ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
23 вересня 2009 року 16:25 № 2а-4143/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу
за адміністративним позовом підприємства з іноземним капіталом ПІК «Джіммі Інтернешнл Трейдінг Компані»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 01.12.08 року №0009602310/0 на загальну суму 73 560,00 грн.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що Відповідачем було порушено порядок проведення невиїзної позапланової перевірки, зокрема пп. 7.7.5 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі -Закон про ПДВ). Вказує, що рішення Відповідача від 01.12.2008 року про зменшення сум бюджетного відшкодування по деклараціям за липень-жовтень 2005 року є неправомірним.
Зазначає про відсутність порушень пп. 7.2.4 та 7.4.5 ст. 7, а також п.1.8 ст. 1 Закону про ПДВ.
Звертає увагу суду на невідповідність сум, строків та дат, які застосовуються Відповідачем при складанні акту перевірки № 624/23-10/24365226 від 01.12.08 року.
Відповідач у письмовому запереченні на позов повідомив, що проти позову заперечує. Зазначає, що дотримався порядку проведення позапланової перевірки, визначеного Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.08.2005 року № 350.
Звертає увагу суду на порушення Позивачем приписів пп. 7.4.1. п. 7.4, пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Державною податкової інспекцією у Печерському районі м. Києва (далі - Відповідач) було проведено невиїзну позапланову перевірку Підприємства з іноземним капіталом «Джіммі Інтернешнл Трейдінг Компані»(далі - Позивач) у період з 27.11.2008 року по 01.12.2008 року на підставі посвідчення серії УКМ № 126998 від 11.12.2002 року. Дану перевірку було проведено з метою визначення достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 37383,00 грн. за серпень 2005 року, у сумі 187591,00 грн. за вересень 2005 року, у сумі 92321,00 грн. за січень 2006 року на розрахунковий рахунок, що виникли за рахунок від'ємних значень з ПДВ, що декларувались відповідно у липні 2005 року, вересні 2005 року, грудні 2005 року.
За результатами проведеної позапланової перевірки Відповідачем складено акт від 01.12.2008 року № 624/23-10/24365226. На підставі даного акту винесене та направлене Позивачу податкове-повідомлення-рішення від 01.12.2008 року № 0009602310/0 (далі -податкове повідомлення-рішення) про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 73560,00 грн.
Позивачем податкове повідомлення-рішення оскаржене у скарзі від 12.12.08 року №48. Відповідачем у задоволенні скарги було відмовлено, про що останнім прийнято рішення від 11.02.2009 року № 8336/10/25011.
Не погоджуючись з рішенням Відповідача, викладеним у податковому повідомленні-рішенні, Позивач звернувся до суду.
Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(далі -Закон про ДПС) «органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків)».
Зі змісту наведеної вище норми Закону про ДПС випливає, що органи державної податкової служби мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки в межах компетенції та в порядку, встановлених саме законами України.
Приписи п. 7.7.5. Закону про ПДВ визначають, що «протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування».
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем було проведено невиїзну позапланову перевірку у 2008 році податкових декларацій, що були отримані останнім у липні, вересні та грудні 2005 року. Таким чином, строк, наданий Законом для проведення невиїзної перевірки, Відповідачем пропущено.
Згідно положень абзацу 1 пункту 2 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади» державну реєстрацію нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади здійснює Міністерство юстиції України. Приписами ч.1 ст. 4 Закону про ДПС визначено, що Державна податкова адміністрація України (далі -ДПА України) є центральним органом виконавчої влади.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач проводив перевірку в період з 27.11.2008 по 01.12.2008 рр. на підставі Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005 року № 350.
Згідно пп. г п. 4.4.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»«податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами. Податкове роз'яснення не має сили нормативно-правового акта».
Судом враховується, що Державною податковою адміністрацією України до Міністерства юстиції України було направлено лист від 29.07.09 року № 9062/5/23-2016 щодо відсутності необхідності скасування наказу ДПА України від 18.08.2005 року № 350. У відповідь Мін'юст України в листі від 17.08.2009 року зобов'язав ДПА України скасувати наказ від 18.08.2005 року № 350 як такий, що містить нові правові норми і є нечинним без державної реєстрації у Міністерстві юстиції України у встановленому законом порядку.
Таким чином, з вищенаведеного випливає, що Методичні рекомендації, затверджені наказом ДПА України від 18.08.2005 року № 350, фактично носять характер нормативного акту. Перевірка, яка була проведена на підставі нечинного нормативного акту, є такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Отже, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва не набула права проводити перевірку.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Судом враховуються твердження Позивача, викладені у позовній заяві.
Приписом ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи все вищевикладене, суд прийшов до висновку, позов необхідно задовольнити.
Стаття 94 КАС України передбачає, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №0009602310/0 від 01.12.08 року.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства з іноземним капіталом ПІК «Джеммі Інтернешнл Трейдінг Компані»3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 16.11.2009 року