Справа №760/18766/19
2/760/5347/24
27 травня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді - Букіної О.М.,
за участю секретаря - Кавун В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» до ОСОБА_1 про визнання договору страхування недійсним,-
27.06.2019 ПрАТ «СК «Альфа Страхування» звернулося до Солом'янського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій позивач просить суд:
визнати недійсним договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/2047444 від 14.11.2014, укладений між позивачем та відповідачем.
Також просить вирішити питання щодо розподілу понесених судових витрат.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору страхування недійсним та таким, що не підлягає виконанню, позивач ПрАТ «СК «Альфа Страхування» посилається на наступне.
Так, 14.11.2014 між ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ОСОБА_1 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/2047444. Відповідно до вказаного договору забезпеченим транспортним засобом є BMW X6, номерний знак НОМЕР_1 .
01.12.2014 сталася дорожньо-транспортна пригода між вказаним транспортним засобом, яким керував громадянин ОСОБА_2 , та транспортним засобом «Опель Комбі» номерний знак НОМЕР_2 , який було пошкоджено внаслідок вказаної ДТП. Оскільки в діях ОСОБА_2 було встановлено причинно-наслідковий зв'язок із завданням шкоди, то у позивача виник обов'язок відшкодувати зазначену шкоду. Однак, позивач не погоджується з таким твердженням, оскільки вважає, що вказаний вище Договір страхування на момент настання вказаної події був недійсним, що пояснюється наступним.
Так, 06.03.2017 Апеляційним судом Львівської області по цивільній справі № 463/3851/15 було ухвалено рішення, яким було встановлено ряд фактів по дорожньо-транспортній події від 01.12.2014. Такими фактами є:
- власником автомобіля марки «BMW X6» є ОСОБА_3 ,
- такої особи як ОСОБА_4 не існує, підпис в довіреності проставлений невстановленою особою…а тому встановлено, що ОСОБА_4 не є власником автомобіля «BMW X6» (реєстраційний номер - НОМЕР_1 ), у нього не було волевиявлення та необхідного обсягу прав на видачу довіреності на розпорядження автомобілем марки «BMW X6» (реєстраційний номер - НОМЕР_1 ).
Суд встановив, що згідно відповідей із підрозділів УДАІ ГУМВС України в Київській області. Дані щодо реєстрації вказаного автомобіля було несанкціоновано внесено до бази даних, в зв'язку з чим реєстрацію буде анульовано, а по даному факту проведено службове розслідування. Вищевказаний автомобіль у ВРЕВ ДАІ з обслуговування м. Бориспіль та Бориспільського району не реєструвався, номерні знаки НОМЕР_1 , 30.06.2005 р. було видано у ВРЕВ ДАІ з обслуговування м. Бориспіль та Бориспільського району, на автомобіль «Рено Лагуна», який 24.03.2009 р. знято з обліку, а номерні знаки НОМЕР_1 здані до ВРЕВ ДАІ з обслуговування м. Бориспіль та Бориспільського району та знищені згідно акту знищення від 24.03.2009 р.
Рішенням суду від 06.03.2017 по цивільній справі № 463/3851/15, визнано довіреність №210 від 16.03.2013, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перевертуном Олександром Юрійовичем, на довірених осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_5 недійсною з моменту її нотаріального посвідчення.
ПрАТ «СК «Альфа Страхування» посилається на те, що відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищезазначені факти, які встановлені та підтверджені рішенням Апеляційного суду Львівської області № 463/3851/15 від 06.03.2017, позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_1 не могла укладати договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АЕ/2047444, оскільки законний власник транспортного засобу, ОСОБА_3 , таких повноважень їй не надавав, а Договір було укладено на підставі недійсної довіреності.
Враховуючи вищевикладені обставини та зважаючи на ту підставу, що волевиявлення справжнього власника автомобіля «BMW X6», номерний знак НОМЕР_1 , для укладення договору страхування не було, посилаючись на вимоги ст.ст. 202-215, 998 ЦК України, позивач просить позов задовольнити.
