Справа № 752/3639/24
Провадження №: 1-кп/752/1536/24
12.06.2024 рокум. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024100010000098 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар"янівка, Київська область, громадянина України, працював не офційно на будівництві, розлучений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
15.06.2018 року вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
22.02.2021 року вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області за ч. 1 ст. 190 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
20.01.2022 року вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;
25.01.2024 року вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч. 4 ст.185, ст. 71 КК України на 5 років 1 місяць позбавлення волі, який ухвалою Київського апеляційного суду від 17.04.2024 року скасовано;
26.03.2024 року вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області за ч. 4 ст. 185 КК України, з врахуванням вимог ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.01.2022 року на 6 років 1 місяць позбавлення волі;
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 в режимі вкз із Київським СІЗО,
встановив:
відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 із 5 год. 30 хв. 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває. ОСОБА_3 5.01.2024 року приблизно о 14 год. 19 хв., перебуваючи в приміщенні торгової марки магазину "Єва" за адресою: м. Київ, вул. А. Заболотного, 20а, діючи умисно повторно в умовах воєнного стану помітив товар, доступ до якого був вільним, а саме: жіноча туалетна вода "Dolce&Gabbana Imperatrice Edition" 100 мл, вартістю 3039 гривень 00 копійок без ПДВ у кількості 1 шт., яку ОСОБА_3 взяв та помістив до кишені власної куртки, в яку був одягнений, після чого з викраденим вийшов з магазину, чужим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав ТОВ "Руш" (ЄДРПОУ 32007740) матеріальну шкоду на загальну суму 3039 грн. 00 коп., без урахування ПДВ.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.
Допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та підтвердив, що дійсно 5.01.2024 року приблизно о 14 год. знаходився в магазині Єва по вул. Заболотного, де взяв туалетну воду жіночу, марку та вартість її він не оспорює, поклав у кишеню своєї куртки та пішов з магазину. Воду хотів подарувати, товар не повернув. У вчиненому кається, за вчинене треба відповідати.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.
При призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення аналогічних злочинів, має постійне місце проживання та реєстрації, працював неофіційно (зі слів), на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, обставину, що пом'якшує покарання - визнання вини, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно з матеріалами справи ОСОБА_3 вчинив вказаний у вироку злочин до постановлення відносно нього останнього по часу вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.03.2024 року, яким було враховано попередній вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.01.2022 року та остаточно визначено покарання із застосуванням вимог ст. 71 КК України, тому в даному кримінальному провадженні до нього слід застосувати лише вимоги ч. 4 ст. 70 КК України та за сукупністю злочинів остаточно визначити покарання за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. За попередніми вироками ОСОБА_3 покарання не відбував, у зв"язку з цим відсутні підстави зараховувати у строк остаточно визначеного покарання відбуте покарання за попередніми вироками.
На думку суду, остаточно визначено судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових проступків і злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_3 наразі утримується під вартою на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 16.04.2024 року. Разом з цим, у зв"язку з тим, що суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_3 реального виду покарання за вчинення злочину, вказаного вище у вироку та те, що в рамках даного провадження обвинуваченому запобіжний захід не обрано, суд вважає за доцільне обрати ОСОБА_3 в рамках даного кримінального провадження запобіжний захід у виді тримання під вартою до вступу даного вироку в законну силу.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, більш суворим покаранням, остаточно призначеним вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.03.2024 року у виді 6 років 1 місяця позбавлення волі, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 6 (шести) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк остаточно визначеного покарання ОСОБА_3 обчислювати з 12.06.2024 року.
ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу обрати в рамках кримінального провадження №12024100010000098 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту проголошення з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1