Справа № 749/549/24 Головуючий у 1 інстанції Чигвінцев М. С.
Провадження № 33/4823/547/24
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП.
13 червня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
з участю захисника адвоката Хоминської О. С.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, одночасно в режимі відео конференції із Щорським районним судом, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 13 травня 2024 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, 28 березня 2024 року о 21 год. 10 хв. по вул. Залізничній, у м. Сновськ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінки тому факту, що в матеріалах справи відсутні докази керування ним транспортним засобом. Його не зупиняли працівниками поліції під час керування транспортним засобом і він не був учасником дорожнього руху, а тому не було підстав для проходження огляду на стан сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Відеозапис, доданий до матеріалів справи, є не безперервним, між першим, другим і третім фрагментами є трихвилинні перерви, що свідчить про можливе самовільне видалення відеозапису з носія запису або примусове виключення відеореєстратора.
Крім того, з відеозапису, наявного у матеріалах справи, вбачається, що йому інспектором поліції взагалі не роз'яснювалися права, передбачені ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України.
Наявні у матеріалах справи пояснення його та ОСОБА_2 відібрані поліцейськими з посиланням на ч. 8 ст. 95 КПК України, відповідно до якої пояснення не є джерелом доказів.
Під час апеляційного розгляду захисник адвокат Хоминська О. С. підтримала доводи апеляційної скарги, просила задовольнити її з викладених у ній підстав.
Заслухавши аргументи захисника адвоката Хоминської О. С., переглянувши відеозапис, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Чинне законодавство, в тому числі Правила дорожнього руху, не містять визначення терміну «керування транспортним засобом», але таке визначення було наведено в п. 27 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом визнається виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів - водіїв, незалежно від того керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
У пункті 1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано Указом Президії ВП УРСР № 2614-УПІ від 25.04.1974 зазначено, що кожний транспортний засіб або склад транспортних засобів, які перебувають у русі, повинні мати водія.
Крім того в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
На відеозапису, який проводився в темний час доби, видно, як біля автомобіля ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , який в'їхав у дерево, з'являються працівники поліції. На місці водія сидить ОСОБА_1 та просить йому відкрити двері. Виходить ОСОБА_1 з автомобіля, на питання поліцейського: «…Чого так напився?», відповів: «Святкував свій День народження, який був місяць тому».
Вказані обставини підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та спростовують його версію, що він автомобілем не керував.
Поліцейський називає наявні у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та пропонує пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, на що ОСОБА_1 відмовляється. Також ОСОБА_1 намагається вирішити питання в інший спосіб та пропонує поліцейським вимкнути камери.
Свідок ОСОБА_2 , який знаходився в автомобілі під час дорожньо - транспортної пригоди, підтвердив, що 28.03.2024, близько 21 год. 10 хв., він, разом з ОСОБА_1 , на автомобілі останнього, їхали по вул. Залізнична в напрямку залізничного переїзду, за кермом перебував ОСОБА_1 .
Під час руху ОСОБА_1 відволікся від дороги, так як шукав вмикач габаритів, виїхав на зустрічну смугу, де рухався інший автомобіль, свідок йому повідомив про зустрічний транспортний засіб, до якого залишалася незначна відстань, а тому водій ОСОБА_1 повернув кермо вліво і вони наїхали на придорожнє дерево. Після зіткнення з деревом до них під'їхали поліцейські.
Доводи захисника про не роз'яснення ОСОБА_1 працівниками поліції йому його процесуальних прав, є непереконливими та спростовуються даними протоколу про адміністративне правопорушення, у якому міститься відмітка про те, що останньому були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
На відеозапису видно і чутно, як ОСОБА_1 заперечує очевидне, стоїть автомобіль, при під'їзді до якого працівників поліції ОСОБА_1 сидів на місці водія, при цьому він, на неодноразові вимоги поліцейського пройти медичний огляд на стан сп'яніння, спочатку відповідав відмовою, а потім став заперечувати факт керування транспортним засобом.
З огляду на досліджені докази, факт керування транспортним засобом ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 доведений поза розумним сумнівом та підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, переглянутими відеозаписами з місця події та повністю спростовує версію про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
Таким чином, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, є обґрунтованими.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 13 травня 2024 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець