справа №754/598/22 Головуючий у І інстанції - Таран Н.Г.
апеляційне провадження №22-з/824/537/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
04 червня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Журби С.О., Писаної Т.О.
за участю секретаря: Миголь А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення
у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії Головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінського Бориса Андрійовича у виконавчому провадженні №69955347, -
установив:
У серпні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із зазначеною вище скаргою.
Просив суд, визнати неправомірними дії головного державного виконавця Подільського ВДВС в м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Полінського Б.А., щодо нарахування йому заборгованості зі сплати аліментів, оформлених довідкою-розрахунком від 27 липня 2022 року №69955347/7.
Визнати неправомірною постанову головного державного виконавця Подільського ВДВС в м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Полінського Б.А. про арешт коштів боржника від 27 липня 2023 року в рамках виконавчого провадження №69955347 та скасувати її.
Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Подільського ВДВС в м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Полінського Б.А. про арешт майна боржника від 27 липня 2023 року.
Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Подільського ВДВС в м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Полінського Б.А., щодо внесення його до Єдиного державного реєстру боржників на підставі повідомлення від 27 липня 2023 року №69955347/1.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2023 року в задоволенні зазначеної вище скарги відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2023 року залишено без змін.
02 березня 2024 року зацікавлена особа (стягувач): ОСОБА_1 направила до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила внести до складу судових витрат її майбутні витрати у розмірі 10000 грн. на отриману нею правничу допомогу під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 , та стягнути з останнього на її користь зазначені вище витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування вимог заяви зазначила, що відповідно до звіту про надання адвокатської допомоги АО «ВЕСТ ІСТ ЛОЙЕРЗ ПАРТНЕРС» було надано, а нею прийнято правничу допомогу в обсязі та на умовах передбачених договором від 31 липня 2023 року №7-ЦП та договірна плата становить 10000 грн.
Зазначає, що додатковою угодою №1 до договору сторони узгодили фіксовану суму гонорару у розмірі 10000 грн. за складання, подання процесуальних документів у справі №754/598/22, аналіз судової практики та не обмежуючись вищезазначеним здійснення захисту її інтересів у суді апеляційної інстанції.
Вказує, що сума у розмірі 10000 грн. є співмірною зі складністю справи, надання адвокатом обсягу послуг у суді апеляційної інстанції, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
У запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_2 просить заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення, посилаючись на те, що справа №754/598/22, яка переглядалась апеляційним судом, є незначної складності, об'єм матеріалів справи є незначним, заявлені адвокатом витрати та затрачений час на аналіз судової практики, підготовку відзиву на апеляційну скаргу та інших процесуальних документів є необґрунтованими, неспівмірними та надмірними.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи та вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення, щодо стягнення судових витрат, колегія суддів вважає, що вказану заяву слід залишити без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі №554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 1 та 2 ст. 2 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).
Обміркувавши викладене, з урахуванням принципу розумності, суд зауважує, що:
у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі;
у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі №285/5547/21, провадження №61-4799св23
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У справі, що переглядається: 25 листопада 2023 року представник ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив, серед іншого, здійснити розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2023 року залишено без змін;
02 березня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення з доказами понесених нею витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 надала копії наступних документів: акт приймання-передачі наданих послуг №2 від 01 березня 2024 року, звіт про надання правової допомоги станом на 01 березня 2024 року у справі №754/598/22, рахунок на оплату №1 від 29 квітня 2024 року в якому зазначено: винагорода за супровід справи №754/598/22 відповідно до п. 3.2 Договору від 31 липня 2023 року у розмірі 10000 грн.;
обґрунтувань поважності причин не подання зазначених вище доказів суду до закінчення судових дебатів у справі, заява ОСОБА_1 не містить.
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання нею доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
Керуючись статтями 246, 270 ЦПК України, суд
постановив:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у суді апеляційної інстанції відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст ухвали складено 11 червня 2024 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба