ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
21 вересня 2009 року 11:10 № 2а-4432/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу
за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-лізингове підприємство «Украгропостач»
до товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Профресурсопостач-МП»
про зобов'язання ТОВ «Профресурсопостач-МП»повернути грошові кошти, одержані за договором № 05/12/08 від 05.12.08 р. у розмірі 940 230,00 грн. ТОВ «ВЛП «Украгропостач»
про стягнення з ТОВ «ВЛП «Украгропостач»до державного бюджету коштів, одержаних за договором № 05/12/08 від 05.12.08 р. у розмірі 940 230,00 грн.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позовні вимоги Позивача обґрунтовані тим, що, на його думку, укладений між ТОВ «Виробничо-лізингове підприємство «Украгропостач» (надалі -Відповідач 1) та ТОВ фірми «Профресурсопостач-МП» (надалі -Відповідач 2) договір купівлі-продажу №05/12/08 від 05.12.2008 р. є недійсним у відповідності до вимог ст. 207 Господарського Кодексу України та до нього необхідно застосувати наслідки, що передбачені ст. 208 ГК України.
Відповідачі своїми процесуальними правами не скористались, повноважних представників у засідання суду не направили. Отримання відправлених на їх юридичну адресу ухвали про відкриття провадження у справі, повісток із зазначенням про дату, час та місце судового розгляду не забезпечили, а тому справа розглядається за наявними у ній доказами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, суд -
Державною податковою інспекцією в Печерському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість. При цьому було виявлено та зафіксовано в акті перевірки, що між відповідачами було укладено договір купівлі - продажу №05/12/08 від 05.12.2008р. щодо купівлі-продажу техніки. Особою, яка підписала договір від імені ТОВ "Виробничо-лізінгове підприємство" Украгропостач" є Омельченко М.П, а посадовою особою ТОВ "Профресурспостач-МП", яка підписала договір є ОСОБА_2
Згідно п. 1 п п. 1.1 (Предмет договору) Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити Продукцію в номенклатурі, кількості і за цінами відповідно до специфікації №1, що є невід'ємною частиною Договору.
Як вбачається із матеріалів справи на виконання умов зазначеного договору ТОВ "Профресурспостач-МП" за видатковою накладною №1225 від 05 грудня 2008 року відпустило ТОВ "Виробничо-лізінгове підприємство" Украгропостач" два трактора Т-170, що були у використанні. За актом приймання-передачі товару до договору №05/12/08 від 05 грудня 2008 року вказані трактори продавець передав покупцеві та було виписано податкову накладну № 1225 від 05.12.08р. на суму 940 230,00 грн.
Відповідно до інформації отриманої відділом УПМ ДПА в Київській області прийнято пояснення у директора ТОВ «Профресурспостач - МП» гр. ОСОБА_2, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, в якому громадянин ОСОБА_2 пояснив, що жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Профресурспостач - МП»не має. В лютому 2008 року він втратив паспорт. Про те, що він є директором на підприємстві ТОВ «Профресурспостач - МП»дізнався від співробітників податкової міліції.
Таким чином, в акті зроблено висновок, що господарські зобов'язання за договором, укладеними між ТОВ «Профресурспостач - МП »та ТОВ «Виробничо-лізінгове підприємство «Украгропостач»не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором, а також встановлено порушення: пп.. 7.2.3 п. 7.2, пп.. 7.4.1, пп.7.4.5., п.7.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п.18 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997 року № 165 зареєстрованого в Мін'юсті України 23.Об.97р. №233/2037 та Товариством завищено податковий кредит та відповідно занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ: за грудень 2008р. на суму ПДВ 156 705,00 грн., на підставі отриманих податкових накладних, від постачальника ТОВ «Профресурспостач -МП»(код за ЄДРПОУ 35755779), які складені з порушенням встановленого Порядку заповнення податкової накладної.
На думку Позивача спірне зобов'язання укладено лише для того, щоб отримати з бюджету відшкодування ПДВ а спірне господарське зобов'язання, вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.
Враховуючи викладене, Позивач просить суд застосувати до Відповідачів наслідки, передбачені ст. 208 ГК України та зобов'язати ТОВ «Профресурсопостач-МП»повернути грошові кошти, одержані за договором № 05/12/08 від 05.12.08 р. у розмірі 940 230,00 грн. ТОВ «ВЛП «Украгропостач»та стягнути із останнього до державного бюджету кошти, одержані за договором № 05/12/08 від 05.12.08 р. у розмірі 940 230,00 грн.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст.215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.
Стаття 203 ЦК України зазначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Статтею 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути, на вимогу відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним.
Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Оцінюючі подані Позивачем документи, судом враховується,, що позивач не надав суду належних доказів наявності у відповідача -1 наміру який завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Крім іншого, умовою застосування наслідків визнання господарського зобов'язання недійсним є одержання стороною договору майна або коштів.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач -1 отримав за договором продукцію. При цьому позивач не навів правових підстав стягнення із відповідача -1 до Державного бюджету України коштів, тоді, як зазначалось вище, останній отримав за договором трактори, тобто - майно. Доказів того, що ТОВ «ВЛП «Украгропостач»перерахував ТОВ «Профресурсопостач-МП»кошти -позивач суду не надав.
З огляду на викладене безпідставні також вимоги позивача щодо зобов'язання ТОВ «Профресурсопостач-МП»повернути грошові кошти, одержані за договором № 05/12/08 від 05.12.08 р. у розмірі 940 230,00 грн. ТОВ «ВЛП «Украгропостач».
Приписом ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене позовні вимоги, з наведених позивачем підстав, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк