ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
16 вересня 2009 року 15:10 № 2а-3845/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В. розглянувши справу
за адміністративним позовом Військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «1 Управління начальника робіт»
до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 25 липня 2008 року № 0007911503/0
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що податкове повідомлення -рішення № 0007911503/0 від 25 липня 2008 року є протиправним. Не погоджується з зобов'язанням сплатити штраф у розмірі 20% на суму 48 365,87 грн. Вважає, що він не порушив граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю несільськогосподарського призначення, що вноситься юридичними особами.
Відповідач у письмовому запереченні на позов повідомив, що проти позову заперечує. Вважає позовні вимоги безпідставними та зазначає, що Позивач порушив вимоги п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (надалі -Закон № 2181).
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Збройні Сили України складаються: з військових об'єднань; з'єднань; частин; підрозділів; військових установ; навчальних закладів. Позивач відноситься до вказаних підрозділів і дислокується у м. Києві по вул. Бориспільській, 12-а, на території військового містечка № 227.
Відповідно до рішення виконкому Київської міської Ради трудящих від 09.08.1948р. № 17с земельну ділянку вищевказаного військового містечка передано у довгострокове користування Міністерству оборони.
Як вказує Відповідач, 25.07.2008р. ним була проведена перевірка своєчасності подання платіжних доручень Державним підприємством Міністерства оборони України «1 Управління начальника робіт»до установ банку по сплаті земельного податку.
В ході перевірки Відповідачем було виявлено, що нахований 30.12.2002р податок на землю за грудень 2002 року Позивач сплатив 31.01.2003р., чим, на думку Відповідача, затримав його сплату на 31 день. Такі дії Позивача порушують вимоги п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181, в якому передбачено, що строк сплати узгодженої суми земельного податку протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбачено п.п.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону, для подання податкової декларації. Зазначене порушення зафіксоване в акті перевірки № 3066 від 25.07.2008р. на підстав якого у відповідності до п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 за затримку на 31 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 241 829,35 грн. Позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % від вказаної суми у розмірі 48 365,87 грн. що відображено у податковому повідомленні -рішенні № 0007911503/0 від 25 липня 2008 року.
Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням Позивач оскаржив його до суду.
Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
В преамбулі Закону № 2181 вказано, що він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідач при прийнятті рішень по застосуванні штрафних -фінансових санкцій керувався п.п.15.2.1 п.15.2 ст. 15 Закону № 2181 де передбачені граничні строки стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні протягом 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.
Відповідно до ст. 17 вказаного Закону, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, то зобов'язаний сплатити штраф при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.
Разом із тим, згідно ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції, якою є 20 % нарахованого Відповідачем штрафу, можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Судом встановлено, що несвоєчасна оплата податку на землю за грудень 2002 року була допущена в 2003 році, а Відповідач склав акт 25.07.08 р. та виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення 25.07.08 р. Отже він пропустив строк для можливого застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 250 ГК України.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що Відповідач не правомірно застосував норми Закону № 2181, так як Позивач діяв саме в адміністративно -господарській площині.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як зазначено в ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій, щодо винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а отже позовні вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України «1 Управління начальника робіт»є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 25 липня 2008 року № 0007911503/0.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 16.10.09 р.