ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
07 жовтня 2009 року 09:20 № 2а-850/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу
за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна»
до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області
про скасування рішення № 229 від 12.12.2007 р.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Уточнені позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідачем при проведенні планової виїзної перевірки порушено приписи ч. 4 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п. 3.2 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Мінекономіки України, Мінфіну України від 03.12.2001 року № 298/519.
Вказує про відсутність зі свого боку порушень приписів розпорядження Луганської обласної державної адміністрації від 09.07.2003 року № 381, оскільки реалізовував олію соняшникову із застосуванням торговельних надбавок без перевищення рівня, встановленого вказаним розпорядженням.
Відповідач у письмовому запереченні проти позову повідомив, що проти позову заперечує. Вказує на пропущення Позивачем строків, визначених ч. 2 ст. 99 КАС України.
Звертає увагу суду на ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», де визначено порядок вилучення необґрунтовано одержаної виручки та застосування штрафних санкцій.
Зазначає про необґрунтованість висунутих Позивачем підстав визнання оскаржуваного рішення недійсним, при цьому посилається на ст. 116 Конституції України, ст. 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення», Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області (далі -Відповідач) було проведено перевірку торговельного центру № 19 філії товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна»у м. Луганськ (далі -філія Позивача) в період з 29.10.2007 року по 02.11.2007 рік.
За результатами перевірки складено акт № 10499 від 02.11.2007 року (далі -акт перевірки). У вказаному акті зазначено, що Позивачем порушено вимоги розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації «Про тимчасове державне регулювання цін на окремі види продовольчих товарів»від 09.07.2003 року № 381 із змінами від 19.09.2003 року (далі -Розпорядження № 381). В акті зафіксовано, що «на олію соняшникову ТМ «Щедрий Дар»та ТМ «Чумак», яка була придбана у ТОВ «Кернер Трейд»м. Київ та олію соняшникову ТМ «Олейна», яка була придбана у ТОВ ВКФ «Ліа»ЛТД м. Луганськ, застосовувались торговельні надбавки у розмірі від 5,3 до 9,9 відсотків, замість затвердженого вищезазначеним розпорядженням № 381 із змінами, внесеними №577 -5 відсотків.».
Відповідачем при проведенні перевірки встановлено, що у період з 19.10.07р. по 30.10.07 р. Філією ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА»Торговельним центром № 19 у м. Луганськ необґрунтовано отримана сума додаткової виручки 2862,61 грн.
Позивач із зафіксованим в акті порушенням не погодився та надіслав заперечення від 06.11.2007 року. Вказані заперечення Відповідачем прийняті не були.
12.12.2007 року Відповідачем на підставі акту перевірки прийнято рішення № 229 про застосування до Позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін (далі -оскаржуване рішення) в сумі 8 587,83 грн., з яких 2 862,61 грн. -сума необґрунтовано одержаної виручки та 5 725,22 грн. -розмір штрафу.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідження, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ст. 4 Закону України «Про ціни та ціноутворення»(далі -Закон про ціни) Кабінет Міністрів України (далі -Уряд України) визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Приписи ст. 13 Закону про ціни визначають, що контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України, а також те, що державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», крім повноважень, передбачених пунктами 6-9 статті 11 вказаного Закону.
Відповідно до пп. 1, 5 п. 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами має право проводити, зокрема, в підприємствах, установах, організаціях різних форм власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін та тарифів; приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі.
Аналогічні норми містяться у Положенні про Державну інспекцію з контролю за цінами в Луганській області, затвердженого наказом Державної інспекції з контролю за цінами від 29 березня 2001 року № 9.
Таким чином, після проведення аналізу норм чинного законодавства, зокрема, Закону про ціни, Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, суд приходить до висновку, що Відповідач прийняв оскаржуване рішення в межах повноважень, наданих йому нормативними актами.
Крім іншого, суд бере до уваги, що оскаржуване рішення вручено Позивачу 17.12.2007 року. Останній звернувся до суду 27 січня 2009 року. Враховуючи приписи ч. 2 ст. 99, ч. 1, 2 ст. 103 КАС України строк позовної давності почав відраховуватися з 18.12.2007 року і закінчився 18.12.2008 року. Таким чином, Позивачем пропущено процесуальний строк на звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо законом не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписи ч. 1, 2 ст. 103 КАС України передбачають порядок обчислення процесуальних строків, згідно якого перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають також з підстав пропущення строку позовної давності Позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 99, 100, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.11.2009 р.