився 18.12.2023.
Також додаткова постанова суду апеляційної інстанції, що оскаржується, була ухвалена 04.12.2023 (повний текс підписаний - 05.12.2024), а тому строк на її оскарження закінчився 25.12.2023.
Касаційні ж скарги на вказані постанову від 20.11.2023 та додаткову постанову від 04.12.2023 було подано скаржниками до Верховного Суду 15.05.2024 та 19.05.2024 відповідно (через підсистему "Електронний суд"), тобто з пропуском строку (понад 5 місяців) на касаційне оскарження зазначених судових рішень апеляційного господарського суду.
Крім того, як вже було зазначено, ухвала Верховного Суду від 23.01.2024 про закриття касаційного провадження у цій справі була надіслана та доставлена в електронний кабінет скаржників 24.01.2024 о 16:23, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет "Електронного суду", сформованою з автоматизованої системи документообігу.
Однак навіть з урахуванням того, що ухвала Верховного Суду про закриття касаційного провадження у цій справі постановлена 23.01.2024, Товариство та Організація вдруге звернулися з касаційними скаргами майже через 4 місяці після отримання копії вказаної ухвали від 23.01.2024.
При цьому посилання скаржників на звернення з касаційними скаргами повторно поза межами процесуальних строків через хворобу (перелом рук) їх представника, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, оскільки Товариство та Організація як юридичні особи не позбавлені були можливості залучити до розгляду справи іншого представника, тобто такі причини зводяться до внутрішньої організації роботи підприємств, а, отже, мають суб'єктивний характер і не свідчать про об'єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах розумних строків.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Однак у даному випадку скаржниками не доведено наявності у них об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою, у зв'язку з чим Суд доходить висновку, що подання касаційної скарги з пропуском встановленого процесуального строку залежало від волевиявлення скаржника, а не від непереборних обставин, а тому наведені у клопотанні підстави визнаються неповажними.
Разом з тим чинним процесуальним законодавством не передбачено, що після закриття касаційного провадження перебіг строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції розпочинається заново. Також, не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Отже, з урахуванням зазначеного наведені скаржником у клопотанні доводи щодо непрацездатності представника скаржників як поважної причини пропуску строку на повторне звернення з касаційними скаргами після закриття касаційного провадження не можуть бути визнані поважними, оскільки вони залежали від суб'єктивної волі скаржника, а не від об'єктивно непереборних обставин.
Інші доводи, наведені у поданій заяві про поновлення строку аналогічні за змістом тим, які вже були визнані Судом неповажними в ухвалі про залишення скарг без руху.
За приписами абзацу другого частини третьої статті 292 ГПК України якщо заяву (про поновлення пропущеного строку) не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на викладене та враховуючи, що наведені скаржником доводи визнані Судом неповажними, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства та Організації на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 та касаційною скаргою Товариства на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у цій справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
З огляду на викладене та керуючись статтею 234, пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Діджітал Солюшнс" і громадської організації "Смарт Сіті Хаб" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 та касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Діджітал Солюшнс" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 зі справи № 910/10548/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Жайворонок
Суддя Т. Малашенкова