Справа №22а-395/07 Головуючий суддя у 1-ій
Категорія статобліку - 31 інстанції - О.М.Баранець
05 вересня 2007 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Проценко О.А. (доповідач),
суддів - Коршуна А.О., Туркіної Л.П.,
при секретарі - Духневичі О.С.,
за участі представників:
позивача - Комґякової Г.А.,
відповідача - Доган В.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Кіровоград
на постановугосподарського суду Кіровоградської області від 29.03.07 р. в адміністративній справі №6/3
за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лелеківське», м. Кіровоград
до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Кіровоград
проскасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.06 р. №0001721800/0179, №0001721800/0180, №0001721800/0181, -
В січні 2007 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Лелеківське» звернулось до суду із адміністративним позовом до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.06 р. №0001721800/0179, №0001721800/0180, №0001721800/0181, якими визначені до сплати суми штрафу за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку. Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач змінив предмет позову, просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції від 11.04.06 р. №0001721800/0179 на суму 545,58 грн., №0001721800/0180 на суму 8160,36 грн. - повністю, а податкове повідомлення-рішення від 11.04.06 р. №0001721800/0181 у частині 377,75 грн. Позов обґрунтований допущенням порушень з боку відповідача щодо порядку оформлення результатів перевірки; застосуванням штрафних (фінансових) санкцій поза межами строків позовної давнини, встановлених п.15.1. ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. №2181-III.
Відповідач проти позову заперечував, посилався на правомірність нарахування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки вони нараховувались окремо. На думку відповідача, у спірному випадку не непередбачено подання декларації, отже й правило про застосування строку позовної давнини не повинно застосовуватись. У ході розгляду справи сторонами здійснена двостороння звірка щодо розрахунків з фіксованого сільськогосподарського податку.
Постановою господарського суду Кіровоградської області від 29.03.07 р. в адміністративній справі позов задоволено повністю, з підстав підтвердження у ході судового розгляду справи своєчасності перерахування фіксованого сільськогосподарського податку в 2002-2003 роках; віднесення до податкових декларацій відповідних розрахунків згідно пп.1.11. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. №2181-III; нерозривного зв'язку між податковим зобов'язанням та сумами штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату такого податкового зобов'язання; пропуском строку для прийняття рішення про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права, зокрема п.1.2., п.1.5. ст.1, п.5.1. ст.5, пп.15.1.1. п.15.1. ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. №2181-III, ч.2 п.4.1. р.4. «Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затв. Наказом ДПА України від 18.07.05 р. N 276. На думку апелянта, зазначені норми надають податковому органу право нараховувати та стягувати суми штрафних (фінансових) санкцій; стягнення сум штрафів не пов'язано із строками позовної давнини, які встановлені законом для стягнення виключно узгодженого податкового зобов'язання.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи виходить, що позивачем оскаржені податкові повідомлення-рішення Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції, складені на підставі акту перевірки №101/1800/31460451 за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку, передбаченого пп.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. №2181-III, якими на підставі пп.17.1.7. п.17.1. ст.17 вказаного Закону застосовані наступні штрафні (фінансові) санкції:
- у розмірі 50% на суму 545,58 грн., податкове повідомлення-рішення від 11.04.06 р. №0001721800/0179;
- у розмірі 20% на суму 8160,36 грн., податкове повідомлення-рішення від 11.04.06 р. №0001721800/0180;
- у розмірі 10% на суму 391,46 грн., податкове повідомлення-рішення від 11.04.06 р. №0001721800/0181.
Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення у повному обсязі, за виключенням податкового повідомлення-рішення від 11.04.06 р. №0001721800/0181, яке оскаржено частково у сумі застосованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі 377,75 грн.
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі Акту невиїзної документальної перевірки питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання СТОВ «Лелеківське» №101/1800/31460451. За результатами перевірки встановлено, що відповідно до п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. №2181-III, Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» підприємство самостійно у податкових рахунках/деклараціях обчислило суму податкового зобов'язання по фіксованому сільськогосподарському податку; підприємством порушено граничні строки сплати узгоджених податкових зобов'язань по фіксованому сільськогосподарському податку за 2002-2005 роки відповідно до додатку до акту.