01.07.2019 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
16.08.2019 до суду надійшла довідка, зареєстрована за Вхід. № 70291, відповідно до якої за відомостями Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 27.08.2019, відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» до ОСОБА_1 про визнання договору страхування недійсним та таким, що не підлягає виконанню.
Визначено відповідачу/ам/ строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивачу роз'яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
Відповідачем копію ухвали суду від 27.08.2019 та копію позовної заяви з додатками було отримано 01.11.2019, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Станом на день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористалася, відзив на позов не подала.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20.12.2019, призначено справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Представник позивача ПрАТ «СК «Альфа Страхування» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи позивача було повідомлено належним чином, про прични неявки суд не повідомив, будь-яких заяв/клопотань, додаткових пояснень від позивача до суду не надійшло.
Відповідач відзив на позов не подала, в судове засідання жодного разу не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила. Поштова кореспонденція (судова повістка, що направлялася за місцем реєстрації відповідача, повернувсяся до суду неврученим з відміткою «Укрпошти» про причини повернення - «за закінченням терміну зберігання/адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, суд вважає повідомлення відповідача про розгляд даної справи належним.
У встановлений судом строк відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на вказані обставини та приписи процесуального закону, з урахуванням положень ст. 223 ЦПК України, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що 14.11.2014 сторонами було укладено договір (поліс) № АЕ/2047444 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно Полісу № АЕ/2047444 від 14.11.2014, забезпечений транспортний засіб BMW X6 , номерний знак НОМЕР_1 .
Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого становить:
- за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю - 100 000,00 грн.;
- за шкоду, заподіяну майну - 50 000,00 грн.;
розмір франшизи - 0 грн.
Строк дії Поліса з 00.00 год. 18.11.2014 до 17.11.2015 включно.
Поліс було укладено та підписано Страхувальником - гр. ОСОБА_1 , яка діяла на підставі довіреності, виданої гр. ОСОБА_4 , посвідченої 16.08.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перевертун О.Ю.
Зі змісту вищевказаної довіреності вбачається, що 16 серпня 2013 р. ОСОБА_4 надав довіреність гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_5 бути його представником у відповідних органах Державтоінспекції, Міністерстві транспорту, нотаріальних конторах, на митниці або в будь-яких інших установах, підприємствах та організаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування з усіх без винятку питань, пов'язаних з експлуатацією та відчуження, належного йому на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , виданого Бориспільским РЕВ при УДАІ ГУ МВС України у Київській обл., 26.03.2009 року, автомобіль марки BMW, модель Х6, 2009 року випуску, кузов/шасі № НОМЕР_4 , тип ТЗ легковий універсал, реєстраційний державний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).
Згідно зі статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 983 ЦК України договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно ст. 5 цього Закону страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору
Порядок укладення і початок дії договору страхування визначено у статті 18 Закону України "Про страхування", відповідно до якої для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.
Як вбачається з матеріалів справи, в період дії договору страхування, 01.12.2014 року о 00.15 год. на АДРЕСА_2 , відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу - автомобіля марки «BMW X6», 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова/шасі НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Opel Combo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в ході якої застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження передньої центральної частини, передньої правої частини, передньої лівої частини. Оскільки в діях ОСОБА_2 було встановлено причинно-наслідковий зв'язок із завданням шкоди, то у Страховика (ПрАТ «СК «Альфа Страхування») виник обов'язок відшкодувати зазначену шкоду.
Разом з тим, ПрАТ «СК «Альфа Страхування» не погоджується з обов'язком відшкодувати зазначену шкоду, оскільки вважає, що вказаний вище Договір страхування на момент настання страхової події (ДТП, яка мала місце 01.12.2014 року) був недійсним.
