ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
19 листопада 2009 року 16:35 № 13/603
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Федоровій О.В. вирішив адміністративну справу
за позовом Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Головне контрольно-ревізійне управління України
про визнання нечинною вимоги від 02.10.2008р. №0514/1560
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Уточнені позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку Позивача, Відповідачем при проведенні ревізії було порушено ряд приписів Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»(далі -Закон про ДКРС) та Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550 (далі -Постанова КМУ № 550).
Також вважає, що Відповідачем було порушено норми Законну України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні», Закону України «Про відпустки», Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», постановах Кабінету Міністрів України від 09.03.1995 р. № 163, від 31.08.1996 р. № 1024, наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.02.08р. № 100.
Крім того, вказує на пропущення Відповідачем строку пред'явлення вимоги, передбаченого п. 46 Порядку № 550.
Відповідач у письмовому запереченні повідомив, що проти позову заперечує. Вказує на правомірність проведення ревізії та дотримання вимог положень Закону про ДКРС, Постанови КМУ № 550.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Головним контрольно-ревізійним управлінням України на підставі звернення президента ДП «НАЕК «Енергоатом» від 08.07.08 р. № 8492 та направлення від 22.07.08 року № 1182, було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»за період з 01.01.2008 року по 01.07.2008 рік.
За результатами ревізії складено акт від 18.08.2008 року № 05-21/73 (далі -акт ревізії). В ході ревізії виявлено ряд порушень, зокрема, отримання доходу від безліцензійної діяльності на загальну суму 16750,0 тис. грн., заниження доходів на суму 262243,92 грн. в регістрах бухгалтерського обліку, завищення вартості послуг з обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду на загальну суму 16350,44 грн., не була нарахована та виплачена заробітна плата за роботу у святкові та вихідні дні, заниження кредиторської заборгованості в сумі 27,1 тис. грн., завищення розміру загально виробничих витрат на загальну суму 1023,90 тис. грн.
На підставі акту ревізії було направлено Позивачу лист від 02.10.2008 року № 0514/1560, де зазначено, що Відповідач зобов'язує ДП «НАЕК «Енергоатом»усунути недоліки, виявлені ревізією.
Позивач не погодився з покладеними на нього зобов'язаннями, викладеними у вказаному листі, та звернувся до суду за захистом своїх прав.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідження, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі -підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Приписи ст. 2 Закону про ДКРС визначають, що одним із видів державного фінансового контролю є інспектування, яке здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Згідно положень п. 7 ст. 10 вказаного Закону, ГоловКРУ має право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Як було встановлено, Відповідач направив Позивачу лист від 02.10.2008р. № 0514/1560, де зобов'язав (саме зобов'язав) останнього виконати певні дії. Суд вважає, що за своїм характером вказаний лист не є вимогою, у розумінні ст. ст. Закону про ДКРС, та не носить обов'язкового характеру.
Оскільки п. 7 ст. 10 Закону про ДКРС закріплює право ГоловКРУ пред'являти саме вимоги -то, на думку суду, даний лист носить лише рекомендаційний характер.
Крім того, як вбачається з акту № 05-21/73 від 18.08.08 р. ревізія проводилась на підставі звернення президента ДП «Енергоатом»…
Пунктом 5 Постанови № 550 передбачено, що планові ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку. Позапланові ревізії -за наявності підстав, визначених законом.
Статтею 11 Закону про ДКРС передбачено, що плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: підконтрольною установою подано у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної контрольно-ревізійної служби під час проведення планової чи позапланової виїзної ревізії, в якій міститься вимога про повне або часткове скасування результатів відповідної ревізії; у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної контрольно-ревізійної служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; проводиться реорганізація (ліквідація) підконтрольної установи; у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, державної податкової служби, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державної контрольно-ревізійної служби; у разі, коли вищестоящий орган державної контрольно-ревізійної служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної контрольно-ревізійної служби здійснив перевірку актів ревізії, складених нижчестоящим органом державної контрольно-ревізійної служби, та виявив їх невідповідність вимогам законів. Позапланова виїзна ревізія в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної контрольно-ревізійної служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної контрольно-ревізійної служби, які проводили планову або позапланову виїзну ревізію зазначеної підконтрольної установи, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу на квартал.
Оскільки у Відповідача не виникло законних підстав проводити ні планову ні позапланову ревізію, виставлене зобов'язання, яке оформлене листом від 02.10.2008 року № 0514/1560, не можна вважати реалізацією ГоловКРУ повноважень, передбачених п. 7 ст. 10 Закону про ДКРС щодо виставлення вимоги. Враховуючи це, суд вважає, що таке зобов'язання не породжує обов'язків та не порушує прав Позивача. Беручи до уваги, що лист Відповідача від 02.10.2008 року № 0514/1560 із зобов'язанням не порушує прав позивача, то у задоволенні позову належить відмовити.
Приписом ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що вимоги Позивача є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя А. Степанюк
судді А. Літвінова
А. Мазур
Повний текст постанови виготовлено 15.12.2009 р.