Ленінський районний суд міста Севастополя
2-а-559/10
Категорія 78
23 квітня 2010 р. Ленінський районний суд м. Севастополя у складі судді Левадко С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя (далі - УП та СЗН Ленінської РДА м. Севастополя) про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
Позивач ОСОБА_1 23.12.2009 р. звернулася до суду з позовною заявою, та просила суд визнати протиправними дії відповідача щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов'язати УП та СЗН Ленінської РДА м. Севастополя здійснити перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за жовтень-грудень 2007 р. - 2009 р., та у подальшому виплачувати допомогу по догляду за дитиною у розмірі, який передбачений діючим законодавством України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має дитину ОСОБА_2 2007 року народження. Згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна надаватися у розмірі прожиткового мінімуму на дитину до 6 років. Тому позивач вважає, що вона мала право на отримання вказаної допомоги з жовтня 2007 р. у розмірі 470 грн., у 2008 р. з січня - 526 грн., з квітня - 538 грн., з липня - 540 грн., з жовтня - 557 грн. Однак відповідач протягом 2007-2009 років виплачував їй допомогу у меншому розмірі, ніж передбачено діючим законодавством.
До того ж позивач, посилаючись на ч. 3 ст. 22 та ст. 8 Конституції України, рішення Конституційного Суду України вважала, що норма Закону про бюджет, яка встановлювала розмір допомоги по догляду за дитиною у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, не повинна застосовуватися, тому як вона зменшує розмір допомоги у порівнянні з тим, що був раніше встановлений ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
До початку судового засідання позивач надала доповнення до позовної заяви, просила здійснити перерахунок та виплату щомісячної допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за 2007-2009 рр. у розмірі 10059 грн. 11 коп.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, наполягала на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, а також заперечення на адміністративний позов, згідно яких позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні виходячи з наступних підстав.
Відповідно до змін, внесених пп. 7 п. 23 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Положення пп. 7 п. 23 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» неконституційними не визнавалися, тобто є діючими.
З огляду на викладене представник відповідача вважала, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася позивачу відповідно до вимог діючого законодавства. До того ж вказувала на те, що позивачем був пропущений встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України строк для звернення до адміністративного суду, просила на підставі цього відмовити в задоволенні вимог позивача.
Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд, відповідно до вимог ст. 122 ч. 3 КАС України, здійснює судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину - ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1,. фактично здійснює за нею догляд, тому вона на підставі ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення на 2007 рік дії ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», та положення абз. 3 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Враховуючи положення ст.ст. 58, 152 Конституції України, з огляду на те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку була призначена позивачу після прийняття Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007, відповідач мав протягом 2007 р. згідно вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» надавати позивачу вказану допомогу у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається с матеріалів справи, позивач, отримуючи соціальну допомогу по догляду за дитиною, напевно мала можливість знати про діюче законодавство, що регулює порядок, строки та розміри виплати соціальної допомоги, та відповідно, про порушення своїх прав та звернутися з приводу їх захисту до суду. Однак позивач звернулася до суду лише у грудні 2009 року.
Приймаючи до уваги, що відповідач у запереченнях просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на ст.ст. 99, 100 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача з приводу зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік задоволенню не підлягають у зв'язку з пропуском позивачем строку для звернення до адміністративного суду.
Приймаючи таке рішення суд виходив з того, що рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 було загальновідомим, тому позивач з моменту оприлюднення рішення або виникнення в неї права на отримання допомоги повинна була дізнатися про наявність в неї прав на певну державну допомогу, її розмір, а при отриманні щомісячних виплат у 2007 р. повинна була достовірно знати про невиплату їй вказаної допомоги у повному обсязі. Поважних причин для поновлення строку для звернення до адміністративного суду відповідно до вимог ст. 102 КАС України, судом при розгляді справи не встановлено.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 з приводу зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за 2008-2009 рр., суд прийшов до наступного.
Згідно пп. 7 п. 23 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» було викладено в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень». Вказана редакція ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» набрала чинності 01.01.2008 р. Після цього ніяких змін до вказаної статті не вносилося, питання про неконституційність внесених змін Конституційним Судом України не розглядалося.
Таким чином, починаючи з 01.01.2008 р. діє редакція ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Разом з тим, статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» установлено, що у 2009 р. д опомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ від 27 грудня 2001 р. N 1751, відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
З довідок про доходи позивача №№ 2649, 2650 від 22.12.2009 р. вбачається, що відповідач протягом 2008-2009 рр. щомісячно нараховував та виплачував позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше 130 грн., тобто у розмірі встановленому п. 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ від 27 грудня 2001 р. N 1751.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що у 2008-2009 рр. виплата допомоги позивачу здійснювалася у розмірі, передбаченому діючим законодавством, тому ніяких порушень вимог закону з боку УП та СЗН Ленінської РДА м. Севастополя не вбачається, в зв'язку з чим позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача з приводу зобов'язання відповідача подальшому виплачувати допомогу по догляду за дитиною у розмірі, який передбачений діючим законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Виходячи зі змісту наведеної норми, позивач має право звертатися до суду за захистом саме порушеного права, в зв'язку з чим, порушення прав особи у майбутньому не може бути підставою для захисту під час розгляду даної справи, оскільки це порушення не може бути умовним, а слід, захисту підлягають лише ті права, свободи та інтереси, які порушені з боку органів державної влади.
На підставі ст.ст. 15 ч. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», постанови КМУ від 27 грудня 2001 р. N 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», керуючись ст.ст. 2, 11, 12, 71, 99, 100, 122, 160, 161 КАС України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя (далі - УП та СЗН Ленінської РДА м. Севастополя) про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів до Ленінського районного суду м. Севастополя. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Севастополя. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя - підпис
Згідно з оригіналом.
Суддя Ленінського
районного суду м. Севастополя С.І. Левадко