Справа №367/1507/23
2/760/3212/24
22 травня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді - Букіної О.М.,
за участю секретаря - Кавун В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,-
24.02.2023 ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернулося до Ірпінського міського суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, у якій позивач просить суд:
стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» суму страхового відшкодування у розмірі 60 903 грн. 69 коп.
Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн. 00 коп. та витрати, які позивач поніс на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, позивач ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» посилається на наступне.
Так, 17.02.2021 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 , було укладено договір страхування наземного транспорту №580/21-Т/К/01, згідно з яким ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу - автомобіля «Land Rover», державний номерний знак НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
04.03.2021 в м. Києві на просп. Перемоги, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mercedes» д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Land Rover», д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .
Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм автомобіля «Mercedes» д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва по справі № 759/6550/21.
Внаслідок даної ДТП транспортному засобу марки автомобіля «Land Rover», д/н НОМЕР_1 , були спричинені механічні пошкодження, а його власнику завданий матеріальний збиток, розмір якого відповідно до Звіту № 13588 від 18.03.2021 про оцінку колісного транспортного засобу, складеного СОД ОСОБА_3 , складає 194 159 грн. 71 коп.
Відповідно до умов договору страхування № 580/21-Т/К/01 від 17.02.2021 року, розрахунку суми страхового відшкодування, Страхового Акту № 006.00464321-1 від 19.03.2021 року, рахунку № ПАсС від 12.03.2021, наданого ТОВ «ВІДІ-ПАУЕР», ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» сплатило страхове відшкодування у розмірі 190 903,69 грн.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Mercedes» д/н НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ЕР 40491304, виданого АТ СК «АРКС».
АТ СК «АРКС» в добровільному порядку відшкодувало позивачу збитки на суму 130 000 грн. 00 коп. в межах ліміту страхової відповідальності по даному полісу, що підтверджується платіжним дорученням.
Позивач зазначає, що з метою досудового відшкодування збитків ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернулось до ОСОБА_1 з Претензією № 240521-1349/р від 24.05.2021 року. Проте, станом на день звернення до суду з позовом, відповідачем кошти відшкодовані не були.
Таким чином, невідшкодованою частиною збитку залишається сума у розмірі 60 903 грн. 69 коп. з розрахунку: 190 903,69 грн. (сума страхового відшкодування) - 130 000 грн. (сума часткового відшкодування в межах ліміту АТ «СК «АРКС») = 60 903,69 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, як відшкодування суми сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.
Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області від 30.03.2023 року, матеріали справи № 367/1507/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, - передано на розгляд за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
Матеріали справи № 367/1507/23 надійшли до Солом'янського районного суду м. Києва 15.05.2023 року.
19.05.2023 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді ОСОБА_4
29.05.2023 до суду надійшла інформаційна довідка за 3 93836633 про задеклароване/зареєстроване місце проживання відповідача, відповідно до якої за відомостями з Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської РДА, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 09.11.2004 р. по теперішній час.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від 30.05.2023 року, прийнято справу до провадження Солом'янського районного суду м. Києва, відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, та вирішено розгляд справи здійснювати у відкритому судовому засіданні без повідомлення (виклику) учасників справи.
Визначено відповідачу/ам/ строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивачу роз'яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
Відповідачем копію ухвали суду від 30.05.2023 та копію позовної заяви з додатками не було отримано.
Вказані документи направлялися відповідачу за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Конверт з копією ухвали про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками з пропозицією надати відзив на позов, який направлявся відповідачу за адресою місця реєстрації, повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Станом на день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
Розпорядженням керівника апарату суду Щерби А. від 08.04.2024 №944 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 367/1507/23, провадження № 2/760/3212/24, у зв'язку з неможливістю продовжувати розгляд справи суддею ОСОБА_4, у зв'язку з її звільненням у відставку, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 19.03.2024 № 797/0/15-24.
08.04.2024 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 09.04.2024 року, призначено цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Представник позивача ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи позивача було повідомлено належним чином. 26.04.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, відповідно до якого представник ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Поштова кореспонденція (ухвала про відкриття провадження та копія позовної заяви з додатками, а також судова повістка, що направлялися за адресою місця реєстрації відповідача, поверталися до суду неврученими з відміткою «Укрпошти» про причини повернення - «за закінченням терміну зберігання/адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
У постановах від 14.08.2020 від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний Суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Судом враховується рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011, згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві), яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Таким чином, суд вважає повідомлення відповідача про розгляд даної справи належним.
Так, у встановлений судом строк відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було.
Жодних заяв, клопотань, пояснень з приводу позовних вимог або заперечень на позовні вимоги в будь-якій іншій формі від відповідача ОСОБА_1 на адресу Солом'янського районного суду міста Києва не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити позицію останього щодо предмету спору.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, вирішив провести заочний розгляд справи.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, приходить до наступного висновку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що 17.02.2021 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 , було укладено договір страхування наземного транспорту №580/21-Т/К/01, згідно з яким ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу - автомобіля «Land Rover», державний номерний знак НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2021 в м. Києві на просп. Перемоги, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mercedes» д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Land Rover», д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .
Так, ОСОБА_1 04.03.2021 року приблизно о 12.30 год. в м. Києві по просп. Перемоги, керуючи автомобілем «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_2 , при виїзді з прилеглої території не надав переваги в русі автомобілю «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого здійснив зіткнення з даним автомобілем, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Своїми діями відповідач ОСОБА_1 порушив пункт 10.2 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, що передбачене ст. 124 КпАП України.
Відповідно до частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 05 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 20-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Внаслідок даної ДТП транспортному засобу марки автомобіля «Land Rover», д/н НОМЕР_1 , були спричинені механічні пошкодження, а його власнику завданий матеріальний збиток.
04.03.2021 до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернувся власник пошкодженого автомобіля «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу.
Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 13588 від 18.03.2021, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 194 159,71 грн.
Відповідно до умов договору страхування № 580/21-Т/К/01 від 17.02.2021 року, розрахунку суми страхового відшкодування, Страхового Акту № 006.00464321-1 від 19.03.2021 року, рахунку № ПАсС від 12.03.2021, наданого ТОВ «ВІДІ-ПАУЕР», ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» сплатило страхове відшкодування у розмірі 190 903,69 грн., що підтверджується даними платіжного доручення № 14813208 від 19.03.2021 року.
Згідно з ст.ст. 979, 981 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
Частиною першою статті 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Mercedes» д/н НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ЕР 40491304, виданого АТ СК «АРКС».
АТ СК «АРКС» у добровільному порядку відшкодувало ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» збитки на суму 130 000 грн. 00 коп. в межах ліміту страхової відповідальності по даному полісу, що підтверджується платіжним дорученням від 12.04.2021.
За змістом ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Ст. 1194 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Щодо застосування в даному спорі ст. 1194 ЦК України варто звернути увагу на позицію Верховного Суду викладену у Постанові від 22.04.2021 року по справі №759/7787/18. в якій зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного ьчош {роботодавця) різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.Відповідно п. 4. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Mercedes» д/н НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована АТ СК «АРКС» (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ЕР 40491304), останнє сплатило в межах ліміту страхової відповідальності, суму у розмірі 130 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 12.04.2021. Таким чином, невиплаченою залишається частина у розмірі 60 903,69 грн. з розрахунку: 190 903,69 грн. (сума страхового відшкодування) - 130 000 грн. (сума часткового відшкодування в межах ліміту АТ «СК «АРКС») = 60 903,69 грн.
Таким чином, позивач набув права регресної вимоги до відповідача.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування розрахунку страхового відшкодування, наданого позивачем.
При цьому, вбачається, що з метою досудового відшкодування збитків ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» зверталось до ОСОБА_1 з Претензією № 240521-1349/р від 24.05.2021 року.
Разом з тим, відповідач не вчинив будь-яких дій по відшкодуванню позивачу шкоди в порядку регресу.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак з винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача сума сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 60 903,69 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 481,00 грн судового збору за подання позову.
Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат, зокрема: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В постанові Верховного Суду від 01.04.2020 (справа № 640/4013/17-ц) зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
При розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Згідно пункту 25 постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 зауважено, що: «Судова колегія зазначає, що КАС України (та відповідно, ЦПК України) у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.»
В якості документів, що підтверджують розмір витрат та їх надання представником позивача до суду подано: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 462 від 02.02.2004 р.; Акт виконаних робіт №006.00464321 до Договору про надання правової допомоги № 280921 від 28.09.2021 року, складений 12.01.2022 року; копію рахунку № 006.00464321 від 12.01.2022 року; копію платіжного доручення № 2445946 від 14.01.2022 року про сплату 5 000,00 грн.
Згідно Акту виконаних робіт №006.00464321 до Договору про надання правової допомоги № 280921 від 28.09.2021 року, складеного 12.01.2022 року, вбачається, що відповідно до Договору про надання правової допомоги № 280921 від 28.09.2021 р. Адвокат надав, а Довіритель (ПрАТ «СК «Арсенал Страхування») прийняв юридичні (правничу допомогу) послуги, а саме:
- визначення підсудності розгляду позовної заяви, вивчення та правовий аналіз матеріалів справи, аналіз правового конфлікту, надання правової інформації: вартість однієї години - 1000 грн., кількість годин - 2;
- аналіз діючого законодавства з питань відшкодування шкоди в порядку суброгації, заподіяної в результаті ДТП, вивчення законодавства, що підлягає застосуванню, підбір та аналіз судової практики Верховного Суду стосовно розгляду спорів подібного характеру, зустріч з довірителем та визначення стратегії захисту його інтересів під час розгляду справи в суді: вартість однієї години - 1000 грн., кількість годин - 1;
- підготовка позовної заяви та формування пакету документів за позовом ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 : вартість однієї години - 1000 грн., кількість годин - 2 (п. 1 Акту).
Вартість послуг Адвоката за цим Актом та відповідно до розрахунку складає: 5000,00 грн. (п. 4 Акту).
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01)).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
А тому, враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням ціни позову, співмірності складності справи із наданими адвокатом послугами, витраченого представником часу, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн., оскільки вони є обгрунтованими та підтвердженими належними доказами, пропорційними до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.
Керуючись Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України, ст.ст. 12, 76-82, 133. 137, 141, 258, 259, 274-278, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: невідомий, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (код ЄДРПОУ 33908322, адреса: м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154) суму сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 60 903,69 гривень
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: невідомий, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (код ЄДРПОУ 33908322, адреса: м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154) суму сплаченого судового збору у розмірі 2 481,00 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 гривень.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12.06.2024.
Суддя О.М. Букіна