ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
21 вересня 2009 року 12:00 № 2а-4431/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу
за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
до товариства з обмеженою відповідальністю «Діант»
до товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Будмеханізація СВ»
про зобов'язання ТОВ «Буд механізація СВ»повернути грошові кошти, одержані за договором № 03 від 30.05.07 р. у розмірі 3 698966,40 грн. ТОВ «Діант»;
про стягнення з ТОВ «Діант»до державного бюджету кошти, одержані за договором № 03 від 30.05.07 р. вчиненим з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства у зв'язку з його нікчемністю у розмірі 3 698966,40 грн.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позовні вимоги Позивача обґрунтовані тим, що, на його думку, укладений між товариства з обмеженою відповідальністю «Діант»(надалі -Відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Будмеханізація СВ»(надалі -Відповідач 2) договір № 03 від 30.05.07 р. є недійсним у відповідності до вимог ст. 207 Господарського Кодексу України та до нього необхідно застосувати наслідки, що передбачені ст. 208 ГК України.
Відповідачі своїми процесуальними правами не скористались, повноважних представників у засідання суду не направили. Отримання відправлених на їх юридичну адресу ухвали про відкриття провадження у справі, повісток із зазначенням про дату, час та місце судового розгляду не забезпечили, а тому справа розглядається за наявними у ній доказами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, суд -
Державною податковою інспекцією в Печерському районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Діант». У результаті перевірки позивачем було встановлено, що між ТОВ "Діант" (Генпідрядник) та ТОВ "Будмеханізація СВ" (Субпідрядник) було укладено договір підряду № 03 від 30.05.2007р. щодо виконання робіт по ремонту, утепленню та оздобленню фасадів наданих підрядником. Особою, яка підписала договір від імені ТОВ "Будмеханізація СВ" є ОСОБА_1, а посадовою особою ТОВ "Діант", яка підписала договір є ОСОБА_2
Згідно п.1 п. п.1.1 (предмет договору) Субпідрядник бере на себе зобов'язання виконувати власними та залученими силами і засобами роботи по ремонту, утепленню та оздобленню фасадів наданих Підрядником.
Згідно п.1 п. п 1.2 Договірна ціна робіт, доручених Субпідряднику для виконання, визначається за фактично виконаний об'єм робіт на підставі акту по формі КБ-2.
На виконання умов зазначеного договору, ТОВ "Будмеханізація СВ" товариству "Діант" було виписано податкові накладні.
Відповідно декларацій, поданих до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ТОВ «Будмеханізація-СВ»не виплачувало заробітну плату співробітникам, відповідно строки 04.3 декларацій з податку на прибуток за період з 01.01.2007 по 30.09.2008 року витрати на оплату праці становлять 0 грн.
Згідно отриманої інформації з форми 1 - ДФ ОСОБА_1 ніколи не отримував доходи на ТОВ «Будмеханізація-СВ».
Звітність з податку на прибуток та податку на додану вартість подана до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва за період з 2007 по III квартали 2008 року підписана від імені директора ТОВ «Будмеханізація-СВ»ОСОБА_1, але підписи вказані у податковій звітності, за твердженням позивача, мають не ідентичний характер.
Податкові накладні підписані ОСОБА_1 також мають різні підписи, що підтверджує їх не ідентичність.
Фактично згідно податкової звітності у ТОВ «Будмеханізація-СВ»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.
Таким чином, в акті зроблено висновок, що господарські зобов'язання за договором, укладеними між відповідачами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором.
На думку Позивача спірне зобов'язання укладено лише для того, щоб занизити об'єкт оподаткування та не платити податки, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Враховуючи викладене, Позивач просить суд застосувати до Відповідачів наслідки, передбачені ст. 208 ГК України та зобов'язати ТОВ «Будмеханізація СВ»повернути грошові кошти, одержані за договором № 03 від 30.05.07 р. у розмірі 3 698966,40 грн. ТОВ «Діант»та стягнути з останнього до державного бюджету кошти, одержані за договором № 03 від 30.05.07 р. у розмірі 3 698 966,40 грн.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст.215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.
Стаття 203 ЦК України зазначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Статтею 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути, на вимогу відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним.
Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Оцінюючі подані Позивачем документи, судом враховується,, що позивач не надав суду належних доказів наявності у відповідача -1 наміру який завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Крім іншого, умовою застосування наслідків визнання господарського зобов'язання недійсним є одержання стороною договору майна або коштів.
Як вбачається із матеріалів справи, з жовтня 2007 року по липень 2008 року сторони договору № 03 від 30.05.07 р. складали акти приймання виконаних робіт та акти приймання-передачі матеріалів. Також готувались довідки про вартість виконаних робіт. У позовній заяві позивач вказує, за товариством «Діант»на виконання умов договору товариству «Будмеханізація-СВ» перераховувались грошові кошти. Проте у матеріалах справи підтверджень цьому немає та позивач не надав суду таких доказів.
З огляду на викладене безпідставні також вимоги позивача щодо зобов'язання ТОВ «Будмеханізація-СВ »повернути грошові кошти, одержані за договором №03 від 30.05.07 р. у розмірі 3 698966,40 грн. ТОВ «Діант».
Приписом ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене позовні вимоги, з наведених позивачем підстав, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк