справа №757/23850/21 Головуючий у І інстанції - Хайнацький Є.С.
апеляційне провадження №22-з/824/520/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
04 червня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Журби С.О., Писаної Т.О.
за участю секретаря: Миголь А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення суми відсотків та пені, -
установив:
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до АТ КБ «Приватбанк» про стягнення суми відсотків та пені.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2023 року, зазначений вище позов задоволено частково.
Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 1640,10 доларів США - три проценти річних за невиконання грошового зобов'язання за договорами №SAMDN25000731861329 від 28 грудня 2012 року та №SАМDN25000733845062 від 18 березня 2013 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо судового збору.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, АТ КБ «Приватбанк» оскаржило його в апеляційному порядку.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року, апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2023 року залишено без змін.
29 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 направила до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6600 грн., понесені у зв'язку з розглядом даної цивільної справи.
В обґрунтування вимог заяви зазначила, що під час розгляду апеляційної скарги позивачем у судовому засіданні 06 лютого 2024 року було зроблено заяву про долучення протягом 5 днів доказів на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу під час розгляду апеляційної скарги у справі.
Всього, у зв'язку з переглядом справи №757/23850/21 в суді апеляційної інстанції позивач поніс витрати правову допомогу на суму 6600 грн. за участь у двох судових засіданнях в суді апеляційної інстанції: 28 листопада 2023 року та 06 лютого 2023 року, що підтверджується рахунок на оплату №927 від 29 листопада 2023 року, рахунком на оплату №219 від 08 лютого 2024 року, квитанцією на оплату у кількості 2 шт., актом надання послуг №о00728 від 27 грудня 2023 року, актом наданих послуг №34 від 12 лютого 2024 року.
У запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення АТ КБ «Приватбанк» просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що з наданого представником позивача розрахунку вбачається неспівмірність та непропорційність заявленого до стягнення розміру (6600 грн.) витрат в судовій справі, зважаючи на її складність та обставини, зокрема витрачений час на участь в судових засіданнях.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи та вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення, щодо стягнення судових витрат, колегія суддів вважає, що вказану заяву слід залишити без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі №554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 1 та 2 ст. 2 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).
Обміркувавши викладене, з урахуванням принципу розумності, суд зауважує, що:
у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі;
у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі №285/5547/21, провадження №61-4799св23
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У справі, що переглядається: під час розгляду апеляційної скарги 06 лютого 2024 року представник позивача, на виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, повідомив, що докази розміру витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу будуть надані не пізніше п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року, апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2023 року залишено без змін.
12 лютого 2024 року до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 6600 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подані копії наступних документів: рахунок на оплату №927 від 29 листопада 2023 року, рахунок на оплату №219 від 08 лютого 2024 року, квитанція від 26 грудня 2023 року на суму 3300 грн., квитанція від 12 лютого 2024 року на суму 3300 грн., акт надання послуг №о00728 від 27 грудня 2023 року, акт наданих послуг №34 від 12 лютого 2024 року.
29 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 направила до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення.
Обґрунтувань поважності причин не подання зазначених вище доказів суду до закінчення судових дебатів у справі, заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не містить.
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання нею доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
Керуючись статтями 246, 270 ЦПК України, суд
постановив:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у суді апеляційної інстанції відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст ухвали складено 11 червня 2024 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба