ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
12 червня 2024 року Справа № 918/94/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Саврій В.А. , суддя Павлюк І.Ю.
без виклику (повідомлення) учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Солді і Ко"
на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області, ухвалене 01.04.2024 суддею Андрійчук О.В., повне додаткове рішення складено 01.04.2024, у справі № 918/94/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "Солді і Ко"
до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 210 987,91 грн
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 04.03.2024 у справі № 918/94/24 позов Приватного акціонерного товариства "Солді і Ко" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 210 987,91 грн задоволено.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Приватного акціонерного товариства "Солді і Ко" 202 590,80 грн основного боргу, 3 241,61 грн 3% річних та 5 155,47 грн інфляційних.
Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 01.04.2024 у справі № 918/94/24 заяву Приватного акціонерного товариства "Солді і Ко" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги, задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Приватного акціонерного товариства "Солді і Ко" 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Позивач Приватне акціонерне товариство "Солді і Ко", не погоджуючись з ухваленим додатковим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в електронній формі, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 01.04.2024 у справі № 918/94/24 скасувати та ухвалити нове додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь ПрАТ "Солді і Ко" витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 40 219,76 грн /т. 2 а.с. 32-34/.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає наступне:
- вартість окремих послуг, що надаються адвокатом, визначена в договорі про надання правової допомоги від 11.01.2019 № 23162981 та в додатковому договорі від 01.01.2024 № 05425046.13399;
- фактичний обсяг наданих послуг адвокатом Погорільцем Р.В. підтверджується підписаним актом наданої правової допомоги від 04.03.2024, а оплата зазначених витрат з боку ПАТ "Солді і Ко" підтверджується платіжною інструкцією № 1370 від 04.03.2024;
- така вартість обумовлюється обсягом та якістю наданих адвокатом послуг, кількістю судових засідань, в яких брав участь адвокат, обсягом підготовлених адвокатом процесуальних документів по справі, що мало наслідком винесення рішення на користь клієнта;
- надані адвокатом Погорільцем Р.В. послуги підтверджені належними доказами, наданими до матеріалів справи. Факт надання таких послуг не заперечується відповідачем;
- суд першої інстанції, посилаючись на норму закону, не наводить конкретних фактів та власних міркувань щодо того, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково. Суд тільки констатує факт, що у цій справі було проведено одне судове засідання, у якому брав участь представник позивача; що представником позивача підготовлено одну заяву по суті спору - позовну заяву, додаткові пояснення, заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції; що справа про стягнення заборгованості за договором поставки, 3% річних та інфляційних є справою незначної складності, судова практика усталена, розрахунки не складні, сума, заявлена до стягнення, незначна;
- суд першої інстанції конкретно не вказує, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково і лише зазначає, що 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу є такими, що відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді першої інстанції. Але судом не перераховано конкретних витрат, які на його думку, не є такими, що відповідають вищезазначеним критеріям.
Враховуючи вищевикладене, скаржник вважає, що додаткове рішення суду від 01.04.2024 у справі № 918/94/24 викладено з порушеннями загальних засад судочинства, а саме - верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, норм матеріального та процесуального права, а отже має бути скасовано.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Солді і Ко" на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 01.04.2024 у справі № 918/94/24 в порядку письмового провадження без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи /т. 2 а.с. 40/.
24.04.2024 (вх. № 3712/24) від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 01.04.2024 у справі № 918/94/24 залишити без змін /т. 2 а.с. 43-45/.
Статтею 269 ГПК України встановлено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд
У січні 2024 року Приватне акціонерне товариство "Солді і Ко" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відповідач) про стягнння 210 987,91 грн, з яких: 202 590,80 грн основного боргу, 3 241,61 грн 3% річних та 5 155,47 грн інфляційних за договором поставки товару № 53-122-01-23-13399 від 11.05.2023.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 04.03.2024 у справі № 918/94/24 позов Приватного акціонерного товариства "Солді і Ко" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 210 987,91 грн задоволено.
01.04.2024 Господарський суд Рівненської області за наслідками розгляду клопотання (вх. № 1199/24 від 05.03.2024) представника Приватного акціонерного товариства "Солді і Ко" ухвалив додаткове рішення, яким заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволив частково. Стягнув з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Приватного акціонерного товариства "Солді і Ко" - 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на складність справи, кількість підготовлених процесуальних документів і судових засідань, тривалість розгляду справи, виходячи з наведених критеріїв їх оцінки, враховуючи клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, стягнення з відповідача на користь позивача 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відповідатимуть критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді першої інстанції.
В іншій частині витрати на професійну правничу допомогу слід покласти на позивача.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні додаткового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 244 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
За приписами ч. 1 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 статті 126 ГПК України).
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (ч. 8 статті 129 ГПК Кодексу).
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ГПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80 ГПК України).
Згідно з ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у позовній заяві надано попередній орієнтовний розрахунок суми на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.