Так, вбачається, що 06.03.2017 Апеляційним судом Львівської області по цивільній справі №463/3851/15 було ухвалено рішення, яким встановлено ряд фактів по дорожньо-транспортній події від 01.12.2014 року.
Зокрема, колегією суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області встановлено наступне:
"Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 26.03.2009 р., виданого Бориспільським РЕВ при УДАІ ГУ МВС України у Київській області, власником вищевказаного транспортного засобу є ОСОБА_4 , який 16 серпня 2013 р. надав довіреність ОСОБА_1 та ОСОБА_5 бути його представниками, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перевертуном Олександром Юрійовичем.
Сторонами не заперечувалось, що ПрАТ «СК «АЛЬФА СРАХУВАННЯ» про настання страхового випадку було повідомлено телефонним зв'язком, а потім письмово громадянином ОСОБА_2 , який керував вищевказаним транспортним засобом, що підтверджується відповідною заявою.
В матеріалах справи відсутні відомості про звернення із відповідною заявою ОСОБА_1
Предмет договору страхування, а саме автомобіль марки BMW Х6 (реєстраційний номер - НОМЕР_1 ), н.з. НОМЕР_5 , VIN - НОМЕР_4 , згідно облікових даних «Розшук» МВС України, перебуває в розшуку Пустомитівським РВ ГУ МВС України у Львівській області.
Листом Пустомитівського РВ ГУ МВС України у Львівській області (вих. №5486 від 26.05.2015 року) ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» було повідомлено, що 26.12.2012 року біля м. Львова двоє невідомих осіб із застосуванням насильства до ОСОБА_3 , незаконно заволоділи транспортним засобом марки BMW Х6 (реєстраційний номер - НОМЕР_1 ), країна реєстрації - Іспанія. Автомобіль з 2012 року знаходиться у розшуку. Однак, відповідно до даних інформаційної системи ДАІ - автомобіль марки BMW Х6 (реєстраційний номер - НОМЕР_1 ), н.з. НОМЕР_5 , VIN - НОМЕР_4 зареєстровано Бориспільським ВРЕВ під час якого присвоєно номерний знак НОМЕР_1 , на громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_6 , дата операції 26.03.2009 року, дата надходження даних 31.03.2013 року, свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . В ході проведення подальших слідчих (розшукових) дій було встановлено, що особи на прізвище ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_6 - насправді не існує, а вказаний паспорт видано на інше прізвище. Згідно відповідей із підрозділів УДАІ ГУМВС України в Київській області, дані щодо реєстрації вказаного автомобіля було не санкціоновано внесено до бази даних, в зв'язку з чим реєстрацію буде анульовано, а по даному факту проведено службове розслідування. Вищевказаний автомобіль у ВРЕВ ДАІ з обслуговування м. Бориспіль та Бориспільського району не реєструвався, номерні знаки НОМЕР_1 , 30.06.2005 року було видано у ВРЕВ ДАІ з обслуговування м. Бориспіль та Бориспільського району, на автомобіль «Рено Лагуна», який 24.03.2009 року знято з обліку, а номерні знаки НОМЕР_1 здані до ВРЕВ ДАІ з обслуговування м. Бориспіль та Бориспільського району та знищені згідно акту знищення від 24.03.2009 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Довіреність за своєю суттю є правочином, оскільки спрямована на встановлення, зміну чи припинення прав та обов'язків, тому на неї поширюються загальні положення про правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Така дія повинна бути правомірною, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійсним. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
У ст. 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Згідно із ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
16 серпня 2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перевертуном О.Ю. за реєстровим №210 зареєстровано довіреність на ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на право розпорядження автомобілем марки BMW Х6 (реєстраційний номер - НОМЕР_1 ).
Оскільки такої особи, як ОСОБА_4 не існує, підпис в довіреності проставлений невстановленою особою, а тому приватним нотаріусом Перевертуном О.Ю. не було встановлено особу ОСОБА_4 , який звернувся за оформленням довіреності.
