справа №759/16281/23 Головуючий у І інстанції - Бабич Н.Д.
апеляційне провадження №22-з/824/726/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
04 червня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Журби С.О., Писаної Т.О.
за участю секретаря: Миголь А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
установив:
У серпні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва із вказаним вище позовом.
Просила суд, визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2023 року у задоволенні зазначеного вище позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, оскільки вважала рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Просила суд, скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2023 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року, справу призначено до розгляду у судовому засіданні суду апеляційної інстанції на 02 квітня 2024 року.
29 березня 2024 року на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_5 про відмову від апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного суду від02 квітня 2024 року прийнято відмову ОСОБА_5 від апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2023 року і закрито апеляційне провадження.
08 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Андрєєв М.А. направив до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати у зв'язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 12000 грн.
В обґрунтування вимог заяви зазначив, що у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2023 року ним, як представником ОСОБА_1 , було зазначено, що очікуваний розмір судових витрат, які понесла та планує понести відповідач у зв'язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, становить 10000 грн., які підлягають стягненню з позивача у разі відмови в задоволенні позову.
Заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення до суду апеляційної інстанції не надходили.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи та вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення, щодо стягнення судових витрат, колегія суддів вважає, що вказану заяву слід залишити без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі №554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 1 та 2 ст. 2 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).
Обміркувавши викладене, з урахуванням принципу розумності, суд зауважує, що:
у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі;
у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі №285/5547/21, провадження №61-4799св23
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У справі, що переглядається: 11 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Андрєєв М.А. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив, серед іншого, стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані із розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 10000 грн.
В судовому засіданні, яке відбулося 02 квітня 2024 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Андрєєв М.А. заявив про направлення до суду апеляційної інстанції клопотання, щодо стягнення судових витрат протягом 5 днів.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року прийнято відмову ОСОБА_5 від апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2023 року і закрито апеляційне провадження.
08 квітня 2024 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Андрєєва М.А. про ухвалення додаткового рішення з доказами понесених нею витрат на правничу допомогу у розмірі 12000 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції адвокат Андрєєв М.А. надала копії наступних документів: договір про надання правової допомоги №250523 від 25 травня 2023 року, платіжні інструкції про оплату послуг адвоката, акт наданих послуг від 08 квітня 2024 року до договору про надання правової допомоги №250523 від 25 травня 2023 року.
Обґрунтувань поважності причин не подання зазначених вище доказів суду до закінчення судових дебатів у справі, заява представника ОСОБА_1 , - адвоката Андрєєва М.А. не містить.
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання нею доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
Керуючись статтями 246, 270 ЦПК України, суд
постановив:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у суді апеляційної інстанції відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст ухвали складено 11 червня 2024 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба