ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
28 жовтня 2009 року 09:55 № 2а-2568/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г.
при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу
за адміністративним позовом Київського міського центру зайнятості
до ОСОБА_1
про стягнення коштів у сумі 5928,25 грн.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Відповідачем, при поданні заяви про надання останньому статусу безробітного, була зазначена неправдива інформація щодо статусу фізичної особи-підприємця. Звертає увагу суду на приписи ст. 1, 2 Закону України «Про зайнятість населення», ст. ст. 7, 16, 22, 23, 31, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 25.05.1998 року.
Вважає, що у Відповідача не має права на отримання статусу безробітного, виплати матеріальної допомоги по безробіттю та отримання інших платних послуг. Вказує, що Відповідач неправомірно скористався матеріальною допомогою за навчання на курсах в Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості України у розмірі 5928,25 грн.
Відповідач письмового заперечення проти позову до суду не надав, своїм процесуальним правом не скористався, до суду не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ОСОБА_1 (далі -Відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_1, був зареєстрований у Дарницькому районному центрі зайнятості (далі -Дарницький РЦЗ) 04.07.2008 року, згідно персональної картки №026301504070841783.
Наказом Дарницького РЦЗ №6813/133 від 11.07.2008 року на підставі ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»(далі -Закон про зайнятість) та ст. ст. 22,23,31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття»(далі -Закон про державне страхування).
Відповідачу було надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 11.07.2008 року по 05.07.2009 року.
11.08.08 року Відповідачем подано заяву з проханням направити його на курси до Інституту підготовки кадрів. Було укладено договір від 20.08.2008 року № 507 про направлення ОСОБА_1 на підвищення кваліфікації за програмою «Основи підприємницької діяльності».
З 26.08.2008р. по 15.09.2008р. Відповідач навчався на курсах по вивченню основ підприємницької діяльності.
Після закінчення курсів Відповідач виявив бажання займатися підприємницькою діяльністю -«Організація туристичної агенції»та отримати для цих цілей одноразову допомогу по безробіттю.
При наданні необхідних довідок з'ясувалося, що Відповідач під час перебування на обліку в Дарницькому РЦЗ зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в Козелецькій районній державній адміністрації Чернігівської області як фізична особа-підприємець.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідач (ІНН НОМЕР_1) зареєстрований 18.11.2005 року як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно наказу № 9697/190 від 01.10.2008 року виданого Дарницьким РЦЗ Відповідач був знятий з обліку у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мав місце під час одержання допомоги по безробіттю.
Згідно, довідки Дарницького районного центру зайнятості сума всіх витрат за навчання Відповідача на курсах в Інституті підготовки кадрів становить 5928 грн.25 коп.
Повідомлення про необхідність повернення коштів було направлено 24.01.2009 року за №114 та отримано Відповідачем 02.02.2009 року.
Як зазначає Позивач, в добровільному порядку гр. ОСОБА_1 відмовився повернути незаконно отримані кошти.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»(далі -Закон про зайнятість) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Приписи п. б ч. 3 ст. 1 вказаного Закону визначають, що до зайнятого населення відносяться громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи, зокрема, підприємців.
В статті 4, 25 Закону про зайнятість передбачено, що лише безробітні громадяни мають право на безоплатне навчання і виплату матеріальної допомоги.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»видами забезпечення є Допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.
Таким чином, Відповідач не мав права на отримання матеріальної допомоги, безоплатне навчання, оскільки зареєстрований в установленому законом порядку як фізична особа-підприємець.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Отже, як зазначає Позивач, під час реєстрації в центрі зайнятості та наданні статусу безробітного ОСОБА_1 приховав факт того, що він є приватним підприємцем, а тому виплата допомоги по безробіттю отримана обманним шляхом.
Судом враховується, що Відповідачем не було подано доказів сплати Позивачу незаконно отриманих коштів виплаченої йому матеріальної допомоги за навчання в Інституті підготовки кадрів у сумі 5928,25 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з Відповідача коштів -виплаченої матеріальної допомоги в сумі 5928 грн.25 коп.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат Позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з Відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості (м. Київ, вул. Жилянська, 47-6, р/р 37179301900001 в Управлінні Державного казначейства м. Києва, МФО 820019, код 03491091, одержувач: Київський міський центр зайнятості) кошти у сумі 5928,25 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять вісім гривень 25 коп.).
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 17.11.2009 року