На підтвердження витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, позивачем надано договір про надання правової допомоги № 23162981 від 11.01.2019 (договір), укладений між позивачем (замовник, клієнт) та адвокатом Погорільцем Романом Васильовичем (адвокат), договір про внесення змін до договору про надання правової допомоги від 24.12.2019, додатковий договір № 05425046.13399 від 01.01.2024, ордер серія АІ № 1536208 від 26.01.2024, акт наданої правової допомоги від 04.03.2024, платіжна інструкція № 1370 від 04.03.2024 на суму 40 219,76 грн.
Судом установлено, що правничу допомогу позивачу за цим договором надає адвокат Роман Погорілець (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 7185/10 від 07.12.2018).
За п. 1.1 договору адвокат зобов'язується надати професійну правничу (правову) допомогу (здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги) клієнту, на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.
Відповідно до п. 1.2 договору адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень та в інтересах клієнта може здійснювати такі види адвокатської діяльності: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, представництво інтересів клієнта в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів га інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Гонорар передбачено у розділі 5 договору. Так формою винагороди за здійснення професійної правничої (правової) допомоги клієнту за ним договором є гонорар. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначити розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), порядок його сплати, визначаються сторонами в додатках до цього договору. Погоджений адвокатом з клієнтом розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвокат за фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
24.12.2019 сторонами внесено зміни до договору про надання правової допомоги від 11.01.2019 № 23162981, якими п. 7.1 договору викладено у такій редакції: "Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом 12 місяців. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про намір припинити дію договору, договір пролонгується на кожний наступний строк, який складає 12 місяців".
Крім цього 01.01.2024 між клієнтом та адвокатом укладено додатковий договір № 05425046.13399, яким визначено порядок оплати гонорара адвоката за надання правової допомоги клієнту у господарській справі за позовом ПАТ "Солді і Ko" до АТ "НАЕК" "Енергоатом" про стягнення основного боргу, інфляційних та від 3% річних суми боргу за договором поставки № 53122-01-23-13399 від 11.05.2023.
За п. 2 додаткового договору адвокат зобов'язався надати правову допомогу клієнту в судовому розгляді справи господарськими судами, а саме: здійснення аналізу матеріалів справи та формування правової позиції у справі, складання та подання позовної заяви про стягнення заборгованості, складання та подача заяв по суті у справі; підготовка та подання інших процесуальних документів, отримання інформації щодо стану справи в суді; підготовка до участі у судовому засіданні; участь у судових засіданнях, складання та направлення адвокатських запитів в інтересах клієнта; збирання доказів.
За погодженням адвоката з клієнтом, враховуючи складність справи, кваліфікацію, досвід і завантаженість адвоката, розмір гонорару за надання правової допомоги, визначеної цим додатковим договором, визначено сторонами: складання та подання позовної заяви про стягнення заборгованості з відповідача на корись позивача, в тому числі аналіз матеріалів справи, документів, наданих клієнтом для підтвердження заборгованості та надання консультацій з цього предмету 30 000,00 грн, участь у судовому засіданні в межах м. Києва (за кожне): 4 000,00 грн /день, участь в судовому засіданні за межами м. Києва з Господарському суді Рівненської області (за кожне): 7 000,00 грн, участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (за кожне): 2 000,00 грн, складання процесуальних та інших документів: 4 000,00 грн/год, вчинення інших дії щодо надання правової допомоги клієнту в судовому розгляді справи за погодинною ставкою у розмірі: 4 000,00 грн/год, «гонорар успіху", що сплачується після ухвалення Господарським судом Рівненської області остаточного рішення у справі № 918/94/24. Сторони розуміють, що "успіх" в цьому випадку означає: у випадку повного чи часткового задоволення позовних вимог, клієнт додатково доплатить адвокату суму, що складає 2% від суми позовних вимог, які задоволено (п. 3 додаткового договору).
Згідно з п. 5 додаткового договору сплата узгодженої сторонами суми гонорару та витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, здійснюється клієнтом в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на банківський рахунок адвоката.
Порядок оплати гонорару визначено п. 6 додаткового договору, а саме: сума гонорару за цим договором сплачується клієнтом у розмірі 100% передоплати, яка сплачується клієнтом протягом (30) робочих днів після підписання сторонами цього додаткового договору. Сума витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, сплачується клієнтом протягом п'яти (5) робочих днів з моменту надання документів, що підтверджують витрати.
Відповідно до п. 9 додаткового договору сторони визначили порядок приймання-передачі наданої правової допомоги. Правова допомога вважаються наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який скріплюється підписами сторін. Адвокат надає клієнту акт, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає оплаті відповідно до умов договору, витрати, які пов'язані з наданням правової допомоги (якщо такі мали місце). Клієнт зобов'язаний протягом п'яти (5) робочих днів з моменту отримання акту підписати його або протягом вказаного строку надати письмове заперечення, в якому обґрунтувати причину відмови від приймання наданої правової допомоги та підписання відповідного акту. Якщо протягом вказаного строку клієнт не підписав акт або не надав письмові заперечення, правова допомога вважається наданою та прийнятою клієнтом без зауважень.
