Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
26.10.2010 р. № 2-а- 9098/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Архіпової С.В.,
при секретарі судового засідання Солуяновій Н.В.
за участю: позивача -ОСОБА_1
представника відповідача- не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_2
до Харківський обласний військовий комісаріат
про про визнання недійсним рішення ,
Позивач - ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеною позовною заявою до Харківського обласного військового комісаріату (надалі по тексту - відповідач) та просив визнати недійсним рішення комісії відповідача щодо відмови в наданні статусу учасника бойових дій, зобов'язати відповідача видати позивачу посвідчення учасника бойових дій відповідного зразка.
В обґрунтування заявленого позову зазначив, що під час проходження дійсної військової служби в м. Дніпропетровськ за рішення Уряду СРСР був задіяний у виконання спеціальних завдань в умовах надзвичайного стану та збройних конфліктів.
В зв'язку з наведеним позивач звернувся до відповідача з проханням визнати його учасником бойових дій, проте йому було відмовлено.
Таку відмову позивач вважає незаконною та необґрунтованою, такою, що порушує його права та законні інтереси.
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.
Відповідач свого представника до суду не направив, подавши заперечення проти позову, згідно яких позовні вимоги не визнав та просив справу слухати за відсутності представника.
Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність в їх задоволенні відмовити в зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що згідно архівної довідки Центрального архіву Головного управління Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України від 28.01.2010р. № 3/35-58 позивач в період з 01.06.1989 р. по 28.05.1991р. проходив військову службу у внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ Союзу РСР та перебував у службових відрядженнях по охороні громадського порядку при надзвичайних обставинах, пов'язаних з масовими антигромадськими проявами у період: з 03.06.1990р. по 25.06.1990р. на території Грузинської РСР та з 28.10.1990р. по 06.12.1990р. на території Азербайджанської РСР.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Великої Вітчизняної воєн, під час інших бойових операцій по захисту Батьківщини, партизани і підпільники громадянської та Великої Вітчизняної воєн; учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці ОСОБА_3, ОСОБА_4, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
Перелік держав, періоди бойових дій в них визначаються Кабінетом Міністрів України.
За змістом зазначеної норми вбачається, що учасниками бойових дій на території інших країн визнаються колишні військовослужбовці ОСОБА_3 армії, ОСОБА_4 флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього СРСР, які за рішенням Уряду СРСР проходили службу в інших державах, в яких у цей період велися бойові дії та брали участь у бойових діях чи забезпеченні діяльності військ (флотів).
Суд зауважує, що на час перебування позивача у службових відрядженнях з охорони громадського порядку при надзвичайних обставинах, пов'язаних з масовими антигромадськими проявами чинною була Конституція СРСР в редакції 1977 року, яка визначала СРСР як єдину державу, для захисту якої діяли Збройні сили СРСР та інші військові формування, в тому числі Внутрішні війська МВС СРСР.
Таким чином, позивач при проходженні військової служби у Внутрішніх військах МВС СРСР, перебуваючи у відрядженнях на території Грузинської РСР та Азербайджанської РСР, виконував військовий обов'язок з охорони громадського порядку в межах однієї держави - СРСР.
Відповідно до Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 08.02.1994р. № 63 відсутні посилання на ведення в 1990 році бойових дій на території СРСР, зокрема Грузинської та Азербайджанської РСР.
Як вбачається судом доходячи висновку про необґрунтованість прохання позивача про надання статусу учасника бойових дій, відповідач виходив з того , що у місцях, де позивач перебував у відрядженнях з виконання військового обов'язку по охороні громадського порядку бойові дії не велися. Крім того, позивач не подав на розгляд відповідної комісії доказів участі у бойових діях на території іноземної держави.
Суд погоджується з такими висновками відповідача та вважає, що ним як суб'єктом владних повноважень суду надано переконливі докази правомірності свого рішення.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, перевіривши рішення відповідача, що оскаржується в даній справі, судом не виявлено підстав для його скасування, в зв'язку з чим відсутні підстави і для задоволення позовних вимог про надання позивачу статусу учасника бойових дій та видачі відповідної посвідки.
На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
< Сума задоволення >
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови в письмовому провадженні, шляхом подання такої скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 29 жовтня 2010 року.
Головуючий Суддя Архіпова С.В.