Справа № 127/16220/24
Провадження №11-сс/801/412/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
10 червня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора ОСОБА_6 ,
малолітнього ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
представника служби у справах дітей ВМР ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах малолітнього ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15 травня 2024 року про продовження строку поміщення малолітнього ОСОБА_7 до приймальника-розподільника для дітей ГУНП у Дніпропетровській області, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_10 про продовження строку поміщення малолітнього ОСОБА_7 до приймальника-розподільника для дітей ГУНП у Дніпропетровській області.
Ухвалою слідчого судді цього суду від 15.05.2024 клопотання задоволено.
Не погодившись з рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_8 в інтересах малолітнього ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та відмовити у задоволенні клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_10 .
Свої доводи мотивує тим, що в клопотанні та у судовому засіданні прокурор не навела достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, за яке КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад п'ять років. Крім того, прокурор не навела жодного з ризиків, які передбачені ст. 177 КК України.
Окрім цього зазначає, що малолітній ОСОБА_7 неодноразово з 2018 року був госпіталізований в 16 відділення КНП «ВОКПЛ" ім. акад. Ющенка ВОР" за добровільною згодою матері ОСОБА_11 , де йому надавали психіатричну допомогу. Також перебував на госпіталізації в 16 відділення КНП "ВОКПЛ" ім. акад. Ющенка ВОР" з 20.02.2019 по 11.03.2019, 01.11.2019 по 19.11.2019; 04.10.2023 по 20.10.2023; 11.01.2024 по 02.02.2024 з діагнозом: «Інші розлади поведінки і емоцій (F92/8)». На момент розгляду клопотання про поміщення особи у приймальник - розподільник ОСОБА_7 перебував на лікуванні в закритому 16 відділенні КНП "ВОКПЛ" ім. акад. Ющенка ВОР", де йому надавали психіатричну допомогу за добровільною заявою матері з 07.03.2024. В даному закладі, де він був під постійним контролем лікарів, не мав змоги покидати медичний заклад без дозволу, що категорично спростовує будь-які ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, малолітнього ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , які просили задовольнити апеляційну скаргу, представника служби у справах дітей ВМР ОСОБА_9 , яка не підтримала апеляційну скаргу, прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційних вимог, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, СВ відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024020040000134 від 16.02.2024 за ознаками суспільно небезпечних діянь, що підпадають під ознаки діянь, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України, у зв'язку із чим в органу досудового розслідування виникла необхідність в продовженні застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання малолітнього у приймальнику-розподільнику для дітей стосовно ОСОБА_7 , слідчий суддя суду першої інстанції зазначив, що матеріали кримінального провадження, на які посилається прокурор у клопотанні, в повній мірі виправдовують продовження строку тримання малолітнього у приймальнику-розподільнику для дітей виключно через наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, - переховування останнього від органу досудового розслідування та суду; вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
Окрім цього, тяжкість вчиненого малолітнім ОСОБА_7 суспільно-небезпечного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення, дає підстави вважати, що перебуваючи за межами приймальника-розподільника для дітей, малолітній ОСОБА_7 може вчинити інші суспільно-небезпечні діяння, а тому дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання малолітнього ОСОБА_7 у приймальнику-розподільнику для дітей на тридцять днів.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками слідчого судді з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 499 КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру здійснюється згідно з правилами, передбаченими КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 499 КПК України за наявності достатніх підстав вважати, що особа, передбачена статтею 498 КПК України, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, вона може бути поміщена у приймальник-розподільник для дітей на строк до тридцяти днів на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої за клопотанням прокурора згідно з правилами, передбаченими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк тримання особи у приймальнику-розподільнику для дітей може бути продовжено ухвалою слідчого судді, суду ще на строк до тридцяти днів. Питання скасування чи продовження строку тримання особи у приймальнику-розподільнику для дітей вирішується в порядку, передбаченому для скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою відповідно.
В діях малолітнього ОСОБА_7 вбачаються ознаки суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діянь, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України, санкція статті за вказане діяння передбачає позбавлення волі на строк до семи років.
Причетність малолітнього ОСОБА_7 до вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки ч. 4 ст. 296 КК України підтверджується письмовими доказами, що містяться в матеріалах судового провадження.
Колегія суддів вважає, що слідчим суддею враховані положення статей 177, 178 КПК України, а також доводи сторони захисту, щодо відомостей про особу підозрюваного ОСОБА_7 , перевірені докази та надана їм відповідна правова оцінка.
Оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 тяжкого кримінального правопорушення, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливість малолітнього ОСОБА_7 переховуватись від органу досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше суспільно-небезпечне діяння.
Разом з цим, тяжкість вчиненого малолітнім ОСОБА_7 суспільно-небезпечного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення, дає підстави вважати, що перебуваючи за межами приймальника-розподільника для дітей, малолітній ОСОБА_7 може вчинити інші суспільно-небезпечні діяння, а також колегія суддів погоджується і з тим, що застосування до ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів є недоцільним.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, судом апеляційної інстанції не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі захисника доводи, колегія суддів не вбачає достатніми для скасування ухвали слідчого судді.
За таких обставин, ухвала слідчого судді постановлена обґрунтовано, належним чином мотивована, відповідає вимогам КПК України, а тому підстав для її скасування з доводів зазначених в апеляційній скарзі захисника колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах малолітнього ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 15 травня 2024 року про продовження строку поміщення малолітнього ОСОБА_7 до приймальника-розподільника для дітей ГУНП у Дніпропетровській області на 30 днів, - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4