Справа №:755/7468/24
Провадження №: 2/755/4941/24
"04" червня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі
головуючого - судді - Хромової О.О.
при секретарі - Мартюк К.О.
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши в підготовчому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Глухенького Сергія Олександровича, про прийняття зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,
В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
22 травня 2024 року (вхід. від 24 травня 2024 року № 29692) представник відповідача
ОСОБА_3 - адвокат Глухенький С.О., подав зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.
У судовому засіданні 04 червня 2024 року представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Глухенький С.О., просив поновити відповідачеві строк для подачі зустрічного позову. Вказав, що поштове відправлення з позовною заявою та додатками отримано лише 08 травня 2024 року, що підтверджується інформацією за трекінговим номером такого відправлення. Зустрічну позовну заяву було подано протягом п'ятнадцятиденного строку з моменту отримання позовної заяви. При цьому, позивач не перевірив відомості про наявність електронного кабінету у відповідача та не надіслав позовну заяву з додатками через систему «Електронний суд». У зв'язку із вказаним просив поновити відповідачеві строк для подачі зустрічного позову та прийняти до провадження.
Представник позивача ОСОБА_4 - адвокат Кебкало Т.М., заперечувала проти прийняття зустрічного позову у зв'язку із пропуском процесуального строку для його подачі. Позивачем дотримано вимоги щодо направлення позовної заяви на поштову адресу відповідача у зв'язку із відсутністю відомостей про наявність електронного кабінету відповідача. Вказала, що ухвалу про відкриття провадження відповідач мав отримати до електронного кабінету ще 02 травня 2024 року, тому строк для подачі зустрічного позову слід відраховувати від дати такої ухвали. Вважає, що причини пропуску строку є неповажними, тому просить відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку та прийняття зустрічного позову.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши виконання вимог статей 175, 177 ЦПК України, судом встановлено таке.
Пунктом 3 частини другої статті 49 ЦПК України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до частин першої-третьої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою, позивач просить поновити строк на подання зустрічної позовної заяви, як такий, що пропущений з поважних, незалежних від нього причин та зазначених в зустрічному позові.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 123 Цивільного процесуального кодексу України).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 через систему «Електронний суд» звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя
29 квітня 2024 року (вхід. від 30 квітня 2024 року № 24671). Позовну заяву з доданими до неї документами направлено відповідачеві засобами поштового зв'язку, квитанція № 1148275.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, встановлено процесуальні строки.
Згідно із довідкою про доставку електронного документу від 03 травня 2024 року, що міститься в матеріалах справи, ухвалу про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету ОСОБА_3 03 травня 2024 року.
До поштового відділення за адресою місця проживання відповідача позовну заяву з додатками доставлено до відділення 07 травня 2024 року.
Відповідно до інформації із сервісу перевірки статусу відправлення оператора поштового зв'язку, що доступна в мережі інтернет за адресою: https://send.e-post.com.ua/check-order, поштове відправлення за номером № 1148275, вручено особисто ОСОБА_5 09 травня 2024 року.
22 травня 2024 року представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Глухенький С.О., через систему «Електронний суд» подав зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, у прохальній частині якої міститься клопотання про продовження строку для подачі зустрічного позову.
Клопотання про продовження строку обґрунтовано тим, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 року відкрито провадження у справі. Матеріали позовної заяви надійшли відповідачеві 07 травня 2024 року. В системі «Електронний суд» відповідач не мав доступу до позовної заяви з доданими до неї документами. Тому позивач не мав змоги подати зустрічну позовну заяву у встановлений судом строк.
Відповідно до статті 120 ЦПК України строки в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Відповідно до частини першої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Строк для подачі відзиву, тобто і для подання зустрічного позову, встановлюється судом, а не законом, що визначає частина перша статті 191 ЦПК України.
Як уже зазначалося раніше, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва відповідачеві встановлено п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву, який розпочинається з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Вказано, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Ухвалу про відкриття провадження у справі ОСОБА_3 отримав 03 травня 2024 року до електронного кабінету. Тобто, строк для подачі зустрічного позову тривав до 18 травня 2024 року включно. Оскільки 18 травня 2024 року є вихідним днем - субота, останнім днем для вчинення відповідної процесуальної дії було 20 травня 2024 року.
Зустрічний позов подано через систему електронний суд 22 травня 2024 року, тобто з пропуском процесуального строку, встановленого судом.
Вирішуючи питання про прийняття зустрічного позову суд враховує, що матеріали позовної заяви з додатками відповідач ОСОБА_3 отримав пізніше від дати отримання ухвали про відкриття провадження у справі, 09 травня 2024 року, пропуск процесуального строку є незначним
- 2 календарних дні.
При цьому, проаналізувавши позов, що перебуває в провадженні суду та подану зустрічну позовну заяву, суд приходить до висновку, що дані позови є взаємопов'язаними, поєднаними спільним предметом спору, оскільки спірні правовідносини виникли на підставі одного і того ж правочину.
Таким чином, спільний розгляд первісного та зустрічного позову є доцільним, оскільки від прийнятого рішення за зустрічним позовом прямо чи опосередковано залежить вирішення первісного позову.
За змістом частини четвертої статті 193 ЦПК України у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Згідно із частиною першою статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей
175 і 177 цього Кодексу.
Подана зустрічна позовна заява відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, розглядати обидва позови в одному провадженні є доцільним, а тому суд вважає, що зустрічний позов повинен бути прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом, об'єднавши зустрічний позов із первісним позовом у справі № 755/7468/24 в одне провадження та призначити його розгляд у підготовчому судовому засіданні.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги доводи викладені представником відповідача в заяві про поновлення строку для подання зустрічного позову, з метою недопущення порушення процесуальних прав сторін справи, суд вважає за можливе поновити строк на подання відповідачем зустрічного позову та прийняти його до провадження.
Керуючись статтями 49, 126, 127, 178, 193, 194, 260, 353 ЦПК України, суд,
Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Глухенького Сергія Олександровича, про поновлення строку на подачу зустрічного позову, - задовольнити.
Поновити строк для подачі зустрічного позову в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Глухенького Сергія Олександровича, про прийняття зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, - задовольнити.
Прийняти зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та об'єднати в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
Розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Протягом п'ятнадцяти днів відповідач за зустрічним позовом має право надіслати відзив на зустрічну позовну заяву і всі письмові та електронні докази, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення іншим учасникам копії відзиву та доданих до нього документів.
Позивач за зустрічним позовом до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, направити їх відповідачу та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Відповідач за зустрічним позовом до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити їх іншим учасникам справи та суду з підтвердженням такого направлення.
У разі ненадання учасниками розгляду заяви по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.О. Хромова