З матеріалів справи виходить, що позивачем наданий акт звірки з відповідачем щодо своєчасності сплати податкових зобов'язань за 2002-2006 роки, та письмовий звіт щодо результатів такої звірки:
- за 2002 -2003 роки звірка не проведена у зв'язку із відсутністю у позивача платіжних документів за вказані роки;
- у 2004 році, та за період з 01.01.06 р. по 01.04.06 р., позивач своєчасно сплачував фіксований сільськогосподарський податок;
- у 2005 році позивач несвоєчасно сплачувало податок: при строку сплати податку у розмірі 161,42 грн. до 30.06.05 р. по розрахунку №452, позивач своєчасно сплатив 27,45 грн., несвоєчасно - 133,97 грн.; при строку сплати податку у розмірі 796,70 грн. до 31.10.05 р., своєчасно сплачено 793,62 грн., несвоєчасно сплачено 3,08 грн.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.98 р. N 320-XIV, платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року. Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків.
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. №2181-III, у п.1.11. ст.1 визначив термін податкова декларація, розрахунок, застосувавши у тексту вказаного Закону загальний для них термін - податкова декларація, зазначив що це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідачем у оскаржуваних податкових повідомленнях рішеннях застосовані штрафні (фінансові) санкції на підставі пп.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. №2181-III, якими встановлені відповідні розміри штрафу у залежності від строку затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.
Відповідно до п.17.3. вищевказаного Закону, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Апелянт посилається на п.1.5. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. №2181-III, відповідно до якого штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Однак, заснований на цьому визначенні терміну довід апелянта про незастосування до стягнення сум штрафів строків позовної давнини не може бути прийнятий.
Згідно із пп.15.1.1. п.15.1. ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. №2181-III, за встановлених законом виключень, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
З огляду на викладене, та враховуючи, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що строки позовної давнини, встановленні для визначення контролюючим органом суми податкових зобов'язань застосовуються й до сум штрафних санкцій.
Перебіг строку позовної давнини пов'язаний із граничним строком подання податкової декларації. Граничний строк подання розрахунку по фіксованому сільськогосподарському податку за 2002 рік - 01.02.02 р., за 2003 рік - 01.02.03 р., за 2004 рік - 01.02.04 р., за 2005 рік - 01.02.05 р. Отже, граничний строк самостійного визначення відповідачем суми штрафної санкції (штрафу) за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податку за 2002 рік - 01.02.05 р., а за 2003 рік - 01.02.06 р. Оскаржувані повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняті відповідачем 11.04.06 р.
Посилання апелянта на ч.2 п.4.1. р.4. «Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затв. Наказом ДПА України від 18.07.05 р. N 276, про нарахування в особових рахунках платників податків нарахованих державною податковою службою та узгоджених платником податків податкових зобов'язань, штрафних санкцій та пені та не визначення цією Інструкцією строків позовної давнини, не приймається до уваги, оскільки такі строки встановлені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. №2181-III - нормативним актом вищої юридичної сили.
З огляду на викладене, апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів вважає, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргуКіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Кіровоградської області від 29.03.07 р. в адміністративній справі №6/3 Кіровоградської області від 29.03.07 р. в адміністративній справі №6/3 - залишити без задоволення.
Постановугосподарського суду Кіровоградської області від 29.03.07 р. в адміністративній справі №6/3 Кіровоградської області від 29.03.07 р. в адміністративній справі №6/3 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили згідно із ст.254 КАС України і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця до Вищого адміністративного суду України у відповідності до ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: О.А.Проценко
Судді: А.О. Коршун
Л.П. Туркіна
Ухвалу складено у повному обсязі 05.11.07 р.
Копія з оригіналом згідна
суддя: А.О.Коршун