В акті надання правової допомоги від 04.03.2024 зазначено вид/опис правової допомоги, а саме: адвокат надав правову допомогу у справі № 918/94/24 за позовом ПАТ "Солді і Ко" до АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 210 987,91 грн, відповідно до додаткового договору від 01.01.2024 № 05425046.13399 до договору про надання правової допомоги від 11.01.2019 № 23162981 згідно з розрахунком розміру гонорару адвоката за надання правової допомоги та розрахунком розміру витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги. Розмір гонорару за надання правової допомоги визначено сторонами за тарифною ставкою у такому розмірі: складання та подання позовної заяви про стягнення заборгованості з АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь ПАТ "Солді і Ко", в т. ч. аналіз матеріалів справи, документів, поданих клієнтом на підтвердження заборгованості відповідача та надання консультацій з цього предмету - 30 000,00 грн, участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - 2 000,00 грн/день, складання процесуальних та інших документів - 4 000,00 грн/год. Розмір гонорару за надані послуги 30 000,00 грн.
У акті зазначено детальний опис послуг та кількість часу, яка була витрачена на надання правової допомоги у вигляді складання процесуальних та інших документів: складання додаткових пояснень у справі від 28.02.2024 - 1 год. Розмір гонорару за надані послуги, виходячи з кількості витраченого часу - 4 000,00 грн. Адвокат брав участь в одному судовому засіданні Господарського суду Рівненської області в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 918/94/24 - 04.03.2024. Розмір гонорару за участь у судових засіданнях, виходячи з загальної кількості судових засідань, проведених в режимі відеоконференції - 2 000,00 грн. Господарським судом Рівненської області задоволено позовні вимоги. "Гонорар успіху" складає 2% від суми позовних вимог, а саме - 4 219,76 грн. Загальний розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги становить 40 219,76 грн. Підписанням цього акту сторони підтверджують факт надання послуг відповідно до положень договору. Сторони зауважень та скарг одна до одної стосовно виконання зазначеного доручення не мають.
Розмір гонорару за правову допомогу за представництво у суді першої інстанції у справі № 918/94/24 згідно з договором про надання правової допомоги від 11.01.2019 становить 40 219,76 грн, які оплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 1370 від 04.03.2024 /т. 2 а.с. 124/.
Переглядаючи додаткове рішення у цій справі, колегія суддів враховує правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, відповідно до якої частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру, - погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Колегія суддів зазначає, що позивачем надано докази розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розумінні пункту 1 частини другої статті 126 та статті 129 ГПК України, які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість.
Відповідно до положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (п. 106 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
11.03.2024 від відповідача надійшли заперечення щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу на подане позивачем клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких відповідач просив зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу до 3 000 грн /т. 1 а.с. 126-128/.
13.03.2024 від позивача надійшло заперечення на заяву АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в якому зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу обгрунтований та підтверджений належними доказами, а тому витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 40 219,76 грн підлягають розподілу між сторонами /т. 1 а.с. 148-150/.
Колегія суддів враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Крім того у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у частині п'ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку, дії, бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Судова колегія зазначає, що співмірність витрат оцінюється через співвідношення суми гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів (їх складності та необхідності), кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, апеляційний суд вважає за доцільне додатково звернутися до практики Європейського суду з прав людини з цього питання. Зокрема, у рішення від 18 лютого 2022 року у справі "Чоліч проти Хорватії" Європейський суд з прав людини зазначив (пункт 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.
Тобто Європейський суд з прав людини підкреслює необхідність об'єднання об'єктивного критерію (дійсність витрат) та суб'єктивного критерію, розподіляючи суб'єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому Європейський суд з прав людини у зазначеній вище справі, присудивши 2 550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.
Водночас у рішенні ж від 22 вересня 2022 року у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" Європейський суд з прав людини у пункті 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.
Колегія суддів вважає, що під час оцінки обґрунтованості, пропорційності та розумної необхідності заявлених до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу судом першої інстанції враховано характер спірних правовідносин, предмет заявлених позовних вимог, а також обсяг та зміст підготовлених адвокатом документів.
Тобто, зважаючи на час, необхідний для підготовки позову, характер спору, враховуючи кількість доказів у справі № 918/94/24, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що розмір заявлених до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9 000 грн відповідає критеріям реальності, розумності та співмірності, та є обгрунтованим.
За таких обставин доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі щодо порушення судом першої інстанції загальних засад судочинства, а саме - верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно з ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 74 ГПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване додаткове рішення ухвалено відповідно до вимог процесуального права, підстави для його зміни або скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Солді і Ко" на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 01.04.2024 у справі № 918/94/24 задоволенню не підлягає. Додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 01.04.2024 у справі № 918/94/24 слід залишити без змін.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Солді і Ко" на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 01.04.2024 у справі № 918/94/24 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 01.04.2024 у справі № 918/94/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Справу № 918/94/24 повернути Господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "12" червня 2024 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Павлюк І.Ю.