Справа № 953/5163/24
н/п 1-кс/953/4236/24
"13" червня 2024 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024226130000334 від 10.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України про арешт майна,
11 червня 2024 року до Київського районного суду м. Харкова засобами поштового зв'язку надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024226130000334 від 10.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, в якому просить накласти арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ 8041, що вилучено у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , к.т. НОМЕР_2 ), шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження вказаного майна.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає наступне.
В провадженні сектору дізнання ХРУП №1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024226130000334 від 10.06.2024 за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, за фактом того, що 09.06.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками УПП в Харківській області, було зупинено ТЗ під керуванням ОСОБА_4 , який надав для перевірки посвідчення водія з ознаками підробки.
В ході проведення старшим дізнавачем СД ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , огляду місця події від 09.06.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступне майно: посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ 8041.
Користувачем посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ 8041, є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_2 , к.т. НОМЕР_2 .
Відповідно до пояснень ОСОБА_4 , 09.06.2024 близько 09.20 години він рухався за кермом свого автомобіля, та його було зупинено працівниками патрульної поліції, яким він надав посвідчення водія на власне ім'я, після чого працівниками поліції йому було повідомлено про те, що посвідчення водія має ознаки підробки та за базами даних він взагалі не отримував посвідчення водія. Дане посвідчення придбав через мережу інтернет за 9000 гривень.
Відповідно до рапорту працівників УПП в Харківській області, 09.06.2024 в ході патрулювання, за адресою: АДРЕСА_1 , ними було зупинено ТЗ під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який надав для перевірки посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ 8041, з ознаками підробки. При перевірці даного посвідчення водія за базами даних МВС було встановлено, що дане посвідчення видане іншій особі на інше ім'я.
Вказаний бланк посвідчення водія зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у п.1 ч.2 ст. 167 КПК України, 98 КПК України та є речовим доказом.
Прокурор зазначає, що у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту, а саме позбавленні осіб права на відчуження, розпорядження, володіння та користування на зазначене майно, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Встановлені достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає наступним критеріям доказу: зберегло на собі його сліди; містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час вказаного кримінального провадження; є предметами, що були об'єктом кримінально протиправних дій; набуті кримінально протиправним шляхом.
Прокурор зазначає, що з метою повного, об'єктивного та всебічного розслідування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, проведення судових експертизи, збереження речових доказів, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження зазначеного майна, забезпечення цивільного позову та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, виникла необхідність в накладенні арешту на вказане майно, що було вилучено 09.06.2024.
Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку. Надав заяву про розгляд клопотання без його участі. Клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Власник майна у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна довідка про доставку sms.
Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, прокурора відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі ст. 107 ч. 4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб.
Слідчий суддя, дослідивши витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання та інші матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, доходить висновку про його задоволення з наступних підстав.
Сектором дізнання Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024226130000334 від 10.06.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
09.06.2024 в період часу з 10:41 год. по 10:50 год. проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого було виявлено та вилучено водійське посвідчення НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ 8041.
Постановою старшого дізнавача ХРУП №1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 від 10.06.2024 року вказане майно визнано речовими доказами.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчою суддею не встановлено. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчої судді не виникає.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Згідно положень ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Беручи до уваги те, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню та встановленню істини в ході досудового розслідування по ньому, з метою збереження речових доказів, для забезпечення можливості проведення експертиз та для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора законним та обґрунтованим, а відтак таким, що підлягає задоволенню.
Питання щодо місця зберігання речових доказів вирішується слідчим у кримінальному провадженні на підставі вимог ст.100 КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року №1104.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.131, 132, 170-173, 309, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024226130000334 від 10.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що вилучене в ході огляду місця події від 09.06.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ 8041, що вилучено у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , к.т. НОМЕР_2 , шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження вказаного майна.
Майно, на яке накладено арешт зберігати відповідно до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Зобов'язати дізнавача, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, забезпечити виконання ухвали.
Ухвала про арешт майна виконується слідчим, прокурором негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя
Київського районного суду
м. Харкова ОСОБА_1