ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
10 серпня 2009 року 15:20 № 2а-4041/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В. розглянувши справу
за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальності «Оболонь-4»
до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва
про визнання не законним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.05.09 р. №0000602380/0
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку Позивача, Відповідачем було неправомірно донараховано та збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2 125 385,00 грн. за порушення п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі по тексту Закон ОПП) та відповідно незаконно застосовані штрафні фінансові санкції в сумі 2 125 385,00 грн. згідно з пунктом «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та п.п. 17.1.3, п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями (далі по тексту Закон України № 2181-ІІІ).
Позивач вважає, що ним було правомірно віднесено до валових витрат суму 8 501 538,48 грн., так як угоди укладені між ТОВ «Оболонь-4»та ТОВ «Житлобудкомлект М»повністю відповідають загальним вимогам додержання яких необхідне для чинності правочину. Також Позивач звертає увагу суду на те, що Відповідачем в акті від 04.06.2008 р. №80/23-6704/31993154 зафіксовано, що в ході перевірки отримано матеріали від ТОВ «Житлопобуткомплект М», які підтверджують сплату податків при здійсненні господарських взаємовідносин з ТОВ «Оболонь-4»за період з 01.01.2007 р. по 23.12.2007 р. та порушень не встановлено.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву. Просить в позові відмовити посилаючись на незаконність та необґрунтованість позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті Окружний адміністративний суд м. Києва -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оболонь-4»зареєстроване Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 23.04.2002 року та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 31993154, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Видами діяльності за КВЕД згідно довідки № 13117 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є: оптова торгівля не державних організацій, крім споживчої кооперації; виробництво безалкогольних напоїв; пивоварна промисловість; посередницькі послуги при купівлі-продажі товарів народного споживання; зовнішня торгівля не державних організацій.
Державною податковою адміністрацією у Подільському районі м. Києва 27.04.2009 року було проведено не виїзну документальну перевірку ТОВ «Оболонь»з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток проведення взаєморозрахунків з ТОВ «Житлобуткомплект М»за період 01.04.2007 р. по 30.09.2007 р. За результатами перевірки складено акт від 27.04.2009 р. №74/23-811/31993154 в якому було зафіксовано, що: «договір на поставку товару №01-1 від 04.04.2007 року та додаткова угода №1 від 11.05.2007 року до договору №01-1 від 04.04.2007 року, укладені між ТОВ «Оболонь-4»та ТОВ «Житлобуткомплект М»на поставку цукру-піску не спричиняють реального настання правових наслідків, виходячи із наступного. Згідно вироку Деснянського районного суду м. Києва від 05.11.2008 р. по справі №1-900/2008 р. встановлено, що підсудний ОСОБА_1 умисно діючи, з корисливих спонукань з метою прикриття не законної діяльності, не маючи на меті займатись підприємницькою діяльністю, на пропозицію не встановлених досудовим слідством осіб, за грошову винагороду, шляхом реєстрації, створив юридичні особи з ознаками фіктивного підприємництва ТОВ «Джетта»(код ЄДРПОУ 34431442) та ТОВ «Житлопобуткомплект М»(код ЄДРПОУ 34343833) та визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України і призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 4 років 1 місяця».
Також в акті перевірки Відповідачем зазначено, що згідно висновку експерта НДЕКЦ ГУ МВСУ в м. Києві від 27.02.2009 р. №93 підписи від імені ОСОБА_1 в договорі №01-1 від 04.04.2007 року та додатковій угоді №1 від 11.05.2007 року до договору №01-1 від 04.04.2007 року виконано не ОСОБА_1.
Відповідачем в акті перевірки було зафіксовано порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону ОПП, тобто заниження податку на прибуток за 9 місяців 2007 р. на загальну суму 2 125 385,00 грн. у тому числі по періодах: ІІ квартал 2007 р. на 1 357 268,00 грн. та ІІІ квартал 2007 р. на 768 117,00 грн.
На підставі висновків вказаного акту Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 12.05.09 р. №0000602380/0 та визначено податкове зобов'язання на суму 4 250 770, 00 грн.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та пояснення по справі, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Згідно п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону ОПП суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону ОПП встановлено, що до валових витрат підприємства не відносяться виплати винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.
Позивачем було укладений договір №01-1 від 04.04.2007 року з ТОВ «Житлопобуткомплект М»на поставку цукру. На виконання умов договору №01-1 від 04.04.2007 року та рахунків-фактур Позивачем було придбано товар у ТОВ «Житлопобуткомплект М», що підтверджується видатковими накладними, на загальну суму 8 501 538,48 грн. та повністю виконано зобов'язання по даному договору, що підтверджується залізничними накладними, податковими накладними на поставку цукру та випискою по рахунках ТОВ «Оболонь-4»за період з 10.04.2007 р. по 30.09.2007 р. про сплату поставленого цукру.
Судом не береться до уваги твердження Відповідача про те, що договір укладений Позивачем є нікчемним так як даний договір підписаний не уповноваженою особою, оскільки схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні). У такому випадку відсутність належних повноважень представника на укладення угоди не є підставою для визнання такої угоди не дійсною.
На основі вищевикладеного суд приходить до висновку, що сама по собі навіть не сплата податку на прибуток продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на валові витрати покупця. Податкові органи не можуть нараховувати податок на прибуток та накладати штрафні санкції на покупця при не сплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.
Також судом встановлено, що в акті перевірки від 04.06.2008 р. №80/23-6704/31993154 про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Оболонь-4»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. складеного Відповідачем зазначено, що на підставі Наказу ДПА України №350 від 18.08.2005 р. були надісланні запити основним постачальникам про надання інформації щодо взаєморозрахунків з ТОВ «Оболонь-4»за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р., в тому числі ТОВ «Житлопобуткомплект М». В ході даної перевірки Відповідачем було отримано матеріали від ТОВ «Житлопобуткомплект М», що підтверджують сплату податків при здійсненні господарських взаємовідносин з ТОВ «Оболонь-4»за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. та не було встановлено порушень по взаєморозрахунках з ТОВ «Оболонь-4».
Крім іншого ст. 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суд вважає, що Позивачем було правомірно віднесено до валових витрат суму 8 501 538,48 грн. на підставі видаткових накладних.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення Відповідача від 12.05.09 р. №0000602380/0 щодо нарахувань 2 125 385,00 грн. основного платежу та 2 125385,00 грн. штрафних санкцій.
Стаття 94 КАС України передбачає, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва №0000602380/0 від 12.05.2009 р.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Оболонь-4»3 грн. 40 коп. судових витрат.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 28.08.2009 р.