Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
26.10.2010 р. № 2-а- 7999/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Архіпової С.В.,
при секретарі судового засідання Солуяновій Н.В.
за участю: представника позивача -ОСОБА_1
представника відповідача- Шляхта В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_2
до Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі міста Харкова
про про визнання недійсними рішень про застосування штрафних санкцій ,
Позивач - Фізична особа- підприємець ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова (надалі по тексту - відповідач) та просив визнати недійсним рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.05.2010р. № 0001102311.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що відповідно до оскаржуваного рішення позивачу нараховано штрафні санкції за порушення п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що передбачає обов'язок ведення суб'єктами підприємницької діяльності в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Позивач вважає таке рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що порушує його права та законні інтереси.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи податкове повідомлення-рішення, яке оскаржується в даній справі цілком законним та обґрунтованим.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та допитавши свідків, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити, керуючись наступним.
Так, судом встановлено, що фахівцями ДПА у Харківській області та ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова 09.04.2010р. проведено планову перевірку позивача щодо контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в кафе та магазині по пр. Московському, 256-б, в яких здійснює свою підприємницьку діяльність позивач.
Перевіркою встановлено ведення позивачем обліку товарних запасів за місцем їх реалізації з порушенням встановленого порядку, зокрема п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (відсутність накладних на реалізуємий товар на суму 84486,00 грн.).
За результатами перевірки складено акт від 12.04.2010р. № 2874/20/40/23/2916209144.
На підставі розгляду зазначеного акту відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення - рішення, згідно якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 168972,00 грн.
При прийнятті оскаржуваного рішення відповідач виходив з того, позивачем порушено вимоги п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст. 6 означеного Закону, що виразилося у відсутності накладних на реалізуємий товар на суму 84486,00 грн. в місці реалізації товару.
Проте суд з такою позицією не погоджується та зазначає, що пункт 12 ст. 3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", про порушення якого зазначає відповідач, передбачає обов'язок вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Стаття 6 зазначеного Закону передбачає, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Таким чином вбачається, що п.12 ст.3 та ст.6 зазначеного Закону є відсильними нормами застосовуються сукупно до інших правових норм, які передбачають порядок ведення обліку товарних запасів.
На час проведення податкової перевірки законодавством України не встановлено порядку ведення обліку товарних запасів на складах або за місцем їх реалізації для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, яки обрали спрощену систему оподаткування, відповідно до Указу Президента України від 03.07.98 N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", шляхом сплати єдиного податку.
Судом встановлено, що позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування (свідоцтво про сплату єдиного податку від 01.09.2006р. Серія Д № 030464).
При цьому пунктом 8 наказу ДПА України від 29.10.99 N 599, вимоги якого розповсюджуються на суб'єктів підприємництва, які обрали спрощену систему оподаткування, встановлено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком N 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 N 12, та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 р. за № 64.
При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".
Вбачається, що зазначеним нормативним актом передбачено ведення обліку саме доходів і витрат, проте не товарних запасів.
За таких обставин суд доходить висновку, що оскільки законодавством України на даний час не передбачено обов'язку суб'єктів підприємництва, які обрали спрощену систему оподаткування щодо ведення обліку товарних запасів та не встановлено порядку такого обліку, позивач не зобов'язаний був здійснювати такий облік.
Доводи позовної заяви про позбавлення позивача особисто взяти участь у проведенні перевірки, надати пояснення та заперечення суд відхиляє в зв'язку з тим що, як встановлено в ході розгляду справи, перевірку було проведено в присутності довіреної особи позивача , уповноваженої здійснювати розрахункові операції від імені позивача, яка надала відповідні пояснення. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач особисто подав заперечення на акт перевірки до ДПА в Харківській області.
За таких обставин встановлено, що право позивача щодо надання пояснень в зв'язку з виявленим порушенням порушено не було.
Разом з тим суд зазначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так , перевіривши рішення відповідача, яке оскаржується в даній справі суд відзначає, що його прийнято при невірному застосуванні норм чинного законодавства України, що суд вважає достатніми для його скасування.
На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю. Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.05.2010р. № 0001102311.
Стягнути з державного бюджету на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 3,40 грн.
< Сума задоволення >
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови в письмовому провадженні, шляхом подання такої скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 29 жовтня 2010 року.
Головуючий Суддя Архіпова С.В.