Справа № 11-кп/824/4221/2024 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
№ 756/4760/20
Категорія КК: ч. 3 ст. 436-2 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2
05 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року, -
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 до 14 липня 2024 року.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить скасувати вказану ухвалу та ухвалити нову ухвалу, якою обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.
В обґрунтування вимог апелянт зазначає про невідповідності висновків суду фактичним обставинам провадження.
Зокрема, апелянт вказує про відсутність обґрунтованих даних, які б свідчили про наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України. Обставини, на які посилається в клопотанні прокурор, належать до подій 2019-2020 років які втратили свою актуальність. Після описаних прокурором обставин, обвинувачений приймав участь в численних судових засіданнях. Поза увагою суду залишились дані про особу апелянта, який з січня 2023 року уклав контракт добровольця територіальної оброни з Добровольчим формуванням № 42 територіальної громади міста Києва та виконував відповідні бойові завдання. Крім того, судом не враховано наявність на утриманні обвинуваченого неповнолітньої дитини, постійного місця проживання у м. Києві, що свідчить про наявність стійких соціальних зв'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України, яка набрала чинності 14.01.2021, у зв'язку з відсутністю клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали з судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги обвинуваченого, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час судового розгляду суд відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Як убачається з матеріалів з судового провадження прокурором, в ході судового розгляду, заявлено письмове клопотання про продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою. Судом заслухано думку сторін обвинувачення та захисту, вивчено матеріали судового провадження.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції дотримано вимоги кримінального процесуального закону в ході розгляду вказаного питання. Судом враховано те, що ОСОБА_6 у співучасті з ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України. Судом враховано стадію судового розгляду, та обґрунтовано визнано наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України. Крім того, судом враховано і дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення злочину проти власності, щодо нього здійснюється розгляд ряду кримінальних проваджень у різних районних судах міста Києва. Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність ризику вчинення ОСОБА_6 інших кримінальних правопорушень. Крім того, ОСОБА_6 ухилявся від явки до суду, в зв'язку з чим був оголошений у розшук, а тому існує доведений ризик подальшого ухилення обвинуваченого від явки до суду. Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про належну процесуальну поведінку, а також не врахування судом перебування в добровольчому батальйоні, на думку колегії суддів, є безпідставними. На даний час відсутні дані про зменшення або зникнення ризиків, доведених прокурором під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Підстав для зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу на домашній арешт колегія суддів також не вбачає.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року, а тому апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 407, ст. 422-1 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до14 липня 2024 року - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4