Справа №:755/8820/24
Провадження №: 1-кс/755/2078/24
"07" червня 2024 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , подане в межах кримінального провадження №12023100040002177 від 16 червня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки РФ, громадянки України, непрацевлаштованої, із вищою освітою, заміжньої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
Слідчий слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .
Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.
Так, органом досудового розслідування встановлено, що в невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, спосіб та місці, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , повторно придбав невстановлену кількість психотропної речовини амфетамін, яку почали зберігати з метою збуту.
В подальшому, 05.06.2024 року близько 19 год. 05 хв. працівниками СБУ та співробітниками поліції, були затримані ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за підозрою у зберіганні психотропної речовини з метою збуту. В подальшому, у ході проведення особистого обшуку, в період часу з 20 год. 59 хв. по 21 год. 20 хв. затриманого ОСОБА_7 було вилучено 6 зіп-пакетів з порошкоподібною речовиною білого кольору, один з яких в своєму складі міститься психотропну речовину - амфетамін масою 8,619 г, що у великих розмірах, яку ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ № 589 від 03.06.2009 року незаконно придбали та зберігали при собі з метою збуту.
Амфетамін, згідно з Списком № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 06.05.2000 № 770 є психотропні речовини, обіг яких заборонено.
Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу до підозрюваної, органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що вказує на наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 2 п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, що свідчить про те, що вона може: переховуватись від органів досудового розслідування або суду, адже усвідомлює можливе покарання у вигляді позбавлення волі, тому може вчинити спроби уникнути кримінальної відповідальності таким чином; знищити, сховати чи спотворити речі і документи, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; чинити незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, тих, що були залучені в якості понятих при проведенні обшуків, а також спеціалістів, яким доручено проведення судових експертиз, призначених у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема перешкоджати встановленню осіб інших фігурантів кримінального правопорушення; вчинити нове кримінальне правопорушення, оскільки не має офіційного джерела прибутку, що і стало передумовою вчинення цього кримінального правопорушення.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, звернув увагу суду, що підозрювана хворіє, та є інвалідом ІІІ групи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, чоловік підозрюваної є інвалідом ІІ групи, на підтвердження чого долучив до матеріалів клопотання письмові докази. У зв 'язку з чим просив відмовити у задоволенні клопотання.
Підозрювана ОСОБА_5 свою причетність до вчинення правопорушення не визнала. Підтримала думку захисника , просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Заслухавши доводи прокурора, з'ясувавши думку захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебуває кримінальне провадження № 12023100040002177, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 червня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
05 червня 2024 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
06 червня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру, ОСОБА_5 умисно вчинила дії, передбачені ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини в великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.
В даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваної ОСОБА_5 із вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, а саме - протоколами проведених слідчих дій: протоколами допиту свідків, протоколами негласних слідчих розшукових дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, протоколом про результати контролю за вчиненням злочину, протоколами огляду місця події, висновками судових експертів, протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України; протоколом особистого обшуку в порядку ст. 208 КПК України; протоколом огляду речових доказів; іншими доказами у їх сукупності.
Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя вважає, що наявність фактів та інформації, на які посилаються органи досудового розслідування та які містяться в матеріалах справи, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 може бути причетна до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінують.
З урахуванням зазначеного, посилання органу досудового розслідування на наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, заслуговують на увагу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що передбачає покарання у виді позбавлення волі до 10 років із конфіскацією майна. При цьому, підозрювана непрацевлаштована, не має стійких соціальних зв'язків, тому може безперешкодно змінити місце проживання з метою здійснення спроб уникнення покарання у такий спосіб.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеними ризики знищення, ховання чи спотворення речей та документів, що можуть бути використані для встановлення обставин кримінального правопорушення, та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на те, що органом досудового розслідування наразі не встановлено усіх фігурантів даного кримінального правопорушення та ймовірно відшукано не усі докази його вчинення, що може спонукати ОСОБА_5 та інших причетних до цього злочину осіб до вчинення дій, що обумовлюються зазначеними ризиками.
Також слідчий суддя погоджується із доводами прокурора про те, що підозрювана може незаконно впливати на свідків та експертів у кримінальному провадженні з метою схиляння свідків до надання неправдивих показань, з огляду на обставини розслідуваного злочину, а експертів з метою дачі ними неправдивих висновків, оскільки, як вбачається із матеріалів клопотання не всі експеризи проведені.
Поряд з цим, слідчим суддею не отримано даних про те, що підозрювана ОСОБА_5 за станом свого здоров'я не може утримуватись в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, згідно з положеннями ч. 2 ст. 183 КПК України до підозрюваної ОСОБА_5 можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки вона передбачає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Стороною захисту були надані докази, як на підставу для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу, зокрема, свідоцтва про народження дітей 2007 року та 2012 року, що підтверджує факт наявності у підозрюваної на утриманні неповнолітніх дітей.
Також, було надано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААБ № 445907, де зазначено, що ОСОБА_5 є інвалідом третьої групи, та інвалідність встановлена на строк до 01 березня 2022 року, проте, а ні стороною захисту, а ні підозрюваною не надано доказів того, що було пройдено черговий переогляд, та така інвалідність продовжена. Так само, згідно наданої довідки до акта медико-соціальної експертної комісії серія 12 ААВ № 313306, встановлено, що ОСОБА_8 , є інвалідом другої групи, інвалідність встановлена на строк до 01 лютого 2024 року, проте доказів того, що було пройдено черговий переогляд, та така інвалідність продовжена, суду не надано.
Разом з тим, суд приймає до уваги надану стороною захисту характеристику, складену головою правління КБК «Весна» від 06.06.2024 року, згідно якої ОСОБА_5 характеризується позитивно.
Враховуючи наведене та аналізуючи доводи сторони захисту, та надані письмові докази, суд не вбачає можливості застосування до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
При цьому, враховуючи тяжкість та обставини кримінальних правопорушень, майновий та сімейний стан особи, а саме - відсутність місця роботи, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які вказують на те, що існує велика ймовірність того, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжити кримінальні правопорушення, слідчий суддя вважає за належне визначити заставу відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, що відповідно становить 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн., яка в достатній мірі гарантує виконання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на неї обов'язків.
При цьому, при визначенні розміру застави, слідчий суддя зважує не лише на обсяг повідомленої підозри та можливість настання тяжких наслідків для конкретної особи, однак і виходить з тих позицій Європейського Суду, відповідно до яких визначення суми коштів, яку повинна надати особа, виходячи лише з можливих розмірів збитків, не відповідає статті 5 § 3 Європейської Конвенції. Застава повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, іншими ознаками, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися.
Окрім цього, обираючи ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану відповідні обов'язки, згідно положень ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 208, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 03 серпня 2024 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, визначених КПК України, - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, що відповідно становить 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн., у разі внесення якої вона підлягає звільненню з-під варти.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва та надати документ, що це підтверджує, до ДУ "Київський слідчий ізолятор".
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві;
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО: 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;
р/р UA128201720355259002001012089.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі її звільнення з-під варти внаслідок внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави визначити до 06 серпня 2024 року, але не більше строків досудового розслідування.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваної, обвинуваченої та її явки за викликом.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_9