Справа № 742/1152/24 Головуючий у 1 інстанції ФЕТІСОВА Н. В.
Провадження № 33/4823/505/24
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП.
13 червня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
з участю захисника адвоката Зарічної В. С.
Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові, одночасно в режимі відео конференції, апеляційну скаргу захисника адвоката Зарічної В. С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 квітня 2024 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працюючий, проживає по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, 10 лютого 2023 року в 00 год. 08 хв. по вул. Земська, у м. Прилуки, Чернігівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Superb, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; порушення координації рухів. На порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
В апеляційній скарзі захисник адвокат Зарічна В. С. просить постанову суду скасувати, а провадження щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю у діях останнього події і складу адміністративного правопорушення. Мотивує тим, що ОСОБА_1 повністю заперечує той факт, що він здійснював керування транспортним засобом 10.02.2024 в 00 год. 08 хв. по вул. Земській у м. Прилуках. Надане працівниками поліції відео не чітке, без фіксації обличчя та номерних знаків на автомобілі. Відеозапис зафіксував як ОСОБА_1 стверджує, що не керував транспортним засобом, доказів протилежного надано не було.
Апелянт звертає увагу, що у протоколі не зазначено, який саме огляд пропонувалося пройти водієві на стан сп'яніння чи з використанням спеціальних технічних засобів, чи у закладі охорони здоров'я.
На доданих до матеріалів справи відео файлах не зафіксовано порушення Правил дорожнього руху, так як вказаний автомобіль не рухався.
ОСОБА_1 не були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що є порушенням права на захист.
Так, відповідно до постанови суду від 25 квітня 2024 року пояснення свідка ОСОБА_2 мають одне із вирішальних значень для встановлення вини ОСОБА_1 , при цьому дані пояснення свідка спростовуються поясненнями останнього, що потребувало перевірки в судовому засіданні, але особа, яка притягується до адміністративної відповідальності була позбавлена можливості зробити відповідну «перевірку» та надати свої пояснення, хоча відповідне клопотання було подане.
Під час апеляційного розгляду захисник адвокат Зарічна В. С. підтримала доводи апеляційної скарги, просила задовольнити її з викладених у ній підстав.
Заслухавши аргументи захисника, вивчивши матеріали справи, переглянувши відеозапис та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Як убачається з матеріалів справи, у судове засідання 25 квітня 2024 року ОСОБА_1 та його захисник Зарічна В. С. не з'явились, згідно письмової заяви останньої, просили розгляд справи відкласти на іншу дату, мотивуючи участю в іншому судовому засіданні.
У відповідності до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до положень статті 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
ОСОБА_1 та його захисник адвокат Зарічна В. С. про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. В судових засіданнях при дослідженні доказів та допиті свідка, приймала участь його захисник адвокат Зарічна В. С. При цьому місцевим судом неодноразово відкладався розгляд справи саме за заявою захисника ОСОБА_3 .
Така поведінка сторони у процесі свідчить про зловживання своїми процесуальними правами, з метою затягування розгляду справи та здійснення перешкод суду розглянути її у розумні строки і забезпечити законність при винесенні судового рішення.
При цьому місцевий суд вірно врахував практику Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
На відеозапису, переглянутому апеляційним судом видно як 10 лютого 2024 року, близько 00 год. 06 хв. за допомогою проблискових маячків поліцейські зупинили автомобіль Skoda Superb, державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Земська в м. Прилуки Чернігівської області.
Після зупинки автомобіля на передньому пасажирському сидінні було виявлено ОСОБА_1 , який заперечував, що керував автомобілем. Проте, в салоні автомобіля жодної людини не було, автомобіль перебував у полі зору поліцейських, із салону автомобіля ніхто не виходив.
Під час спілкування з поліцейськими у ОСОБА_1 були явними ознаки алкогольного сп'яніння, порушення мови; координації рухів, запаху алкоголю з порожнини рота відеокамера не передає, проте цей запаху відчували поліцейські, про що заявили під відеозапис та зазначили у протоколі.
При цьому, ОСОБА_1 не заперечував вживання алкоголю, пояснюючи, що він не керував автомобілем.
За змістом п. 1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано Указом Президії ВП УРСР № 2614-УПІ від 25.04.1974 - кожний транспортний засіб або склад транспортних засобів, які перебувають у русі, повинні мати водія.
Крім того в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
У той же час поліцейські не можуть перевірити стан водія під час руху транспортного засобу, така можливість виникає тільки після зупинки транспортного засобу.
У відповідності до інформації щодо власників транспортного засобу, автомобіль Skoda Superb, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисника про відсутність доказів факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , є безпідставними. Загальновідомо, що автомобілі переміщатися у просторі без людини, не можуть. Поліцейські були очевидцями як автомобіль Skoda Superb, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Земська, у м. Прилуки, після того як зупинився, з салону ніхто не виходив, в салоні перебував тільки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже цілком закономірно, що під його керуванням транспортний засіб переміщався у просторі.
Запаху алкоголю відеокамера не передає, проте по уповільненій розмові та рухах були розумні підстави підозрювати про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння. Відмова від виконання вимоги поліцейських пройти медичний огляд була очевидною. ОСОБА_1 затягував час, прямо не відповідав на запитання та намагався уникнути відповідальності, проте свого обов'язку як водій не виконав.
Немає значення від якого огляду відмовився водій ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу чи у закладі охорони здоров'я, оскільки він заперечував факт керування автомобілем, намагаючись уникнути як огляду на стан сп'яніння, так і відповідальності як водій.
Твердження захисника про не роз'яснення ОСОБА_1 процесуальних прав, є непереконливими та спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, у якому міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що також має місце і на відеозапису працівників поліції.
Крім того, ОСОБА_1 під час складення протоколу стосовно нього скористався своїм конституційним правом, яке передбачене ст. 63 Конституції України та відмовився надавати працівникам поліції будь-які пояснення по суті порушення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, захисник наголошуючи на тому, що поліцейськими та судом були порушені права ОСОБА_1 , не звернула уваги на те, що докази таких порушень відсутні, у той час як сам ОСОБА_1 , окрім прав, наділений ще і обов'язками, які повинен неухильно виконувати, тим більше, керуючи джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем.
Якщо ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції забезпечив своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи та ухвалив обґрунтоване рішення про накладення стягнення.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Апеляційну скаргу захисника адвоката Зарічної В. С. залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 квітня 2024 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець