ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
26 серпня 2009 року 09:40 № 13/618
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу
за адміністративним позовом ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків
про визнання недійсними рішень від 28.03.2008р. № 0000184020 та № 0000204020 про застосування штрафних (фінансових) санкцій
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позовні вимоги Позивача обґрунтовані тим, що, Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.03.2008р. № 0000184020 та № 0000204020 відповідно до яких за порушення термінів декларування валютних цінностей нараховано 2 380,00 грн. та за порушення порядку розрахунків в іноземній валюті 1 301,46 грн., зазначає, що процедура встановлена Законом № 2181 не підлягає застосуванню, а штрафні (фінансові) санкції нараховані неправомірно.
В письмовому запереченні на позов Відповідач повідомив, що проти позову заперечує, та зазначає, що Позивач порушив вимоги ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994р. № 185/94-ВР, а саме: термін розрахунків в іноземній валюті по експортному контракту за період з 01.01.2006р. по 30.09.2007р. та ст. 9 Декрету КМ України від 19.02.1993р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», а саме: порушення порядку та строків декларування по експортному контракту за період з 01.01.2006р. по 30.09.2007р.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, оцінивши письмові пояснення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Закрите акціонерне товариство «Індустріальні та дистрибуційні системи»зареєстроване Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 08.04.1996р. Присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 24364528.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 30.09.2007р.
За результатами перевірки складено акт № 514/40-20/24364528 від 17.03.2008р.
Не погоджуючись з результатами перевірки викладеними в акті Позивач подав заперечення до Відповідача.
У відповіді на заперечення Відповідач вказує на відповідність висновків викладених в акті нормам чинного законодавства.
На підставі акту перевірки Відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.03.2008р. №0000184020 за порушення термінів декларування валютних цінностей у сумі 2 380,00 грн. та № 0000204020 від 28.03.2008р. за порушення порядку розрахунків в іноземній валюті у сумі 1 301,46 грн.
Зазначені штрафні (фінансові) санкції, як вказує Відповідач, застосовані за порушення ст. 9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»№ 15-93 від 19.02.1993 р., а саме: підприємством не задекларовано прострочену дебіторську заборгованість в сумі 333,40 доларів США за експортним контрактом, укладеним з фірмою «Реt Рассаgіng», яка виникла ще в 2000 році та була списана як безнадійна.
Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями Позивач неодноразово оскаржував їх до органів Державної податкової служби України. Проте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, Позивач просить суд визнати не дійсними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.03.2008р. №0000184020 за порушення термінів декларування валютних цінностей у сумі 2 380,00 грн. та № 0000204020 від 28.03.2008р. за порушення порядку розрахунків в іноземній валюті у сумі 1 301,46 грн.
Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.
Із змісту акту перевірки вбачається, що нарахування Позивачу штрафних санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 2380,00 грн. складається із одного епізоду по експортному контракту № 146-00-Ц від 01.07.2000р. в сумі 1525,00 дол. США (виписка обслуговуючого банку від 21.01.2005). Дебіторська заборгованість в сумі 333,40 дол. США.
Штрафні санкції, що були застосовані до Позивача, де передбачається, що за своїм характером є адміністративно-господарськими санкціями, як їх визначено в ст. 238 ГКУ за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Частина 2 ст. 238 Господарського кодексу України визначає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
За загальним принципами регулювання правовідносин при притягненні до відповідальності за правопорушення застосовуються строки давності.
Відповідно до ст. 250 ГКУ, який вже діяв на момент складання Акта перевірки, «адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом». Таким чином, відповідно до вказаної норми Відповідач обмежений часовими рамками з питань застосування штрафних санкцій.
Про порушення з боку Позивача податковим органам стало відомо із інформації викладеної в акті перевірки № 375/1620/24364528 від 15.06.2006 р.
З огляду на вищенаведене та з урахуванням положень ст. 250 ГКУ штрафні санкції за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (експортний контракт із фірмою «Реt Рассаgіng»можливо було застосовувати протягом шести місяців від дати складання вищезазначеного акту (15.06.2006 р.), тобто до 15.12.2006р. Оскаржуване Рішення прийняте 28.03.2008 р., тобто вже після закінчення строку, встановленого законом для застосування штрафних санкцій.
Як усно у судовому засіданні зазначив представник Відповідача порушення мало місце у період 1998 -2000р. при цьому документальних доказів не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведене вище свідчить, що Відповідач застосував до Позивача штрафні санкції поза межами часових рамок, встановлених законом, чим порушив вимоги ст. 250 ГК та ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Приписом ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що Відповідачем не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.03.2008р. №0000184020 за порушення термінів декларування валютних цінностей у сумі 2 380,00 грн. та № 0000204020 від 28.03.2008р. за порушення порядку розрахунків в іноземній валюті у сумі 1 301,46 грн.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення від 28.03.2008р. № 0000184020 та № 0000204020 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 19.10.2009р.