Враховуючи наведені обставини справи та положення ч.1, 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України колегія суддів прийшла до висновку, що довіреність від №210 від 16.08.2013 року, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перевертуном Олександром Юрійовичем, на довірених осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , необхідно визнати недійсною.
Більше того, встановлено що ОСОБА_4 не є власником автомобіля марки BMW Х6 (реєстраційний номер - НОМЕР_1 ), у нього не було волевиявлення та необхідного обсягу прав на видачу довіреності на розпорядження автомобіля марки BMW Х6 (реєстраційний номер - НОМЕР_1 )".
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 06.03.2017 за результатами розгляду справи №463/3851/15, - визнано довіреність №210 від 16.08.2013 року, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перевертуном Олександром Юрійовичем, на довірених осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не дійсною з моменту її нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду з захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в тому числі визнання правочину недійсним.
Ч. 1 ст. 202 ЦК України - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо права та обов'язками наділені обидві сторони договору. Стаття 236 ЦК України передбачає, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ст. 215 ЦК України).
Згідно з частиною першоюстатті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
За приписами частин першої та четвертоїстатті 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 998 ЦК України Договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено судом, 14.11.2014 сторонами було укладено договір (поліс) № АЕ/2047444 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно Полісу № АЕ/2047444 від 14.11.2014, забезпечений транспортний засіб BMW X6 , номерний знак НОМЕР_1 .
Поліс було укладено та підписано Страхувальником - гр. ОСОБА_1 , яка діяла на підставі довіреності, виданої гр. ОСОБА_4 , посвідченої 16.08.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перевертун О.Ю.
При цьому, рішенням Апеляційного суду Львівської області від 06.03.2017 за результатами розгляду справи № 463/3851/15, - визнано довіреність №210 від 16.08.2013, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перевертуном Олександром Юрійовичем, на довірених осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не дійсною з моменту її нотаріального посвідчення.
Враховуючи вищезазначені факти, які встановлені та підтверджені рішенням Апеляційного суду Львівської області № 463/3851/15 від 06.03.2017, відповідач ОСОБА_1 не могла укладати договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АЕ/2047444, оскільки законний власник транспортного засобу, гр. ОСОБА_3 , таких повноважень їй не надавав, а Договір було укладено на підставі недійсної довіреності.
В ході судового розгляду справи відповідачем не спростовано належними засобами доказування обґрунтованості пред'явлених позовних вимог, не подано відзиву на позов.
Згідно ч. 1 ст. 998 ЦК України, ст. 29 Закону України «Про страхування» договір страхування визнається недійсним і не підлягає виконанню також у разі якщо його укладено після страхового випадку.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та зважаючи на ту підставу, що волевиявлення справжнього власника автомобіля «BMW X6», номерний знак НОМЕР_1 , для укладення договору страхування не було, зважаючи на вимоги ст.ст. 202-215, 998 ЦК України, суд приходить до висновку, що договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/2047444 від 14.11.2014, укладений між ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ОСОБА_1 слід визнати недійсним.
Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.
З урахуванням задоволення позову та на підставі статті 141 ЦПК України, стягненню з відповідача підлягає судовий збір в сумі 1 921,00 гривень.
Керуючись Законом України «Про страхування», ст.ст. 11, 16, 202, 203, 215, 237, 244, 979, 983, 998 ЦК України, ст.ст. 12, 76-82, 141, 258, 259, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» до ОСОБА_1 про визнання договору страхування недійсним, задовольнити.
Визнати договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/2047444 від 14.11.2014 року, укладений між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування» та ОСОБА_1 , недійсним з моменту його укладення.
Стягнути з ОСОБА_1 (ПНОКПП: НОМЕР_7 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (код ЄДРПОУ: 30968986, адреса: м. Київ, вул. Рибальська, 22) судовий збір у розмірі 1 921,00 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12.06.2024.
Суддя О.М. Букіна